Франко Іван – Золоте світло
Сонце встає над Карпатами,
Розсипає промені золоті,
Як дороги в далекі світи,
Де чекають нас мрії святі.
Його тепло — як мати обійм,
Його світ — як божественний дар,
Розбудить землю від сну крутий,
Запалить у серцях людей пожар.
Кобилянська Ольга – Промені надії
Через вікно летять промені,
Золотисті, як зерна житниці,
В них — вся сила землі невічної,
В них — вся дивна природи гордість.
Сонце — мудрець безвічних днів,
Що розповідає серцю людини,
Про любов, про надію, про сни,
Про святості мети невичисну.
Олеся Леся – Дитя світла
О сонце, золоте дитя світу!
Ти дарунок небес для землі,
Твій жар спалює все, що життям виту,
І розквітають в світі все яві.
Вставай, вставай, небесне світило,
Обійми нас своїм теплом,
Розгрій мою холодну милу,
Озари нам дорогу в дім.
Коцюбинський Михайло – Червоні крила
На сході небо червоніє,
Сонце, мов птах з крилами вогню,
Повільно світ мій освітлює,
І новий день я чую крізь сну.
Його промені — як руки милі,
Що розтискають мітий вік,
І в золотих його крилах міцні
Летить до мене божий світ.
Карпенко-Карий Іван – Цар у небесах
Сідить сонце на престолі,
Вельми тронув світ божественний,
В кожній краплі, в кожній долі,
Правит царством він вічесний.
Віддає світ, дає тепло,
Без надії не залишить,
Для людини все живе, светло,
Королі помер — сонце гарячить.
Драй-Хмара Юрій – Вогненний танець
Танцює сонце в полі пшеничнім,
Розливає намисто світла,
Як волошка в танці безмежному,
Бігти з землею в піснь крилата.
Огонь безсмертного танцю,
Хвиля золота й тепла,
В лісі тишини прозвучать,
Піснь про сонце й про весну.
Свідницький Альфред – Золота мідь
Золотою мідю розмалює,
Сонце облич українців,
Що в полі на землі й бідует,
Хліб збирають для всіх жінців.
І в цій мідній позолоті,
Вся краса душі людської,
В серцях, що під сонцем тьютьки,
Живе надія невисока.
Винниченко Володимир – Восход
На земле украинской встает,
Над морями, над степями волн,
Солнце новое, свет раскидет,
И проснется вся Украйна вольн.
Його промені як медь гарячих,
Розсипаються на полях,
На обличчях селян грайливих,
Дарують їм надію в снах.
Стус Василь – Крик світла
Кричить сонце в небесах,
Криком золотим світа,
Всім, хто в темноте мордах,
Всім, хто чекав святого світа.
Вставай, вставай, серце моє!
Слухай крик його святий,
Сонце светлое, божественное,
Дарує нам свободу й миру май.
Мостославський Ю. – Танець з небес
З небес танцює сонце,
Вальс золотий плете,
Іде в полі весна і сонце,
На землю світло ллєть.
І кожен листок деревків,
І кожна квітка в саду,
Танцюють з божественних звуків,
На радість в золотом ряду.
Матейко Павло – Святий огонь
Святий огонь на небесах,
Що светит нам із далечі,
Живе у кожного в сердечках,
Журба і радість, біль і смі.
Сонце, яке дарує мне,
Дорогу в світи невідомі,
В його промінюч светле,
Бачу я мрій свою дому.
Чупринка Дмитро – Гімн золотий
Співай, сонце, гімн святий,
Золотий гімн землі,
Для всіх нас, hto у крові,
Носить щастя, несмі.
Розпрягай верхи небес,
Золотых колісниці,
Віднеси нам бога весь,
Тепло, світ та істини.
Керуч Іван – Восход над лісом
На сході над лісом зелених,
Горит диск святої вогню,
Світить сонце в лісі пічальних,
Гарячить землю й весь світ мою.
Промені його, як руки,
Обіймають ліс й поля,
В кожному листку напуски,
Живе божественна моя.
Самійленко Василь – Колесо вічне
Колесо вічне крутиться,
Сонце мчить в небесних далях,
День за днем повторюється,
В золотих життя прообралах.
