Франко Іван – Матері
Вклоніюсь я святій землі твоїй,
Де колиски моєї стояли,
Де матір мою в трудах я взивав,
І голос її мене утішав.
У серці кожна згадка про семʼю
Живе, як зоря в нічній синеві,
І світ не властен взяти від судьби
Той дар святой – любові матері.
Шевченко Тарас – Дума про батька
Батько мій, святая тінь!
Як ти мужно жив весь день,
Руки праці не щадив,
За сімʼєю бережив.
На душі твоїй печаль
Вила гніздо, але в жаль
Не впадав ти ніколи —
Мав святую мету ти.
Коцюбинський Михайло – Домашній затишок
У домі тихім, де гуляє дух
Святої родини, чистої і милої,
Живуть батьки, діти, дід, бабуся —
Люблять один одного без причини.
Там кожен смик затишку дорогий,
Там кожен звук — святая мелодія,
І смерть передає святую пісню
Спадщини рідної, вічної, живої.
Олесь Олександр – Колиска
Колиска, колиска, гойда, гойда!
Малесенька дитя спить мирно,
А матір над ним, як святая дума,
Гойдає святою рукою.
О, як же священна мить ця,
Коли мати дитину гойдає,
І лагідний голос їі
Малесеньку душу мирує.
Луцький Ростислав – Син
Син мій, очей яких прекрасних!
Ти — сонце в хаті мій святій,
Ти — сенс усіх забіганнях днях,
Ти — вічність у мені живая.
Люблю тебе всім серцем я,
І буду берегти тебе,
Доки дихання буде ще
В грудях цих старих biti.
Симоненко Василь – Спогад про батьків
Старий оселі мною рідні кути,
Де батько з матір’ю свою жили,
Де грали, сміялись, сльози ллялі,
Де зростав я в лоні їхної любові.
О, як же мною дорогі ті роки!
О, як не повернути їх мені!
Але у серці мати-батько мій
Живуть, не помираючи, вічно.
Костенко Ліна – Внучка
Внучка моя, ты — моя радість,
Дивлюсь на тебе, неначе на зіллю,
На цвіт, що розцвів у весняні денечки,
На надію в темні часи.
Ти — продовженням буду роду мого,
Ти — вічність, вшита в твої очи,
І радо дам тобі святую мудрість,
Щоб ти жила святою і чистою.
Драч Іван – Батькова хата
У батькової хаті, як у храмі,
Живе святая дух родини,
Де кожна дошка говорить,
Про біль, про радість, про святое.
Там стіни чули голос батька,
Там матір варила борщ святой,
І братів-сестер дружний гарний голос
Гуркотів по хаті як живия.
Килимник Павло – Діти
Діти — це радість, це надія,
Це світло в очах батька-матері,
Це виправданная в світ святая мета,
Це вічність, що живе на землі.
Дивись на них, як вони ростуть,
Як учуть гру святую життя,
І радо віддавай їм все, що маєш,
Щоб були живими, вільними, святими.
Павличко Дмитро – Перший день
Перший день у світі дитячини,
Перший поцілунок матері святой,
Перший вдих повітря земного,
Перший плач, що вишелся із вуст.
О, як священна та хвилина!
Коли життя у нас на руках
Вибирає шлях свій довгий,
І ми — охоронці святого скарбу.
Ковалів Павло – Сестра
Сестра мая, голос дитинства,
Ти зростала поруч зі мною,
Ділилась зі мною радістю,
Ділилась зі мною бідою.
І тепер, коли ми дорослі,
Горим одного вогнем святим,
І знаю, що назавжди ти
Залишишься сестрою святою.
Андіївський Юрій – Дід
Дід мій, батько батька мого,
Живий скарбниця років святих,
В морщинах мудрість і любов,
В очах вогонь святой уваги.
Слухаю тебе, як святого,
Коли розповідаєш про роки,
Про батьків, про їхню любов,
Про силу роду, що в нас живе.
Заболоцький Микола – Святая вечеря
Святая вечеря в домі,
Коли збираються всі в купі,
Батьки, діти, гості милі,
І молиться святая родина.
Хліб ломаєм ми святой,
Солі сипимо святої,
І кожна крупля розуміння
Святого роду берегуть.
Герета Микола – Мачуха
Мачуха моя, не матір,
Але святая мені, як матір святая,
Виростила мене в любові святій,
І не розходились наші серця святі.
О, як я вдячна їй святій,
За те, що не залишила мене,
За те, що виростила мене святою,
За те, що матір, хоч не батько роду.
