Європа раптом опинилася перед вибором, який ще вчора здавався неможливим. З одного боку підтримка України у війні. З іншого боку, союзник загрожує захопленням частини території іншого союзника.
Для лідерів ЄС зараз головне не втратити Дональда Трампа як ключового гравця в українському питанні. Тому вони роками погоджувалися на болючі компроміси, зокрема 15-відсоткові мита на європейські товари. Ціна була висока. Але ставки ще вищі.
Без американської зброї, зізнається Європа, зупинити російське вторгнення неможливо. Це тверезе розуміння тепер визначає кожен крок Брюсселя, Парижа та Берліна. А це паралізує відповідь на нову кризу – погрозу Білого дому анексувати Гренландію, не виключаючи навіть силового сценарію.
Моральний обов’язок захищати Данію стикається з жахливим страхом розлютити Трампа. Баланс крихкий. Майже нестерпний.
Тонка лінія неможлива
Саме так описують нинішню ситуацію європейські дипломати. Вони мають продемонструвати солідарність із Копенгагеном, не скасовуючи власної стратегії щодо України.
Ця напруга стала очевидною в Парижі під час зустрічі так званої «Коаліції охочих». Коли журналісти запитали Еммануеля Макрона, чи можна довіряти Сполученим Штатам, щоб відкрито погрожувати союзнику анексією територій, президент Франції обрав маневр ухилення.
Він знову перевів розмову на Україну та гарантії безпеки.
“У мене немає причин сумніватися в щирості цих зобов’язань”, – сказав Макрон, маючи на увазі американські обіцянки.
Прем’єр-міністр Великобританії Кейр Стармер також уникнув прямого конфлікту, згадавши про «особливі відносини» між Лондоном і Вашингтоном у сфері оборони та розвідки.
Слова були обережні. Майже стерильний.
Помітна тиша в Парижі
Замість гучних заяв осуду Європа обрала мову натяків. Сім держав, включаючи Данію, опублікували спільну декларацію, в якій згадали «принципи суверенітету та територіальної цілісності».
Прямих згадок про Гренландію чи США не було.
Цей стиль вже знайомий. Так само свого часу Європа відреагувала на спробу США повалити Ніколаса Мадуро у Венесуелі, вирішивши, що сварка з Трампом через диктатора буде контрпродуктивною для українського питання.
Тепер логіка та сама. Навіть якщо мова йде про територію союзника.
Думка експерта: «Подвійна пастка»
Саме таку ситуацію називає Маркус Зінер, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла.
«Європейці побоюються, що критика Трампа може дати президенту США привід для укладення мирної угоди за рахунок України та Європи… Зіткнувшись із суто транзакційним президентом США, іншого виходу, здається, немає», — пояснює аналітик.
Для Копенгагена ставки ще вищі. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вже попередила, що анексія Гренландії підірве всю систему безпеки, створену після Другої світової війни.
Але Європа про це шепоче.
Бо надто боїться втратити Україну.
Додайте коментар