Євросоюз домовився про масштабну фінансову підтримку України на 2026-2027 роки, але без головного елементу, на який розраховував Київ. Замість кредиту під заставу заморожених російських активів Брюссель обрав класичний кредит через власні запозичення.
Рішення було ухвалене 18-19 грудня на саміті ЄС. Формально Україна отримає гроші, але платниками знову будуть європейські бюджети, а не держава-агресор, кошти якої роками залишаються заблокованими в європейській фінансовій системі.
Від репарацій до звичайного кредиту
Ідея Єврокомісії виглядала як політичний прорив. Так званий репараційний кредит передбачав фінансування України за рахунок доходів від заморожених суверенних активів Росії. Саме такий підхід мав зняти частину тягаря з платників податків у країнах ЄС.
Однак натомість Європейська рада погодилася на пільговий кредит у розмірі 90 мільярдів євро. Кошти будуть залучатися на ринках капіталу від імені ЄС, а гарантією будуть бюджетні резерви Союзу.
Фактично це означає, що фінансова підтримка України триватиме, але за вже знайомою схемою – за рахунок самих європейців.
Заморожені активи Росії були предметом суперечок з перших днів повномасштабного вторгнення. Київ наполягав на їх повній конфіскації, але західні партнери не пішли на юридичні та економічні ризики.
Основний аргумент опонентів – недоторканність суверенних активів держави за кордоном. Говорили про можливі судові оскарження та небезпечний прецедент, який теоретично може обернутися проти самих європейських країн.
Навіть після того, як міжнародні експерти запропонували правові механізми, зокрема через доктрину контрзаходів, у деяких столицях ЄС зберігся скептицизм.
Згодом стало очевидно, що питання конфіскації російських коштів має передусім політичний характер.
Серед країн, які обережно ставляться до використання російських активів, особливе місце посідає Бельгія. Саме в бельгійському депозитарії Euroclear зосереджена велика частина заморожених російських запасів.
Хоча ці активи заблоковані, вони продовжують приносити дохід за рахунок інвестицій на фінансових ринках. Відповідно до законодавства ЄС, цей дохід більше не належить Росії.
За оцінками Reuters, Euroclear зібрала близько 176 мільярдів євро готівкою із заморожених російських активів. Ще 9 мільярдів євро мають бути вивільнені в 2026-2027 роках після закінчення терміну погашення інструментів, в які вони розміщені.
Не дивно, що Брюссель став найактивнішим противником будь-яких рішень, які можуть поставити під сумнів цей фінансовий баланс.
ERA як компроміс
У лютому 2024 року ЄС обрав проміжний варіант – дозволив Україні відправляти частину доходів від заморожених активів, не торкаючись їхніх тіл.
Так народився механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) – спільна позика на 45 млрд євро між ЄС і країнами G7.
Схема передбачала:
- надання Україні коштів з бюджетів країн G7;
- застава у вигляді доходів від заморожених російських активів;
- використовуючи лише ті доходи, які отримані після лютого 2024 року.
Станом на кінець жовтня Україна вже отримала 25,3 млрд євро із обіцяної суми.
Нова ініціатива Єврокомісії мала піти далі. Репараційний кредит також базувався на доходах від російських активів, але без залучення бюджетних коштів країн-партнерів.
Ці надходження мали стати ключем до майбутніх репарацій, які Росія повинна була виплатити після закінчення війни.
Раніше йшлося про суму до 140 млрд євро. Частину активів планувалося залишити як потенційний інструмент для переговорів з Москвою.
Щоб мінімізувати ризики, ЄС навіть пішов на безпрецедентний крок – вирішив заборонити повернення заморожених активів Центробанку РФ, минаючи правило одностайності та використовуючи кваліфіковану більшість.
Угорщина та Словаччина проголосували проти, але це вже не могло блокувати рішення.
Крім того, пакет включав гарантії захисту держав-членів і фінансових установ від можливих дій у відповідь з боку Росії, включаючи експропріацію активів у дружніх Кремлю юрисдикціях.
Однак і цього було замало.
Пауза замість прориву
Бельгія так і не погодилася надати репараційну позику. Для деяких країн ризики виявилися вищими за політичну та фінансову логіку покарання агресора.
Зрештою, ЄС погодився продовжити фінансування України, але без використання російських грошей, навіть у вигляді доходів від них.
Це робить перспективу повної конфіскації активів ще менш реалістичною. Проте про їх повернення до Росії не йдеться.
Тому заморожені мільярди залишаються в підвішеному стані, а дискусії про їх долю призупинені. Лідери ЄС обіцяють повернутися до цього пізніше.
Питання лише в тому, як довго Європа буде готова сама платити за війну, зберігаючи у своїх сховищах гроші держави, яка її почала.
