Весняна розпутиця
Прийшла весна з грязьми й бридом,
Розтала вся снігова гордість,
І ось уже по всім садам
Танцює грязь, мов бісова морозь.
Мої чоботи в грязь увязли,
Штани замазалися геть,
А мама дивиться і праглась
Мене живцем у грязь закопать.
Кахіння весняної синиці
Прилетіла синиця із Півдня,
Та забула співати божественно,
Крім як: “Кахіння, кахіння!” — від люду
Лише сміх чув я, та сміх інтенсивно.
Весь сад гоготить над синицею,
Що гарчить неспішно із гілки,
А вона лиш кахає вдалику,
Та коротко дмухає підприємливо.
Таруса квітів у квітні
Вийшов я на ґанок весною,
Бачу: кульбаба знявся в мріяк,
Та розлетівся вкруг із шумом,
Що заніс мені мокрий лик.
А мої панталони білі
От-від білі, як сніг зимий,
Та дружина зі скриком б’їла,
Мене тапком, що лютий, лютий!
Пісня про весняних комарів
Прилетіли комарики з півночі,
Як мільйон байдиків у черзі,
Розпочали кусати в ніч усю,
Мене бідного, ніч у ніч, по вся.
Вмазався я кремом аж у нос,
Виглядаю, мов зелений слід,
А комари щоночі мне несуть
Такий спектакль, чу не вмру від муку!
Весняний скоморох
З усіх кущів летять гілочки,
Гніздюки впали у траву,
А я стою, як скоморох, у якочки,
Вивернутий навиворіт довкруг.
Весна прибила мене до землі,
Піаніна грає надо мною,
І мокра марля всім мені з-за спині
Тягнеться, мов брата дикого дому.
Танець галош на ставочку
Вийшов у новеньких галошах
На крига крещалась, гарчала,
І раптом я, мов мавпа в танці,
Почав танцювати по льду.
Але тала вода довкола,
Прибой несеться мене вдалеч,
На ставочку танцюю боком,
Галошень один впав у реч!
Весна перевертається
Прийшла весна і все розвернула,
Мої штани вуглом повис,
А мій пес, щасливий та розумний,
Влаз у грязь і ось, от гріх!
Мий пса я, мою, перемиваю,
А він корчиться, як вугор,
Весь дім теж в грязь мені розправляє,
І я не впізнаю той двір!
Жабки у березні
Жабки, жабки на озерці,
Квакають до 12-ти ночі,
Голоси їхні у грудерці,
Як сирени в їхній мочі!
Не спиш ніч, не спиш від квакання,
Мозок весь гарячий, як вар,
А жабки поютьс без смикання,
На озерці справляють бал!
Весняна капіцина
Весь день капає мені з неба,
На голову все падає з хмар,
Намок я весь, мов хлібець плісневий,
Весь день здійснюється мій страх.
Утік від дому я з парасольком,
А він зломався вмиг, у крок,
І тепер стою я без дошу,
Як гриб на клумбі, мов дурак!
Пісня про весняних кучерявців
Прилетіли птахи з юга,
І почалась весняна жага,
Вони гніздо вили, ловко,
Та з того гнізда впало 10!
Яйця падають у траву,
Лиш стукають, як камінці,
І я збираю їх, мов каву,
Дивлюся на неповторці!
Весняний водоспад
Тала вода через мою хату,
Дощ іде, мов з відра в мене,
Вода стікає мені в борщу,
Борщ зберіг я, та не мене.
Сиджу я в кімнаті, як риба,
На столі купання вже,
А мама лютує, чи не дива,
Що весна стоїть саме мне!
Весна і мої кросівки
Кросівки мої білі-білі,
Вийшов я в них на вулицю весни,
За п’ять хвилин облізли, мокли,
Грязь вже на них вже, мов земля кремезна.
Мама питає: “Де мої чисті?”
А я стою, вкривавлений грязьми,
І кросівки лежать, нишпорлені,
У калюжі, як букви чорні, незасєми.
Метелики і мої окуляри
Весною вилітають мотильки,
Ці райдужні красуні чарівні,
Я стою, дивлюся на них стило,
А один сідає мені на очи!
Окуляри заслинені, забрудненні,
Я не бачу цілий світ навколо,
А метелик сидить, не порушений,
Та й мене не дратує зовсім мною!
Весняна бешкета
Вийшла я з хутору до лісу,
Там розцвіли айстри скоро,
Та упала я в криниці,
Упала так, мов у багато,
Весь мокра, вся в грязі, брудна,
А дома чекає дружина,
Весна розглянула мене, судна,
Та й посміялась надо мною!
