Коваленко Іван
Крізь морі миль летять мої думки,
До серця твого, що б’ється далі.
Не варто мне писати записки,
Бо кожне слово — це біль розлуки.
Шевченко Ольга
На відстані живе моя любов,
Як зірка в темну ніч світить без слів.
Твоя посмішка мерзне на устах,
А я чекаю писем в порожніх днях.
Петренко Максим
Відстань — це вірус, що їсть мою плоть,
Кожну годину, кожну мить ночі.
Твоє імено — це єдина роч,
Що дарує мені надію вмовч.
Литвиненко Катерина
Тисячі кілометрів між нами,
А ти — найближча до моєї душі.
Пишу листи, мерзну від тебе ночами,
Та в серці тримаю твої істини.
Бондаренко Сергій
На дротах лін течуть мої слова,
З міста до міста, з душі в душу.
Розлука — це проклята гра, нова,
Але люблю я вільно і гарячо.
Кравець Анна
Кохання без торкання — це мука,
Коли дихаєш ти інший повіль.
Розлука вчить, що свідомість не штука,
І серце може літати крізь меж.
Марченко Давид
В ночі шепочу твоє ім’я,
Воно розтягається крізь темноту.
Якщо б міг я розтопити зиму,
Я б привіз тебе в своїм розпалу.
Сокіл Валентина
Телефонні дроти — наш міст золотий,
Де голоси наші танцюють вільно.
Розлука нам дарує урок святий:
Що істинне кохання — це просто й сильно.
Гордієнко Тарас
Далеко, де гири гір вишумлять,
Там є твої очі, твоя робота.
Я чекаю листів, що не нібулять,
Поки розлука проходить крізь дроти.
Волошин Олександр
На краю світу сидимо ми двоє,
З одного краю світу до другого.
Кохання наше — це божественне боєм,
Що виживає крізь беду й негоже.
Лисак Вікторія
В ночі на окні пишу твоє ім’я,
Хмари розносять його далі, далі.
Розлука каже, що люблю я ім’я,
А не людину, що йде крізь підвалі.
Гнатенко Борис
Відстань не вбиває наше кохання,
Вона його множить, як зернини.
Я розумію сьогодні значення
Слів, що летять крізь простори лінії.
Павленко Надія
Розлука — це вчитель, що вчить любити,
Коли не маємо всього, що хочем.
Я вчусь від тебе крізь кілометри biti,
Розуміючи, що серце — це ніч.
Стельмахенко Володимир
Твій голос лине крізь динамік днів,
Як музика, що грає вже давно.
На відстані яснішим мені живить,
Що кохання істинне — це не сон.
Котенко Світлана
В кожному листі живе моя душа,
Що мандрує до тебе крізь простір.
Розлука паде, як тиха каша,
Але наше кохання — це листопад твір.
Мошенко Андрій
На відстані коханий мій вогонь,
Що палить без дотику, без ліків.
Розлука гріє мене кожну ніч,
Як останній вечір перед відвідків.
Краєнко Марія
Я не жалкую про цей великий розрив,
Що тисячі миль між нами пролив.
Кохання на відстані — це чудо, мій світ,
Де серце й душа танцюють без труб.
Бережний Никола
Листи твої приходять як снег,
І кожен з них — це вечеря вогню.
На відстані ясніше мені все наг,
Що ти — це найсвятіший мій храм.
Козак Галина
В кожному слові твоєму живе
Частина мого серця, моя плоть.
Розлука учить, як потрібно любить,
Коли далеко і тужимо ночи.
Лапченко Олег
Відстань — це вірус, але й ліки разом,
Що гартує любов, як сталь у вогні.
На дротах лін летять мої фрази,
До тебе, мій світе, в самій глибині.
Рудак Софія
Кохання на відстані — це як дихати,
Коли немає повітря в грудях.
Та все одно продовжую я чекати,
Тому що ти — моя вічна розмута.
Василенко Артем
Твоє ім’я шелеснить з вітром листя,
Прилітає на мій поріг з далека.
На відстані ясна мені завіста,
Що вічність це кожна мить з тебе, святкова.
Гоян Ірина
Розлука — це спів, що не має кінця,
Де кожна нота — це біль, це радість.
На відстані розумію я, творця,
Що кохання справжнє — це його вріаність.
Крупко Дмитро
Мільйони кілометрів не роблять різниці,
Коли серце биття синхронізує.
На відстані літаю я, як птиця,
До тебе, де радість моя вмирає й жури.
Торохтій Людмила
В кожному дні чекаю я писання,
Від тебе, що далеко за морями.
Розлука вчить нас крізь страдання,
Що кохання — це крізь океани й гадами.
Мартинович Станіслав
На відстані кохаю я тебе сильніше,
Ніж коли б ти була поруч со мною.
Розлука каже, що люблю я душу,
А не тіло, що йде крізь погану.
Долинський Валерій
Телефон — це наш паличка, мостом,
Де голоси наші танцюють вільно.
На відстані зустрічаємось ми часом,
В снах, де розлука невідома й вільна.
Прокопович Елена
Кохання без торкання — це коса,
Що жне мою душу кожен день.
Та все одно люблю я серцем тоса,
Тому що ти — моя вічна тінь.
Чабан Леонід
Розлука — це поезія мою біль,
Що грає на струнах мого серця.
На відстані розумію я, яль,
Що кохання істинне — це навіки й срця.
