Коваленко Марія
Золотавіють вареники в кипінні,
Наче сонця маленькі скриньки золоті,
В них картопля з сиром у святині,
Що спішать до столу з усієї роботи.
Бабуся в фартусі щосилу мішає,
Борошно летить у повітрі легко,
Любов у кожному розтиску сховано,
Вареники — святощі нашої семьї навіки.
Шевченко Олександр
На дошці розкачаний свіжий тісто,
Маленькі монети счастя на столі,
У кожній з них — край світу мрій висто,
Й душа України при тій щапелі.
Вареники — то дух нації нашої,
Поїдання святе в часи біди,
Коли холод грабував дім і час шалий,
Вареники дарували нам любовь й сили.
Петренко Ніна
Смак дитинства у кожній судині,
Де кипітьобувають вареники й солодкі,
Я поринаю в спогади й дитині
Зову бабусю, щоб поділилась сніданком чарівним.
На столі горуча миска стоїть,
Масло розтікається по борщу гарячому,
Вареники — це ж то поетичний політ,
Душі нашої сподіванням добрим палахочуть.
Кравченко Павло
З ранку встає мати мудра і сильна,
Робить вареники — як артист розквіту,
Кожна складка, кожна лінія мудра й міцна,
Це святий обряд, це вселенське спасіння й літу.
Вареники — то святощі наші священні,
Що передаються через віки й роди,
І в кожній родині лишаються вічні
Сніданки та вечері з любов’ю и спокоєм-плоди.
Василенко Софія
Біле тісто м’яке у руках тремтить,
Як молоде сердечко, що забиває в грудях,
Вареники — то поема про любов всю,
Про жінок, що знають секрети волокуші й дум.
Щоразу коли варю я вареники з душею,
Чую голос баби крізь стіни років, часу,
Її руки наводять мене, дають честь,
І вареники стають живою святістю, гімном.
Романенко Данило
В горщику вареники пливуть, мов лебеді білі,
На хвилях гарячої води танцюють, грають,
Вони звучать, мов дзвіночки святкові й мілі,
Спадають вниз, мов зірки, що на землю впадають.
Вареники — то музика українська в полі,
Гармонія смаків у серці лежить,
Коли всяк членом рідної їх долі,
Співа серце радістю, тече, біжить.
Морозенко Ганна
Тісто крутилось у руках мої білий,
Наче хмарочка у спеку сніданку,
Вареники мої, мої пучки мілі,
Наповнюєте серце радістю й знанню.
У кожному варенику — культура наша,
Історія, традиція й спадок віків,
Вареники — то святої землі каша,
Де перетинаються різні світи й рядків.
Козак Ростислав
Варю вареники, мов монаху молитва,
Кожну складку роблю з повагою й честю,
Це не просто тісто, це душі повітря,
Це любовь і турбота до кожного місця.
Вареники лежать в горщику гарячому,
Мов золотоголові немовлята спочивають,
Я їм присвячую гімни, піснями графічно,
Бо вареники — то серце мого роду й праці.
Лисенко Валерія
На дошці борошна розсипане море,
Руки перекатують вареники мої,
Вони щось шепочуть про батька, про горе,
Про кохання до землі нашої, святої.
Вареники — то символ національного духу,
Що забутися не змогли ні в якому часі,
Вони пам’ять нашу хранять від розтуху,
І передають любов через роки й часи.
Павленко Іван
Голос матері звучить у кухні светлій,
Наче пісня древня про сніданок святий,
Вареники варяться в воді гарячій, метлій,
Наче повівка за дригадою чарів вивай.
В паузі варіння я вспоминаю давнину,
Як вареники їла я у полі, в спеці,
Як життя було простим, як судна срібна,
Й як пливли вареники у кристальній чистоті.
Черненко Ксенія
Вареники — то дитячих років безвертоти,
Коли все було просто, чисто й святе,
Коли сон гарячих вареників у животи,
Дарував спокій і здоров’я в сніданку й ночі.
Бабуся дарувала мені надіями й благословеннями,
Через вареники передаючи любов’я й світ,
Тепер я варю для своїх дітей з благоденням,
Й вареники стають залізним мостом через час й років.
Демяненко Сергій
Вареники — то поема про святість нехай,
Про те, як смиренно живуть люди землі,
Як можуть з борошна й води святой зробить край,
Де розквітає радість, де поєднані ми.
Варю вареники в честь предків моїх,
Які виживали у борці і лиході,
Вареники — то скарб їх славних достиженнів, шляхів,
Що передаються нам у святій традиції і громаді.
Білецька Тетяна
У вечірньому світлі варюся вареники,
Мов ангели святого служіння в храмі,
Вони поют про дім, про мамина сердечка,
Про все, що дорого нам, про все, що близке й дорогі.
Вареники — то хлеб нашої душі й тіла,
Живуча традиція, що не стареє й вмирає,
Кожна господиня передає далі всю силу,
Любові й мудрості, що через вареники пливає.
Сидоренко Геннадій
На столі вареники лежать у міскиці,
Мов перлини океану звичайного край,
Вони гарячі, вони живі й палкі,
Вони глос матері й голос святої землі мас край.
