Франко Іван
Де тихо шумить борозна,
Де сонце золотить житниці,
У селі моєму грає
Божественна симфонія.
Стара церква дзвіниця
Дзвонить на все село,
І серце мене тяжко бється
При звуках того дзвону.
Леся Українка
Село моє, село рідне,
Як сон із дитячих літ,
На мене дивиться мріяно
Крізь вечірніх рядів світ.
Там білі хатки гніздяться,
Як птахи в гніздах тепло,
І материнське серце радісне
Там б’ється день і ніч давно.
Кобилянська Ольга
Дорога до рідного села
Іде крізь поле золотавне,
В дорозі мене чекає
Щось стародавнім і святавне.
Хліб на столі, сіль біла,
Хлопці з візками в полі,
І бабусі мудрі вибір роблять
У своїй глинистій волі.
Коцюбинський Михайло
На розі села стоїть млин,
Крутиться, стогне, живе,
Мельник старий, вікові, сивий,
Своєю працею жнець-живе.
Село дихає, вики плаче,
І дощик мочить нивку вниз,
Де селянин в поті працює
І молиться в ясний день-риз.
Нечуй-Левицький Іван
Село спить під зірками білими,
Угорі місяць золотий,
Дівчата шепочуть по наслідком,
Про кохання під липою той.
Тиша глибока, величава,
У селі моєму спокій,
Там дерева стара розвала,
Там люблять люди свій род-той.
Труш Іван
Село мене до себе кличе,
Як мати сина з чужих країв,
У селі моєму квітнеться
Квітень весни мого мрій.
Там хлопці мужні, дівки білі,
Там щедрість ліса і нив,
І все, що серцем я любив
Живе у селі, в рідній силі.
Винниченко Володимир
Сільське повітря, пахуче, свіже,
У груді розпалює вогонь,
На селі моєму, на малому
Живе правда, живе ось-ось.
Люди праці, люди чесні,
У селі, де я народив,
І все, що цінне, все, що вічне,
Там в селі живе мій щит.
Заваллей Петро
Село стоїть на пагорбі,
Огорнене ліском густим,
Там вода тече в рукавах,
По корбах рибак живим.
Гудить телега по дорозі,
Чувати поля далеко,
І в селі моєму дива-розі
Живе для мене все добро.
Багряний Іван
На селі моєму крапля роси,
На траві лежить з утра,
Село мене будить мелодійно,
Піснями дівчат з утра.
Там гай гудить, там дятел капає,
Там біле сонце встає,
На селі моєму все дихає,
Живе, співає, вітає.
Свідзінський Августин
Село мого батька, батька роду,
Розкинулось вдалині там,
На горі церква, під горою
Живе мій люд, живе весь сам.
І я приходжу туди щороку,
Де дитинство моє жило,
На селі чую голос роду,
І серце мне розтопило.
Черненко Ростислав
Село дихає сівозміною,
Нивка іде крізь весь рік,
У селі моєму, у рідному
Працює кожен, кожен чин.
Там у дорозі пахне хлібом,
Там дім, де в люлька спить дитя,
На селі вічне, як і небо,
Живе на селі мир, дитя.
Апатій Петро
У селі дзвін церковний звучить,
На святу збираються люди,
У селі моєму пісня звучить,
Як голос далеких заклич.
Там прості люди, люди мудрі,
На селі в цінності живуть,
І все, що вічне, все, що людях
На селі моєму там дрімуть.
Калениченко Юрій
Село мене завжди тягне,
Назад до дому, до корін,
На селі, на моєму, лозиння
Живе в душі мені дремін.
Там батьки мої спочивають,
Під хрестом білим на землі,
І до них щороку я прибуваю,
Мої рідні, моя сім’я.
Гавришків Дмитро
Сільський пейзаж, величний, грізний,
На селі вітер, дощ, грім,
Природи сила, розум чізний,
Живе на селі, вічна в ім.
Там хлопці мужні косять траву,
Там дівки ізбу прибирають,
На селі радість, радість браву,
Роблять, живуть, працюють там.
