Франко Іван – Золотий хлібець
Стоїть в полі золота нива,
Хвилюється, гнеться до дна,
І в кожному зерні живе
Надія й любов матерів.
Коли жовтіє колосок,
І сонце сипле золотий пісок,
То знаєш, мале дитя мне,
Що хліб твій уже в землі дрімає.
Котляревський Іван – Хлібний подарунок
Бабуся хлібець теплий пече,
Несе його мені спішачи,
І в кожному шматку добра
Живе її любов, її старання.
Навіщо золото мені,
Коли є цей чудесний дар —
Хлібець душистий, теплий, свіжий,
Що дарує мені щастя й силу!
Шевченко Тарас – Хліб праці
Вставай, дитино, в ранок чудо,
Дивися на хлібця нашого вид:
Його пекли в поту й труді
Люде добрі, сильні, нові.
Кожна скоринка — то здійснення,
Кожен шматок — чудо праці,
Цунами золота зерна
Стали хлібом для всіх нас.
Гоголь Микола – Аромат дому
Як тільки я у двері входжу,
Запахом хліба я наповнюся весь,
І розумію — це дім мій, то рай мій,
Де пече мама хліб для дітей.
Чарівний запах золотавий
Летить з кухні, мов пісня, мов крик,
І серце сильно так стукає,
Бо знаю — чекає мене радість.
Костенко Ліна – Зерна надії
Маленький росток виростає,
З кожним днем все вище, вище він летить,
І на верхівці його чекають
Золоті зерна, що свободу дарять.
От вони спілі, золоті, гарні,
І коси блищать у сонці ясне,
Щоб потім хлібом стати дитячим
І дарувати їм здоров’я, міцність.
Багряний Іван – Хліб щодня
Щовечора на столі
Лежить хлібець наш простий,
Не прикрашений коштів,
Але цінніший за все.
Його їмо щодня з маслом,
З сиром, з молоком, з медом,
І росте від хліба дитя,
Міцнішає день за днем.
Олесь Олександр – Пекар-чарівник
У піч заходить пекар вночі,
З мукою білою в руках,
І робить хліб як чаклун, як чудо,
Що дарує силу і добро.
Ранком витягує він хлібець
Золотий, теплий, так гарний,
І всі дітлахи біжать швидко,
Тому що запах їх манить, манить.
Авраменко Валеріян – Хлібне зерно
Кожне зерно — то світ малий,
У ньому сонце, дощ і грунт,
І праця людей, і їхня воля
Живе в зернятку том, що мале.
О, як же добре розумітти
Дитині малій той святині,
Що кожен шматочок хліба —
То дарунок землі й людей!
Луценко Павло – Золотий дар
На столі хліб лежить змакисло,
Запах йде в небеса прямо,
І дитина мала радіє,
Тому що голодна та малень звичайна.
Їсть вона зі смаком велике,
Щоки круглі стають їй від їди,
Помощ хліб живить її тіло,
І розум гострішає день за днем.
Костенко Василь – Жито й пшениця
Коли жито золотіє,
А пшениця вже спіла вже,
То їдуть люди в поля щасливо,
Щоб зібрати хліб на роки.
Дитино, розумій ж, прошу,
Що праця святою святої,
І хліб, що лежить перед тобою —
То дарунок праці батька-матері.
Туробецький Іван – Хлібна щедрість
Колоски коса несе,
За нею йде жінка в поті,
І кожне зерно вона чистить,
Щоб хліб дитинці виріс міцний.
Земля матінка нам дарує
Все богатство своє щедрій,
І хліб із землі того виростає,
Що нас живить, що нас росить.
Рильський Максим – Преклоніння перед хлібом
О, хлібе святий, о хлібе чудесний!
Тебе я поважаю й люблю,
Бо в кожному грамі твому —
Святість праці, чистота й радість.
Будь ж дитина мала мудра,
Хліб не киди, хліб поважай,
Бо це — святиня рідної землі,
Що дарує нам життя й добро.
Яценко Павло – Випічка чудо
Вставляє мама в ніч опалу
Тісто білизне, як хмара,
І після часу того святого
Виходить хлібець золотий.
Дитина сидить у кухні
І дивиться у вікно міцне,
Коли ж матуся винесе хлібець
З дому розбіжиться аж запах.
Кулішь Пантелеймон – Спадщина предків
Де дідусі й бабусі пекли
Хліб простий в печі лісній,
Там і тепер ми печемо його,
Тому що це святиня наша.