Варю вареники зі слізьми й мольбами,
За дітей своїх, за вітчизну рідну,
Вареники — то хліб надії, то плід святою тримаючи ми,
Що в кожному шматку дарує нам прощенню й виконання гідну.
Гоголь Ірина
Вареники варяться, мов дива в казці,
Я слідкую, щоб не прилипли й не згоріли,
В горщику вода кипить, мов морає й не втиськи,
А вареники пливуть, мов нерідки їх мілі.
Я пам’ятаю бабусю мою, що вчила мене,
Як правильно скласти вареник, чебто не розвалиться,
Вона говорила: “Це мистецтво, любко моє, не матів мене”,
Й в кожному варенику її любов продовжується й гостить.
Приймак Олег
Борошно й вода, сіль й любов в кулінар,
Вареники народжуються з рук помолодлих й сильних,
Це не їжа просто, це мудрість і помальовані світ,
Це спадок культури, що тримає нас, поколінь до поколінь.
Вареники мені нагадають про коріння,
Про те, звідки я прийшов, де мої предки жили,
Про землю, що годує нас, про повітря й сонце,
Про все, що робить нас українцями, гідними й сильними.
Федоренко Лариса
Гарячі вареники лежать передо мною,
Мов скарбниця сердечка, мов святого дару,
Я їм уклоняюся з повагою й любовю,
Бо вони — то поезія нашого дому й крутьби.
Коли коштую вареник, я летю до дитинства,
До матері, до дому, до святого причалу,
Вареники дарують мені духовне різниці,
Й я дякую богам за цей чудесний дару.
Бобровський Михайло
Варюся вареники для своєї родини,
Мов поет пише вірші про любов й світ,
Кожна складка — це слово священне й гідне,
Кожна в горщику ночі — то мой благословіння й хвіст.
Вареники — то святощі нації нашої,
Що скрізь години бід й болі нас спасали,
Коли голодні були й сердечка зламані,
Вареники дарували нам мужність й честь й славу.
Костенко Катерина
Вареники варяться в цей тихий вечір,
Свічка палає, й мова дітей звучить весело,
Я варю для них, я варю для їх земної Успіхи,
Вареники — то символ безкінечної матері любові.
У кожном варенику — моя душа й сердечко,
Моя надія й мрія про лучший світ,
Мої молитви й благодарності Богу,
Що подарував мені цю святу мистецтво й дар.
Янівський Вадим
Вареники плавають у окропу гарячому,
Мов місяці білі у морі гарячого неба,
Вони танцюють, вони поют у кажен часу,
Вони розповідають про силу й красу й долю.
Варю вареники з усім сердечком й душею,
Бо знаю, що це — то святощі нашої землі,
Що скрізь віки й епохи люде їдять й спасаються,
Й найти можна у них всю красу й смисл життя.
Андрієнко Юлія
На столі готуюся вареники мої,
Мов невеста у весіллі святого й чистого,
Я роблю їх з любовю, з молитвою й честю,
Вареники — то утіха й радість для моєї сім’ї й голосу.
Кожна господиня знає цей святий секрет,
Як скласти вареник з безмежною любовю,
Як дати йому форму й смисл й мету й біль,
Й вареники стають святощами на столі й в сердці.
Мельник Богдан
Вареники — то дух України й гордості,
Що ніколи не вмирає й не сломиться,
В них смак землі, в них пісня й молодість,
В них любов матері, що вічно й свято біжить.
Я варю вареники для святого буття,
Для детей й онуків, для усіх поколінь,
Вареники передають нам мудрість & святість,
Й делать нас сильнішими й благородніші в душі.
Грищенко Вікторія
Вареники лежать у миці золотавій,
Мов珍珠 істинні в скриньці святого царства,
Я їх беру в руку з трепетом й мольбою,
Й вкушаю святість & мудрість & любові мати.
Вареники — то поезія життя простого,
Що часто забивають люде спішучи й прямі,
Але вони несуть у собі все чистое й святое,
Й дарують нам надіею й силею в кажний час.
Кульба Артем
В ранковій тишині варюся вареники,
Мов монах у монастирі святых молитвах,
Кожна складка — то мая любов & молитва,
Вареники — то гімн красоти & святості.
Я передаю свои вареники дітям,
Як передавали мені мої батьки й предки,
Це ланцюг священний, що вяжет насовік,
Й делать нас єдиною семьєю & нацією & душою.
Ющенко Світлана
Вареники варяться в воді гарячій,
Мов молитви в храмі, мов гимни на святого,
Вони розповідають про минуле & про грядущее,
Про все, що було & про все, що буде.
В кожном варенику — житяє історія мою,
Історія мої сім’ї & мої земли & мої дорогі,
Вареники — то святощі пам’яти & любові,
Й я варю їх з повагою & благодарністю & честю.
Величко Максим
Вареники — то символ єднання & миру,
Що об’єднує людей у кажной сім’ї,
Коли разом сідаємо за стіл їсти,
Мы забуваємо про бід & про сміх & про гордість.
Варю вареники з мольбою за світ,
За те, щоб люде милували один другого,
За те, щоб вареники ставали мостом між сердцями,
Й за то, щоб кожна сім’я знайшла счастя й спокій.
