Дефіцит пального в Росії, спричинений українськими ударами безпілотників по нафтопереробних заводах, поширився на країни Центральної Азії, що залежать від російських поставок. Про це пише Reuters посилаючись на трейдерів та учасників паливного ринку.
За даними джерел агентства, залізничний експорт авіаційного пального до Центральної Азії та Афганістану у червні скоротився більш ніж на 92% порівняно з травнем — до 3,8 тисячі тонн.
Постачання бензину за цей період зменшилося на 34% – до 99,3 тисячі тонн. Водночас експорт дизельного пального зріс із 167,5 тисячі тонн у травні до 237,7 тисячі тонн у червні.
Незважаючи на загальне падіння у червні, за перше півріччя 2026 року російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану зріс на 7% у річному вирахуванні — до 3,82 мільйона тонн. Минулого року постачання з Росії до регіону збільшилося на 19%.
На компанію “Роснефть” припало майже половина постачання бензину. Серед інших постачальників – “Газпром нафтохім Салават” та “Газпром нафта”.
Україна посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема по нафтопереробних заводах, намагаючись послабити військові можливості Москви.
Скорочення обсягів нафтопереробки спричинило дефіцит пального в Росії. На заправках утворилися довгі черги, а ціни на бензин та дизельне пальне суттєво зросли.
Міністр енергетики Таджикистану минулого тижня повідомив, що країна має запаси пального приблизно на 60 днів і веде переговори із сусідніми державами щодо забезпечення майбутніх постачань. Киргизстан також звернувся до сусідів по допомогу з пальним.
Росія запровадила заборону на експорт бензину, авіаційного та дизельного пального. Виняток було зроблено для постачання у рамках міжурядових угод.
