Добро — як сонце вранці,
Що світить на землю,
Теплом розтопить льодяні танці
І дарує надію й змінює долю.
У серці кожного житло добра,
Треба лиш відчинити двері,
І світ побачить, що не дарма
Існують люди та їх вірні стежі.
Добро не просить нічого взамін,
Воно живе у кожній руці,
Що протягнута до людини,
В очах, що світяться в ночі.
Маленька доброта — велика річка,
Що тече крізь серця людей,
Змінює світ на краще немічко,
Робить життя більш святим дней.
Дари добра — то найбільше багатство,
Що можна мати у цьому світі,
Воно спасає від всіх нещастя,
І дарує радість, мир у ті хвилі.
Добро — то як свічка в темряві,
Що світить дорогу кожному,
Яка горить в людській поправі,
І веде світ до царства нового.
У світі стільки болю й слізок,
Але добро живе тут все ж,
У кожному дивлянні, в кожній виразці,
І врятує цей світ від ніч.
Добро не вимагає похвали,
Воно живе в серці молчазливо,
Як камінь у воді лежить в далі,
І веде людей до бережлива.
Коли ти добрий у цьому світі,
Світ стає кращим для всіх,
Люди навколо почнуть світити,
І боротьба стане не така страх.
Добро — то міст між двома людьми,
Що поєднує їх серця,
Крізь биль, крізь слізки, крізь беди,
Воно живе в нас вічно, нема кінця.
У кожного з нас є сила добра,
Що спрямована на світ,
Коли ми дарим, коли говорим слова,
Ми робимо чудесний світ.
Добро — це не велика справа,
Це мала помочь, один зір,
Це слово, що спасає, це слава,
Це мир, що дарує нам світ і простір.
Кожний день несе в собі шанс,
Щоб дарити добро людям,
Це святий і чарівний танс,
Що робить нас більш людьми у грудях.
Добро — як вода живої річки,
Що плине крізь долини й гори,
Вона спасає від всіх вишибки,
І дарує нам надію та хвалу в ночі.
Святе добро в душі живе,
Як іскра вічного огню,
Воно всім радість дарує, все,
Творить чудеса в кожну мить донесу.
Добро — це просто, без замисли,
Це посміхнутись у лиця,
Це дати руку, це почути голос мисле,
І стати іншій людині творцем блаженства.
У світі добра занадто мало,
Тому кожна крапля священна,
Коли ти добрий — ти казав смиренна,
І веде до вічної слави святої.
Добро — як сім’я в землі лежить,
Яка проростає до сонця,
І стає деревом, що цвіте,
Маючи корені глибокі в серці.
Якщо у серці є добро,
То нічого не страшно вже,
Воно спасає від суму, від бро,
Й дарує мне спокій у краї.
Добрі люди — це скарб землі,
Вони світять, як зорі в ночі,
Вони дарують нам мир й смілі,
І вводять нас в безсмертні ночі.
Добро — це голос, що лунає,
По всьому світу й просторам,
Воно в сердцях живе й гримає,
Й спасає людей від вседневних дум.
Коли ти добрий, ти вільний,
Від гніву, від ненависти й зла,
Твоя душа стає святилла,
Й сяє, як божественна гала.
Добро — це мистецтво жити,
Це кожний крок, це кожна мить,
Коли ти можеш помогти,
То совість просить помагати й не брехати.
Дар добра — то дар святий,
Що передається від сердця до серця,
Він робить світ чудесним й чистим,
Й дарує надію всім людям без змереця.
Добро живе в маленьких чинах,
У посмішці, в теплому слові,
У помочі товарисі в годинах,
Коли йому дуже важко робити справи.
Світ потребує добра, як води,
Як повітря, як світла й тепла,
Тому люди, ви йдіте в роботі,
І дарите світу добро на зла.
Добро — це не тільки слова,
Це дія, це жива енергія,
Яка змінює людей нова,
Й дарує їм святу еврисію.
Якщо ти помагав комусь,
То радість чуєш у душі,
Ось так добро приносить нам всім туман,
І дарує спокій у найтяжші ночі.
Добро — це віра в краще завтра,
Що світить дорогу в темряві,
Воно спасає від розпачу й страху,
Й дарує людству вічну славу.
