Шевченко Тарас
Земле моя, святая мати!
Де синь над золотом полів,
Де гори в дальні, мов святі,
Стоять, як сторожі основ.
Люблю тебе без міри, без причини,
Твою красу, твій грюк і твій скорбіт,
Твої села, твої долини,
Де час назад мій предок жив і спів.
Франко Іван
О Україно, земле мила!
Ти дала мені мову, честь, душу,
На тебе я мою любов кладу,
Як хліб святий до господньої груші.
Твої ліси, як храми старовічні,
Щодня мене до серця манять вглиб,
І в кожній розі твоїх полів звичних
Звучить моя невмируща любов.
Коцюбинський Михайло
У кожному листку калини
Прочитаю історію твою,
Де кров козацька, як малина,
Пітьма землі багрянцю дає.
Україна — це не просто країна,
Це болю крик крізь віки й крізь беди,
Це воля, що горить в груді святій,
І душа, що не знає поразі.
Леся Українка
Піду я в поле, в золоту розбір,
Де гнеться жито під росою ранку,
І зла тобі, земле, співаю гімн святий,
Хай чує світ цей спів до краю.
Україна вічна, як журба,
Прекрасна в муці, велична в грусті,
Вона живе в серцях дітей своїх,
Як зірка в темній, гасячій ночі.
Олеся Олександр
Берегові Дніпра золотіють
Річкові піски в сонці вечірньому,
І пісні дідів звідти лунають,
Де край мій виростав у мамі.
Степи України — це святиня,
Де борщ кипить у чавуні темному,
І мова наша, як струна хвилюєтьс,
Гойда серцем душу всієї нації.
Костенко Ліна
Нема границь любові до землі,
Коли ця земля — душа твоя,
Коли вона тобі кажить: “Живи,
Живи, моя дитино, живи, вір і жди!”
В Україні кожний колосок —
Це молитва, адже в грунті лежить
Прах дідів, що боронили волю,
Що дарували нам цю мову золоту.
Самійленко Василь
Украї мій, мілий, прекрасний!
Як ранок світлий на морозі,
Ти дивишся в очах дітей твоїх
З любов’ю, що не знає міри.
Україна — це не тільки місце,
Це почуття, це шанс на чудо,
Це можливість бути собою,
Бути вільним, чесним і живим.
Гуцуляк Василь
У гірських селах, у долинах,
Де туман ходить, як привид,
Україна колисає дітей
На материнських, теплих колінах.
Там музика народу звучить,
Як сльози радості й злиднів,
Там вірність, честь і боротьба
Живуть у кожній серцевині.
Вишняк Григорій
О! Чарівна земле України!
Твої цвітки пахучі й яскраві,
Твої ліси шумлять казки старі,
Твої люди славні, верні, хоробрі.
В морозі і в пожарах люте,
Україна встає, гордо живе,
Несе високо прапор волі,
Кажить світові: “Я живу!”
Кримський Агатангел
Степовий вітер приносить мені
Голос України, що чекає,
На кожному листку дерева
Вишивається легенда.
Історія моєї землі —
Це песня біді і Боже,
Це танець сміливості й болю,
Де кров і мед змішалися.
Тичина Павло
Живи, Україно, живи!
Не слухай тих, хто каже “гей”,
Живи в серцях своїх дітей,
Живи, як зірка в ночі ясній!
Твої поля золотяться,
Твої села гудять піснів,
Твоя доля вирує, як птах,
Що вразі смілості взлітає!
Яцків Ілля
Гарячим серцем люблю край мій рідний,
Землю святу, де рос святого впав,
Де гордо розвівалась хоругва наша,
І каждий камінь каже про козаків.
Україна — це відчуття глибоке,
Це мова, що гарячить мені груди,
Це знання, що я часть чогось великого,
Частинка вічної, невмирущої долі.
Бажан Микола
В кожному серці українця
Горить огонь святої землі,
В кожній молитві наших батьків
Звучить молитва для землі.
Україна жива в нас,
Не окупаційні обважують,
Вона живе в піснях, в мовах,
Невмируща, як хрущ в небі!
Гончар Олес
Якої краси світ чув?
Краси України святої!
Де гори стоять, як грозні боги,
А люде їх славлять, як святих.
