Прокидання землі
Сніг тане на полях широких,
І перший грім гримить в небах,
Земля від сну встає з поклонів,
І радість світить у очах.
Бруньки набухли на березах,
Жива вода в полях течіть,
І солнце, грійючи до мозку,
Велить весні землю будить.
Перший дощ
Небо плаче першим дощем,
І земля п’є воду чистую,
Сонце светить золотистою,
Весна дихає гарячим дихом.
Траву молоду на вкус беру,
І чую запах квітів новий,
Душа моя поет словами,
Про радість весни я беру.
Повернення птахів
Повертаються птахи з півдня,
Співають пісні у гніздах,
І чути в небі їхні вигуки,
В руках весна танцює в танцях.
Крила білих лебедів сяють,
На водах блиск від сонця грає,
І стар, і молод радість чує,
Як весна життя відкриває.
Весняні кольори
Зелень молода на гілках,
Білі квіти на груш старих,
Червоні маки в полі милих,
Жовті фіалки в садах святих.
Куди ні глянеш – все живе,
Все квітне, пахне, теплом грає,
І серце радістю поет,
Коли весна землю облає.
Весни дихання
Вітер філіжей сніг гарячий,
Розбудив щебетанням птиць,
І на землі усе іще трачить,
Готуючись до тисяч гриць.
Весна йде, як красуня молода,
Розпускаючи косу волосся,
І серце мається так голодно,
Чекаючи весняного солосся.
Зеленый пробудження
На землі зеленє прокидається,
Дерева одягаються в наряд,
Квітка перша, ніжна, здивляється,
Що світ вже не лежить як мертвий клад.
І вода в річках грає срібна,
І сонце вище кожен день встає,
Земля благородно, хоч і сніжна,
Святкує, бо весна приходить вже.
Весняний романс
О весна, ти королева світу,
З гірлюками з квітів золотих,
Дай мені напитися духу свіжих
Ароматів твоїх весняних.
Дай мені почути голос птиці,
Що поспішає в душі моїй,
І повір, що я буду цілий вік
Твоїм закоханим рабом, весно-мій.
Прихід весни
Сніг тане, тане без остатку,
Бакуються струмки в лісах,
І перша синця в ролі сватку,
Веде танцюю по полях.
Вирує весна в полях широких,
Збуджує землю від невтом,
Дарує людям й звіркам, й птахам,
Надію, силу й добрий сон.
Весняна пісня
Співаю я весні привіт,
За те, що світ вже не холодний,
За те, що зірку бачу в небі,
І всюди радість і угодний.
За те, що серце б’ється чутко,
За те, що кров гарячо крутить,
За те, що все в природі дивне,
Коли весна землю будить.
Весняні квіти
Білі квіти на черешні дикій,
Рожеві мальви в садах святих,
Фіалки синьо-голубі так дивні,
Тюльпани стройні в полях святих.
О квіти весни, радості світу,
Ви учите нас красі й любові,
Вам слави й честі вічну заспіву,
За мудрість, красу в жизни людській.
Світлий ранок
Світ пробуджається ранком,
Сонце гріє без причуд,
Радість летить на баланом,
І всі житті, мов одним рухом.
Весна майстрами рукою,
Розмальовує землю вмить,
І кожна частинка живою,
Готова новий день дожить.
Весняна симфонія
Чую я симфонію весни,
В шелесті листя молодого,
В пінні струмків, в пісні прелесні,
Що тьяться до світу нового.
І сопілка пастуха грає,
І дзвін дзвіниці в небо вось,
І серце радістю тонає,
Коли весна в землю зійде вось.
Відродження
Земля від сну відбуває очі,
І перший квіток на стеблі,
Як дитя святої ночі,
Підходить сонцю, як могли.
О чудо весни! О святиня!
Як гарно світ ожив знаток,
І кожна стебленька малина,
З надією к сонцю растить ток.
Весняний вітер
Вітер весни приносить запаи,
З полів, де просинькою гдять,
І в душах людей виникає,
Надія, любов, благодать.
