У столиці винен резонанс навколо роботи екстреної медичної допомоги після розповіді місцевого жителя, який отримав тяжке поранення під час обстрілу. За словами потерпілого, звернувшись на номер «103», він отримав рекомендацію зачекати на завершення повітряної тривоги. Про це мова у матеріалі кореспондента ТСН Івана Воробйова.
Киянин Юрій Терещук показав журналістам уламок шрапнелі, який потрапив до його будинку під час атаки. За його словами, боєприпас розірвався неподалік будинку, уламки пробили вікно і залетіли всередину квартири. Людина каже, що прокинулась від гучного вибуху та спалаху, намагалася переміститися у безпечніше місце кімнати, проте хвиля вибуху миттєво звалила його на підлогу.
Після цього він відчув сильний удар у живіт. Побачивши кров, Юрій самостійно тимчасово зупинив кровотечу підручними засобами та почав дзвонити до екстреної служби.
Перший дзвінок взагалі залишився без відповіді, телефон мовчав. Коли набрав другий раз, диспетчерка нарешті відповіла. Я пояснив ситуацію, благаючи негайно відправити бригаду, бо втрачаю кров. У відповідь почулося холодне: «Ваш виклик зареєстрований, але чекайте на відбій повітряної тривоги», — розповів Терещук.
Після цього він звернувся до приватної клініки «Добробут». Там ухвалили виклик, але повідомили, що рішення про виїзд під час обстрілу самі медики прийматимуть на місці. Згодом із державної служби екстреної допомоги йому зателефонували і повідомили, що бригада виїжджає. Паралельно виїхала і приватна швидка.
Першими на місце події прибули працівники державної екстреної служби – вони надали необхідну допомогу, зупинили кровотечу та передали чоловіка в автомобіль приватної клініки для подальшої госпіталізації. Сам потерпілий, який раніше працював у медицині, вважає, що оперативне рішення про виїзд було прийнято завдяки відповідальності та професіоналізму конкретних медиків.
Чинне законодавство розподіляє звернення на номер «103» за чотирма категоріями: критичні, екстрені, неекстронні та непрофільні. Найвищим пріоритетом є критичні та екстрені виклики – туди входять тяжкі травми, поранення, інфаркти, інсульти, пологи та значні кровотечі.
Поранення Юрія Терещука кваліфікували як екстрений випадок. Водночас законодавство також захищає право самих працівників екстреної медичної допомоги на безпеку під час виконання обов’язків.
Завідувач відділення екстреної медичної допомоги №1 Ольга Богдан зазначила, що виклики під час повітряних тривог продовжують прийматись, і бригади виїжджають навіть під час сирен. Однак за наявності прямої загрози життю медичних працівників вони мають право подбати про власну безпеку.
«Виклики під час атак приймаються обов’язково, і бригади працюють. Ми не чекаємо відбою – робота продовжується. Однак, якщо існує пряма загроза життю самих медиків, згідно із Законом України «Про екстрену медичну допомогу», вони насамперед мають забезпечити власну безпеку. Якщо під час руху починається щільний обстріл, машина має право перечекати у найближчому укритті і лише потім продовжити рух. З огляду на тактичну ситуацію керівник бригади самостійно приймає рішення безпечно їхати зараз чи почекати», — пояснила вона.
У службі екстреної допомоги визнають: під час війни медики змушені балансувати між боргом швидко рятувати життя пацієнтів та необхідністю дбати про власну безпеку. З одного боку, вони — цивільні працівники, яких не можна змушувати наражати на смертельну небезпеку; з іншого боку – професійні стандарти вимагають максимально оперативного реагування на критичні виклики.
Коли на місці надзвичайної події є велика кількість постраждалих, роботу організують за спеціальним алгоритмом: перша бригада, що прибуває, виконує роль медичного координатора і взаємодіє з рятувальниками при ліквідації наслідків інциденту.
У Державному центрі екстреної медичної допомоги наголошують, що найповітряніша тривога не є автоматичною підставою для припинення виїздів бригад. Медичні працівники, які працюють в умовах військового стану, забезпечені касками та бронежилетами. Крім того, у прифронтових районах продовжується робота з розширення парку броньованих автомобілів швидкої допомоги.
Юрій Терещук зазначає, що немає претензій до медиків, які зрештою приїхали та надали йому допомогу. Водночас він вважає, що підходи до організації роботи екстреної медичної допомоги в умовах воєнного часу потребують додаткового законодавчого врегулювання.
Міністерство охорони здоров’я повідомило плани створити спеціалізовані бригади медицини катастроф. Передбачається, що їх комплектують фахівці, які пройдуть окрему підготовку та атестацію.
Такі підрозділи матимуть статус, близький до рятувальних сил ДСНС, і працюватимуть безпосередньо на місцях надзвичайних подій та під обстрілами. До їх складу планують залучати, зокрема, колишніх військових парамедиків із досвідом роботи у бойових умовах.
Фото: Freepik