Донченко Борис
На селі білі хатки спали,
Під крівлю сіно, дрова груд,
На селі люди не журались,
Жили, як вічні люди-друг.
Там робота, де честь і гідність,
Де праця свята, справедлива,
На селі моєму любість, гідність,
Живуть душі, дихають живо.
Низовець Уріїл
Село мене звеселює, каже,
Що все добре, все живе,
На селі моєму, у рідному,
Дихає щастя, теплота.
Там зелень сива, розраховує,
Де сум, де радість, де вино,
На селі радість розукрупиває,
Живе, звучить, гудить давно.
Жерех Іван
Село стоїть в краї святому,
Де горлиці горлять весь день,
На селі моєму, у тому,
Живе для мене радість, сень.
Там небо синє, як в крайні,
Там хвилі, ріка, дерево, луг,
На селі всім, на всім знаю,
Живе люблю, живе мій друг.
Дорошевич Вільям
На селі панує порядок,
Де кожен має свій простір,
На селі любі, радість, садок,
Живе в простоті мільйон листків.
Там люди вчать своїх дітей,
Про радість праці, про честь,
На селі простір, де всі звіри
Живуть в гармонії, в спокої есть.
Стельмах Михайло
Село мене чекає завжди,
З порога качка крещає ранку,
На селі моєму, de раді,
Живе святая дівчина-ванку.
Там вечір за вікном синіючи,
За селом гримить гроза,
На селі люди, втомлені ниці,
Засинають крізь слізну росу.
Коваль Юрій
Село моє, мене спокою учить,
На селі немає брехні, бід,
На селі праця дивовижу творить,
Живе щастя, живе весь щедрий мір.
Там дерева старі, як батьки мої,
Де тінь прохолодна, духота й спокій,
На селі вічно, як боги, люди
Живуть у мирі, як змінює звід.
Панч Василь
На селі гуляйте по нивам,
Де золотий хлібороб сіє,
На селі моєму, як дивам,
Живе в душі мені голубниця.
Там ранок рано добудити,
Де півень, сонце, дзвін святий,
На селі радість без границі,
Живе, світить, гудить святий.
Загребельний Павло
Село дає мені розраду,
На селі все живе, дихає,
На селі люди без отрави,
Живуть, як предки, як живали.
Там простота, там чистота,
Де в кожном серці добро гніздо,
На селі вічна правота,
Живуть люди, як колись було.
Мовчан Мар’ян
Село, моє мило село,
Я повертаюсь до тебе щороку,
На селі світ, на селі тепло,
Живе в душі дитячу дорогу.
Там люди добрі, мудрі, щирі,
На селі немає лицемірства,
На селі радість дивовірна,
Живуть люди в простому царстві.
Зубко Василь
На селі співає птаха,
Розцвітає красно весна,
На селі моєму відраха,
Живе любов, живе вона.
Там матінка косить клевер,
Там син пахає борозну,
На селі все кипить, як вітер,
Живе, працює, живе дню.
Щербак Юрій
Село, село, отже я тобою,
Захоплений щодня, щогодини,
На селі дивна краса, святая,
Живуть люди, люди-мудри.
Там дерева, там вода, там небо,
Там радість, скорбота, беда,
На селі все, як в давньому хеб,
Живе вічна істина, беда.
Гончар Олесь
Село мене кличе з далина,
Як матір зиває сина,
На селі радість, добродина,
Живе святая вона.
Там люди труджаються свято,
Де честь, де гідність, де ім’я,
На селі справедливість свята,
Живуть люди, як слід вчити.
Маланюк Євгеній
На селі вітер золотає,
Нивки хвилюють на ланці,
На селі сонце засіває,
Живуть люди, танцюють, танці.
Там дітям рідко є журба,
Де матір, батько, рід, сім’я,
На селі вічно рана, граба,
Живе для мене все добра.
Бажан Микола
Село – святая для мене святиня,
На селі все живе, все дихає,
На селі вічна правда, гідність,
Живуть люди, як Бог велить.
Там простота, там чистота,
Де серце біль уже не знає,
На селі радість, де святиня,
Живуть люди, живе весь мір.
