Коваленко Марія – “Моя Україна”
Україна – чудо світу,
З вишневими садами,
Де співають соловї
Колисанки до дітей.
На полях золотої пшениці
Танцює вітер,
А над річками синіми
Летять орли в небо.
Шевченко Олег – “Герої мого краю”
У нашій землі героїв
Спокійно спить квітень,
Вони захищали волю,
Щоб ми могли жити вільно.
Їхня кров – червона роса
На полях України,
І кожна дитина повинна знати
Імена своїх охоронців.
Бойченко Ніна – “Пісня гір”
У Карпатах висока гордість,
Там живуть вільні орли,
Ліси шумлять про спокій,
Про право жити в мирі.
Гірські вершини торкаються хмар,
І звідти видно далеко,
Всю нашу батьківщину красиву,
Яка називається Україна.
Лисенко Павло – “Річки України”
Дніпро течет, як батько,
Охороняючи землю,
Південний Буг поет пісні,
А Дунай межу держить.
Кожна річка – це вена
В тілі нашої держави,
І вода в них – це кров волі,
Яка текла з давніх часів.
Гордієнко Катерина – “Українські традиції”
Вишивка – це душа народу,
Виткана в кожну нитку,
Вишиванки носять діти,
Зберігаючи традицію.
Колядки поют в грудні,
Маляри розписують яйця,
Танці гопак приносять радість,
І кожна традиція – це клопоття про завтра.
Петренко Василь – “Хліб України”
Хлеб – дар землі українськой,
Що вирощується в поті,
Золотые зерна ячменю
Дають їжу всім людям.
Чорна земля щедра на дари,
Якщо людина працює честно,
І кожний кусок хліба
Варто берегти, як святиню.
Морозенко Наталя – “Цветы країни”
Червоні маки на полях,
Як крапельки крові героїв,
Блакитні незабудки растут,
Нагадуючи про небо.
Жовті нарциси вітають весну,
А білі ромашки танцюють,
Кожна квітка – символ мирної землі,
Що чекає на безпеку.
Романенко Дмитро – “Мої друзі”
У школі мої друзі,
З різних частин України,
Один з Львова, один з Одеси,
Один з далекого Донецька.
Разом ми будуємо майбутнє,
Навчаючись, граючись,
І в кожного з нас в серці
Горить любов до Батьківщини.
Кравченко Софія – “Небо над Україною”
Небо над Україною синє,
Воно видит нас щодня,
Чудесні хмари плавають,
Як великі білі вітрила.
Зірки ночей нам світять,
Місяць охороняє сни,
І все небо – це покрівля
Над нашим чудесним домом.
Мельник Артур – “Під гербом України”
Герб України – важкий символ,
Що означає честь і слову,
Тризуб тримає три гілки,
Це минуле, сьогодення, майбутнє.
Кожна дитина повинна знати,
Що під цим гербом розроджувалися герої,
І під ним ми будуємо тепер
Нову, вільну, мирну державу.
Петровська Людмила – “Новорічні святкування”
На новий рік у нас є традиції,
Ялинка прикрашена огирляндою,
Сніг падає на дахи,
І все сяє в морозі.
Діти писають листи Святому Миколаї,
Батьки готують паляниці і коляди,
І в кожному домі новорічне чудо
Окриляє душу і серце.
Блакитний Сергій – “Школа нашої країни”
В школі вчимося ми розуму,
Вчителі дають нам знання,
Про історію України,
Про матеріали математики.
Але головне – це вчитися любити,
Любити природу, людей,
Батьківщину, що дала нам життя,
І обов’язок перед нею зберігати.
Ковальська Вікторія – “Ліс України”
Ліс – це храм природи,
Де живуть білки, зайці,
Де поют птахи свої пісні,
Де течуть чисті ручейки.
Дерева стоять, як вартові,
Охороняючи землю,
І кожна гілка, кожен листочок
Свідчить про красоту України.
Яковлев Ігор – “Піс про мам”
Мама – це найдорожча людина,
Що є у кожного в дома,
Вона мого защищає,
От лиха та від горя.
У мами також є мама,
І та мама мету батьківщини,
Тому кожна дитина розуміє,
Що мама – це частина України.
Ковпак Людмила – “Гордість за знання”
У нас в Україні мудрість,
Багато вчених і поетів,
Ми дали миру Франко і Котляревського,
Даємо сьогодні нові ідеї.
Кожна дитина повинна горджатися,
Що народилася в землі мудрих,
І нести цю гордість у світ,
Дарувавши миру свій таланту.