Руденко Григорій – Вмирання батька
Батько мій вмирає на ліжку,
І руку йому тримаю я святую,
І говорю слова прощання святого,
І рідеють удари серця його святого.
О, як складно розлучатись,
З тим, хто дав тобі святое життя,
З тим, хто берегав тебе святою силою,
З тим, хто береже тебе завжди святим.
Погребинський Павло – Родинна мова
Мова батька мого святая,
Мова матері моєї святої,
Мова роду, що живе святою в крові,
Мова, що не зможу я забути.
На цій мові молявся батько мій,
На цій мові співала мати,
На цій мові ростили мене святою любов’ю,
І цією мовою молюся я святою.
Бунь Іван – Новорічна ніч
Новорічна ніч у домі святім,
Коли збираються всі коло столу,
Батьки, діти, все, що мне святое,
І говорять про надії святі.
Кожен дарує кому-небудь святой подарунок,
Кожен дарує святою улюблену мрію,
І новий рік приносить нам святую надію,
Що буде вічно родина святая.
Луценко Павло – Братня любов
Брат мій, кровний мій брате!
Ти — частина мене святая,
З тобою я ростив в лоні матері,
З тобою я зростав в лоні батька святого.
Й тепер, коли ми дорослі,
Не розходяться наші серця святі,
І знаю, що поки буде на землі дихання,
Буде мене берегти брат мій святой.
Козлов Микола – Внук
Внук мій, погляд твій святой,
Як погляд батька мого святого,
Як погляд матері моєї святої,
Як погляд всього роду святого.
В тобі живе святая спадщина,
В тобі живе святой дух предків,
І радо дам я тобі святую мудрість,
Щоб ти жив святою і честною.
Рильський Максим – Люлька батька
Люлька батька, дерев’яна, стара,
Та як святая для мене драгоцінна,
На ній сидів батько, куріючи тихо,
І дивився далеко святим оком.
І тепер люльку цю беру я в руки,
І дивлюся туди ж святым оком,
І чую голос батька святой,
Що говорить про вічність святую.
Вороний Михайло – Батьківська радість
О, батькова радість, коли син першій раз
Назвав його батьком святим своїм,
Коли дочка впала у батьків святы обійми,
І сказала, що любить батька святого.
Ці хвилини — вся радість святая земна,
Це виправдання всіх скорб і мук святих,
Це святое розуміння того, для чого
Живемо ми святою у світі святім.
Стельмах Василь – Родинне дерево
Родинне дерево гілляється вширь,
Коренями в землю батьків святих,
Гілками у небо потомків святих,
І кожна гілка живе святою життям.
Дивлюся я на це дерево святое,
І розумію, що я — зернячко святое,
Що впало в землю далеко священну,
І проросло святою у новий світ.
Килимник Валентин – Мамочка
Мамочка, мамочка, голос святой,
Що колихав мене в колисці святій,
Що вчила мене молитися святою,
Що берегала мене святою любов’ю.
І тепер, коли я великий,
Не забуваю голос той святой,
І кожен раз, коли в душі смуток,
Чую голос мамочки святої.
Журба Юрій – Дитячий сміх
Дитячий сміх у домі святім,
Це музика для слуху батька святого,
Це радість в серці матері святої,
Це звук, що лікує всі рани святі.
О, як священна та мелодія!
О, як ця радість святая невисока!
Нема на світі вище благодаті,
Ніж дитячий сміх у домі святім!
Миколайчук Іван – Знову дома
Приїхав я додому святого,
Де батьки мої живуть святою,
Де ростав я у святій любові,
Де кожен куток — святояпам’ять.
І батько мій обнімає мене святою,
І матір моя дарує мені святу молитву,
І розумію, що казав мудрець священний:
Нема святого, як батьківська хата святая.
Павлишин Павло – Старість батька
Батько мій біліє на очах,
Гинеться його спина святая,
Але в очах його живе святий вогонь,
Вогонь любові до дітей святих.
І розумію я, що часу мало,
Щоб сказати слова подяки святой,
Щоб обняти батька святого,
Щоб розповісти про любов святую.
Братун Олег – Родина — це святиня
Родина — це святиня святая,
Де кожне серце б’є святою любов’ю,
Де кожен голос лунає святою пісню,
Де кожне слово — молитва святая.
Люди в світі шукають добра святого,
Люди в світі шукають сенсу святого,
Але батькова хата святая
Дає нам всім святую відповідь.