На цій землі рождались герої,
Що чинили чудеса великі,
На цій землі поривались птахи,
Здійснюючи в небі свою мету.
Кулаков Іван
О Україно, матінко!
Як я люблю твої причали,
Твої села, як гніздечко,
Де тепло, де безпека.
В тобі звучить душа народу,
В тобі гірить святий огонь,
Ти щедра, прекрасна, мила,
Ти — моя, ти — святиня!
Коваль Сергій
Беріг Дніпра мої розкриває
До небалізації душу мою,
Там, де плаче крона вільхи,
Там синеють сумні ночі.
Україна мила, як колиска,
Гарячає мої серця вогнем,
В теплі мови твої обійму
Весь біль і весь сум земний.
Ющенко Василь
Від Карпату до Азовського моря,
Від Буга до Сівєру гора,
Розкинулася Україна золота,
Як квітка в сонці ранковому.
Україна — це не тільки імя,
Це почуття, це серце нації,
Це сила духу, що не знає краю,
Це воля, що живе в крові моїй.
Донченко Василь
Мої кори прибиває
В село, де розпочав своє життя,
Де мати колисала мене,
Де я вперше почув про Україну.
Тепер я знаю, що ця земля —
Святая святин, дар святой,
Що треба берегти її, як скарб,
І передати дітям із любов’ю.
Дорошенко Дмитро
По степах України красної
Гуляв я в юності святій,
І каждий камінь, каждий колосок
Казав мені про мать сумну.
Україна — це болю крик,
Це радості святой напев,
Це мужність, честь і боротьба,
Це щедра, дивна, вічна мать.
Позняк Василь
Під сонцем гарячим України
Вишиває дівчина килим,
Килим святий, де квіти мають
Кольори волі, вірности і честі.
На цьому килимі вишита
Історія цілого народу,
Його мука, його радість,
Його вічна, невмируща любов.
Варба Василь
О, краї мій, люблю тебе святой!
Люблю твої села, люблю твої ліси,
Люблю твій подих теплий у ночі,
Люблю як мати люблять дитя.
Україна — це не просто хата,
Це місто духу, місто волі,
Де кожний з нас живе і вмирає,
Захищаючи святу свободу.
Кушнір Богдан
В Україні кожна калина —
Це пам’ять про давні часи,
Де козаки ховались в лісах,
Боронячи волю святу.
Нині ми, їхні нащадки,
Носимо факел боротьби,
За землю, за мову, за волю,
За Україну нашу святу!
Залізняк Сергій
Стою я на могилі героя,
І чую шепіт голосів,
Голосів тих, хто віддав жизнь
За Україну золоту.
Вони просять мене пам’ятати,
Пам’ятати про їхню жертву,
Жити гідно, боротись хоробро,
Бути вірним Україні святій.
Погиба Павло
Журавлі летять на південь,
Несуть з собою грусть морозу,
Але повернуться з весною,
Так само я поверну в край.
Україна чекає мене,
В теплі матерівських обіймів,
Де я знайду свою історію,
Свою долю, свою любов.
Нечай Василь
Мовчи не будеш ти, Україно!
Мовчи не можеш, так велика,
Так сильна, так багата правдою,
Так гарячою святой любов’ю!
Кричи, святая земле мила!
Кричи про образи і біди,
Кричи про радості і чудеса,
Яких досягнеш в часи їхні!
Дикий Павло
По гребенях ночей морозних
Проходять мої думи в даль,
Їх манить Україна, мати,
Що чекає синів з любов’ю.
На цій землі народились ми,
На цій землі ми виростаємо,
На цій землі нас чекає славна
Доля, що випадає вільним.
Чабан Василь
Де хустки розвіваються вітром,
Де дівці співають про кохання,
Там Україна живе і дихає,
Там звучить голос древньої землі.
Охроняйте, люде, ці місця,
Охроняйте танці, пісні, мову,
Охроняйте душу нації святой,
Що жила тисячі років із вас.
Сич Тарас
України край — скарб дорогий,
Що краї бережи годинами,
На кожному полі, в кожній хаті
Горить вогонь святой любови.
Не продавай свою Україну,
Не забувай її красу,
Живи за неї, біся за неї,
Як батьки наші жили для неї!