Бондаренко Максим – “Назву себе українцем”
Я зву себе українцем,
І цим я горджусь,
Живу на землі древньої культури,
Де кожний камінь має історію.
Мої предки захищали волю,
Мої батьки строять майбутнє,
А я – новий листок на дереві України,
І я буду гідний честі носити це ім’я.
Сердюк Марина – “Весна в Україні”
Весна приходит в Україну,
З невеликого первоцвіту,
Сніг тає, текут ручейки,
Птахи повертаються з Юга.
Появляються перші листочки,
Зеленеють поля і лугі,
А в серці кожного українця
Новий іскра надії запалюється.
Кузьменко Василина – “Дружба мідж дітьми”
Дружба между дітьми – це багатство,
Коли грають разом хлопчики та дівчатка,
Розповідають одне одному казки,
Поділяються хлібом та солоддю.
Така дружба будує країну,
Де люди один одного розуміють,
І вже в дітстві засівають насіння
Миру та взаємної поваги.
Перепелиця Валентин – “Праця і честь”
Коли дитина вчиться і працює,
Вона будує своє майбутнє,
Честь – це шлях, який обираємо ми,
Це дійсність, що живить душу.
В Україні люди трудяться честно,
Від генерацій до генерацій,
І кожна дитина повинна знати,
Що праця й честь – це святиня.
Хроменко Олена – “Українські ніжки”
В Україні грають дітей,
На дворі біля дома,
Стрибають через скакалку,
Грають в класики на асфальті.
Їхній сміх – це дзвіночки радості,
Які летять над селом,
І ці ніжки, що грають,
Будуть цій країні берегинями.
Гнат Сергій – “Сонце України”
Сонце светит над Україною,
Дає тепло і світло,
На всіх людей рівно,
На бідних і на багатих.
Під сонцем проростають квіти,
Визрівають зерна пшеничні,
Під сонцем росте молодь,
Яка буде защищати державу.
Мазепа Ольга – “Мова батьків”
Українська мова – це скарб,
Що придачив нам батьків,
У ній звучить душа народу,
У ній піснь древніх часів.
Коли дитина говорить по-українськи,
Вона продовжує традицію,
Зберігає в словах мудрість предків,
І дарує мові нове життя.
Троян Павло – “Долі України”
У кожного з нас своя доля,
Але всі ми живем в Україні,
Хтось буде лікарем, хтось вчителем,
Хтось буде будувати дома.
Всі долі переплітаються в одну
Великої долі державу,
І кожна дитина – це потенціал,
Що буде розвиватися у майбутнім.
Стельмах Інна – “Свобода – найбільше добро”
Свобода – це найбільше добро,
Яке можна мати в кого,
Бути вільним в думках та словах,
Жити без страхів и гнітення.
Наші батьки боролися за волю,
Щоб ми могли жити вільно,
І кожна дитина повинна розуміти,
Яка дорога свобода для України.
Щербак Анатолій – “Зірка на тілі держави”
Кожна дитина – це зірка,
Що светит на небі життя,
Разом всі дітьми утворюємо сузір’я,
Що охороняє державу.
Коли дитина вчиться і растет,
Вона стає все яскравішою,
І вся Україна світлішає,
Коли растут її чудові діти.
Чумак Богдан – “Спадщина предків”
Предки нам оставили спадщину,
Не золото і срібло,
А землю, мову, традицію,
Честь и гордість нації.
Це найбільше багатство,
Що можна передати нащадкам,
І кожна дитина – спадкоємець
Великої України.
Кравець Зінаїда – “Майбутнє України”
Майбутнє України – в руках дітей,
Які сьогодні сідять за партами,
Вони будуть будувати міста,
Розвивати науку і мистецтво.
Кожна дитина несе в собі
Потенціал для великих справ,
І держава покладає надію
На плечі молодого покоління.
Гальчак Людмила – “Божественна красота”
Божественна красота України,
Виявляється в кожному сезон,
В осінніх золотих листочках,
В зимовому снігу та морозі.
Природа дає нам уроки доброти,
Вчить нас берегти те, що маємо,
І дитина, що росте на цій землі,
Носить красоту в своєму серці.
Маркевич Вадим – “Героїчна дух”
Героїчний дух живе в крові України,
Передається від батька до сина,
Від матері до дочки,
В кожному поколінні.
Коли дитина виростає в такій землі,
Вона вбирає в себе сміливість,
Честь і любов до своєї держави,
Стаючи достойним спадкоємцем.