О, дітлахи, розумійте ж,
Що хліб — то спадщина святая,
Що передали нам предки,
Щоб ми живили ним дітей.
Устенко Борис – Щоденний дивовиж
Щоденно в домі нашім світлім
Сніда розпочинається з хліба,
І дитина мала той дивуєтся,
Як чудеса в рот їй входять.
Хліб з сиром, хліб з маслом, хліб з сахаром,
Хліб з молоком, хліб з живльєм,
І дитина росте в силі, в міцності,
Бо хліб — то дарунок святий.
Шеремета Юрій – Колосся мрія
Мріє колосок мій малий,
Що росте в полі золотім,
Що став хлібцем на столі
У домі милому дитячім.
І вночі дремле й розповідає
Сни золоті про землю, про сонце,
Про те, як він стане частинкою
Того хлібця, що живить дитина.
Слісаренко Аркадій – Благородство хліба
Не їй, дитине, хліб з презором,
Не кидай на долу святиню,
Хліб це — кров землі, то праця,
То радість, то свята святиня.
Їж його з благородством, з честю,
Залишися людиною гідною,
Тому що хліб учить нас доброті,
Смиренню, чистоті й любові.
Чупринка Григорій – Хлібний сонет
На землі лежить хлібець прості,
Але він — чудо, він — мальовництво,
В ньому міцність, у ньому добре,
Яке дарує тілу нам здоров’я.
Дитинко, роззирайся кругом,
Побач, як праця робить чудеса,
Как з зерна стає хлібець святий,
Що дарує силу й радість.
Дикий Дмитро – Печер мудрості
Видно в смислі величесні,
Як пекар в піч хлібець кладе,
То й людство росте в мудрості,
Коли поважає хліб святий.
О, коли б дитина розуміла,
Що в кожному грамі пшениці —
Історія людства й праці,
То більше поважала б хліб.
Гучко Дмитро – Святиня столу
На столі святие хліба лежить,
Біля нього дитина сідає,
І очами ясними дивиться,
На чудо хліба золотого.
Їсть вона з радістю, з любов’ю,
Тому що серце їй розумне,
Що це — святиня, це — спадщина,
Це — дарунок землі й батьків.
Бажан Микола – Праця й хліб
Хто рано встає, той хліб має,
То кажуть люди мудрії,
І правда в цьому певна,
Бо хліб народжує праця.
Дитинка мала, запомни,
Що хліб — то не просто їда,
То праця батька й матері,
То святиня всієї землі.
Павлів Павло – Дітям про хліб
Послухайте діти малії,
Розповідь про хліб я хочу,
Як на землі росте пшениця,
Як потім хлібцем стає святим.
Вставляє пекар в піч тісто,
І запах золотий летить,
І ви з радістю їсте хлібець,
Не думаючи про працю й святиню.
Килимник Василь – Урок земляків
От дід каже онучці мені,
“Дитинко, поважай хліб святий,
Бо люде добрі його пекли,
Землі й сонцю дякували.”
І слухає дитина та мудро,
Розумій вона щось святое,
Що хліб це — не просто їда,
То зв’язок із землею й любов’ю.
Довженко Олександр – Золотої нивою
Полем по золотій нивою
Гуляє дитина мала,
І дивиться у небо ясне,
На сонце, на хмари біли.
Розповідаю їй, мовляю,
Як ось ці зерна золоти
Стануть хлібцем за мільйон днів,
Що буде їсти вона щодня.
Винниченко Володимир – Хліб миру
Коли б усі люди розуміли,
Що хліб то — святиня й мир,
То не було б в світі войни,
То радість панувала б скрізь.
О, дітлахи, розумійте ж,
Що кожен шматок хліба —
То дарунок миру й любові,
Що передається від серця до серця.
Червоненко Сергій – Сім’я й хліб
Сідає сім’я вечеря,
У центрі столу хлібець святий,
І дитина малая бачить
Як батько, матір хліб поважають.
Тішиться дитина тая,
Розумі вона щось святое,
Що хліб це — святиня родини,
Что передається в покоління.
Кравченко Григорій – Благодарність землі
Дякуємо ми землі чорнії,
Що дарує нам хлібець святий,
Дякуємо ми сонцю ясному,
Що світить на нівь нам золотій.
Дитинко, дякуй ти також,
Коли їси хлібець чудо,
Дякуй землі, батькам, праці,
Тому що всі вони живлять тебе.