Цвітіння вишень
Розцвіла вишня біля хати,
Красива, мов наречена,
Але приходить кіт, і квіти
Летять на мене, мов вода!
Стою я під снігом білим,
Квітів весною засипаний,
Мама питає: “Ти чи в біло?”
А я: “Нема, то вишня дивна!”
Весняне голосіння
Мої сідиниці весною,
Вони вилізлі на голові,
Весна так дражнить мене свідомо,
Що волосся падає, мов дощ.
Дивлюся у дзеркало, ой горе!
Лисуватий стаю мал на ростання,
А весна усміхається, мов море,
І волосся лізе, мов ураган!
Весняна пісня про товстуню
Я був товстий, білий як сніг,
Весною розтанув я весь,
Обліз, обмяк, утратив вдалеч,
Від холоду мене не рать!
Тонкий став, майже то прозорий,
Весна мене опалила, спалила,
І тепер я перший у хорі,
Та не тому, що збільшив ми!
Комаринський танець весни
Коли весна приходить в танці,
Ми пустимось гулять вкруг вулиці,
Та вулиця тяне в болото,
А я танцюю, мов скоморох!
Ноги в грязі, рубаха мокра,
На вухо мені муха впала,
А я танцюю, крутолика,
Весна сміється надо мною!
Весняна лялька
Моя донечка каже: “Мамо,
Я хочу в паркові гулять!”
Вийшли ми в теплий день весняний,
Вона у калюжу — швідь-шваць!
Промокла вся до костей ціле,
Як щойно вийшла з ванни той,
Гуляння скончилось там, біле,
Вернулись дома мер із жалем!
Весняний лопух
З-під землі піднявся лопух,
Такий велич, мов аркуш,
Я на нього сів, той хлопух,
Розквітнув, мов мавпа, мо ось, хруст!
Гілочка зламалась, хвостом,
На мене упав той великий,
Я лежу під ним, мов простим,
Весна смієтсь, та не жалю!
Весняна розпустіш
Кущі розпустили листя,
Всі позеленіли, розписані,
Та я налетів, як розбійник,
Та й впав у кущ, не розписаний!
Листя мені в лиці вилізли,
На голові сидить гнізда,
Мама лиш руками взялась,
Весна, ти дивна, ти життєва!
Весняна глушина
Приходить весна, мовчить ніколи,
Птахи поють, як в раді вся,
Вкупі з тим гудять автомобілі,
Я не слишу серцю своя!
Орем я, як у лісі дикий,
Та голос мій, як писк дітей,
Весна приносить мені крики,
Мовчання нема тих гарячих днів!
Весняна чистка
Весною чищу я хату від пилу,
Виносимо килими на двір,
Колупаю їх, як сумбур,
А пил літає мені в ніс, мов кір!
Крапаюся, як сніжна людина,
Чхаю, сопру, мов звір лісовий,
Весна приносить мені білину,
І я стою, мов привід, дивний!
Весняна мішка
Мішка лісова прокинулась,
І зразу позирала вголос,
Вона на мене накинулась,
А я почав кричати голос!
Упав я в грязь, мов в мішаниху,
Мішка стояла надо мною,
Весна принесла мені ніч цілу,
Та й мене не захотіла звільнити!
Весняна дипломатія
Гусенички на листочку сидять,
Вони гриються в теплі,
А я хочу їх не кидать,
То вони ручаються в ніч ніколи!
Гусениця повзла на мене,
На шию моєї спис,
Я крикнув, мовпаючи весна,
А гусениця визирла, мовп, у місь!
Весняне божевілля
Гречка зеленіє на полі,
Я збираю іграшки смик,
Та гречка дробиться, як боле,
Я знов упав, мов при бідих!
Грязь на мені, мов шоколад,
Весна мене мордує, сміється,
Я весь розбитий, весь розбив,
Та все одно сміяся, смієтся!
Весняна приватна справа
Вирішив я свою квартиру,
Помити, як то влетіла весна,
Почав мити підлогу, світ,
Та вода текла, мов цунамі!
На сусідів знизу впало,
На них линула теча, мов геній,
Вони сварились без давалення,
Весна мене знищила, не правда!
Весняна облудниця
Весна показує своє лице,
На ньому радість й скупість разом,
Та раптом грім гримить, як лице,
Почнеться град, калюжі, разом!
Я закидаю сумки швидко,
Бігу додому, мов буривій,
Весна облудниця, як цідка,
Всім обіцяє, та не дозволяє, щоб!