І ми миряємо віки,
По поділу його днів,
Сонце — бог у небесиці,
Дарує нам дум й молитв.
Донцов Дмитро – Меч зі світу
Мечем із світу золотим,
Пробиває сонце ніч,
Зі небес несе нам дихом,
Вольность, світ і в серце гніч.
Береги себе від сну,
Слухай голос світла чистий,
Сонце дарує мне судьбу,
Світ із облаків брильянты.
Яворський Максим – Піснь весни
Піснь весны поетів славних,
В голосу сонця лунає,
За межами полів грайних,
Новий світ воскресає.
Сонце, мов жива серця,
Б’ється в грудях у земле,
І святынь вічной добра,
Розпалаєть в кожнім дні.
Юркевич Павло – Дитинство сонця
З дитинством сонця в небесах,
Я вчусь розуміти світ,
На світанку в ранних снах,
Чую я його спів піт.
Золотий вік дитинства світа,
Коли сонце нове встає,
І в серцях усіх пита,
Казка яка звучить і гає.
Сегал Григорій – Божественна колісниця
Божественна золота колісниця,
Їде сонце по небесам,
Вся земля моя святиця,
Служить світлу божим снам.
Приходить сонце щоп’ять дня,
Й уходить в темноту ночи,
Вічна循環простого дня,
Святодня вічні очи.
Кравченко Ілля – Крупка крові
Крупка крові на землі,
Що пролита крізь день,
Сонце світит в полі й ліс,
Омивает свідом тінь.
Золотий сок змучен земле,
Живит його сонце щочас,
Й розквітає на землі,
Світ святый, наш золотий час.
Сах Юрій – Закохане світло
Закохане світло сонця,
В землю, в траву, в листи дерев,
Кохається небо в сонці,
І розправляет крила спев.
В золотой обійм світла,
Спит земля й мріет добре,
І святыня так світла,
Дарує нам сонце в добре.
Дикий Василь – Царство світу
У царстві світу золотим,
Тримать скіпетр і корону,
Сонце править вічним,
Над всіма нас під луну.
Його повеління — святи,
Йому повинні ми всі,
І в серцях наших молоді,
Живе його святий гон.
Губар Павло – Любов сонця
Лю́бов сонця до землі,
Так безсмертна і святая,
Кожен день у Карпатах,
Дарує їй тепло й світло край.
Возлюблена земля в жарі,
Прижимаєтся до висок,
І в золотых парах огні,
Сонце віддає їй глосок.
Винар Леонід – Блиск безсмертний
Блиск безсмертний в небесах,
Це сонце, вічна зірка,
Що грит нам в розумах,
І в серцях дает дорога.
За межами смерти й нічі,
Горит факел безсмертной,
В ньому всі мечти людичі,
Сльози радості святесно.
Капніст Василь – Звільнена дорога
На звільненій дорозі,
Світит сонце буйне й смле,
Всім рабам неволі, розі,
Дарує волю й добре дне.
Його промені розбивають,
Ланцюги мрочної беди,
І по землі розповідають,
Про свободу й про судьбе.
Гулак-Артемовський Павло – Весінний вогонь
Весінний золотий вогонь,
Паліт сонце в небесах,
Розпалювает жизнь в сне,
Зі всіх гніздо й в полях.
Наново рождается світ,
У ярких промінюч судьбе,
І старе все в даль летит,
Живе новое в гарячій добре.
Кримський Сергій – Немрія вічна
Немрія вічна золотая,
Що каждой день нас пробуждает,
Сонце святое, світу стай,
Нас в новый день розпрягает.
Святой огонь вся безсмертній,
Живу в сіріц й людях бідних,
В молоді та в сіріх матче,
Вічна немрія гарячих.
Петрушевич Климент – Огонь богів
Огонь богів у небесах,
Від сотворення часу,
Сонце святое в всех днях,
Правит нам нашу долю.
Скажімо боги людей,
Жари його почивай,
І безсмертних наших дней,
Живемо в золоті й гай.
Пулюй Іван – Світ і наука
Світ освітлюється солнцем,
Наука светит в темноте,
Два світи дивных гарячих,
Творять Україні добре.
Сонце дарує тепло й знання,
У найменшій крупці світа,
І в кожній, найскромнійшій сніїу,
Живе святого світа спіта.