Він дує тепло на лицо,
Розвіває сніг, шторм і льоди,
І кажет нам ясно-резко:
“Приходить весна, зав поводи!”
Весна в серці
Коли весна приходить в серце,
Вмирають бога й холод льоди,
І розцвітають там скоробці,
Надії й радості в огні.
І я люблю ту пору року,
За те, що все навкруги світле,
За те, що часом я глухоко,
Почую шепіт: “Знов светле!”
Оживання природи
Природа просинається в слідом,
Від сну холодного й глибока,
І вишні, груші, яблуні біду,
Ведуть танець красивого танку.
Жабки в болотах грають скрипку,
На гілки вільші сів скворець,
І кажет світ нам у розпипку:
“Весна! Весна! Вже близький кінець!”
Весняні надії
Весна несе нам нові надії,
Що гарно буде в світі жить,
Що радість, мудрість й благодаті,
Лишень із дим в пустив судить.
О весно, ти святиня року,
Дай мені сил, дай мені благ,
Щоб я робив добро для многих,
І був я світлий мудрый флаг.
Пісня земля
Земля поет весні святую,
Пісню любові й красоти,
І всяка травка, куст й молоду,
Включається в те святотворить.
І мовчить весь світ не іноді,
Слухаючи святої співи,
Що вибувати з під землі бреди,
Бо весна розбудила новиці.
Весняний блиск
О яка красота весняна!
О яка радість й благодать!
Коли сонце сиває сяльна,
І можна в світі все обнять.
Блиск сніжний млів й засяв чистотом,
Струмки перевіваються рикой,
І в душі радість тьяться щотом,
Коли весна йде мною дикой.
Прокидання душі
О весна, зелена королево,
Ти пробудила мою душу,
От дум сумних й моральних невель,
До новини, до радості чистій.
Я вдячний мій за святий дар,
За те, що дала мені вам,
Що світ знов стане мне так мар,
О благодатна королева нам!
Весняна роса
На травах росинки сяють,
Як діаманти на стеблі,
І в сонці золотом гарають,
Весняні росинки в пилі.
О чудо росинок святих!
О краса поутра чудесна!
Вас видіти в ранок стихих,
Для серця людини чудесна.
Весна крізь вікно
За вікном весна розцвітає,
Зеленіють кущі й дерева,
І душа моя танцює й грає,
Бо наступила весна нова.
Я диву в вікно і бачу,
Як світ відбуває від сну,
І замирає мне во мячу,
Від красоти весни святу.
Весняний поклін
Весна, прийми мій поклін чистий,
За красу їй, щас й святотй,
За те, що світ ожив у змісті,
За те, що дала нам судьбі.
Весна, тебе прославляю,
В піснях, в словах, в душі моїй,
І скрізь навкруг благодаря,
За те, що йдеш ти мною ввій.
Весняні сни
Сніля я про весну святую,
Коли настане їй черед,
І землю снежну, холоду,
Замінить радість чудо вед.
О весна, королева світу,
Прийди, прогрій мою душу,
Дай мені оживен насіту,
Й забути горе й спис пустоту.
Весна у гісті
В лісі весна танцює вільно,
На гілках розцвітають квітки,
І жабки в болотах поют ніжно,
Весняні святі піснятни.
О гісто святий! О святину!
Як гарно весна в тобі поет,
І каждий лист з щодрою мисью,
Порхать як мотилько по вет.
Весняна пісня лісу
Ліс співає весні святую,
Голосом дерев, птиць, берез,
І кажет він мне в глосу нову:
“Весна завжди приходить в час!”
О як прекрасна та пісня!
О як святая й радістна!
Вона кладет мне на піс насни,
Про красу світу й святості.
Весняні крила
На крилях весна літає,
По світу й радість раносит,
Кожному сердцю дарує,
Надію й сили, й чистоту.
О крила весни святые!
Несіте мне в душу мою,
Святую радість безсмяну,
Й любові вічної святу.
Весняна серед поля
В полі весна танцює вільно,
Розпускаючи квіти свої,
І золотом блістить красиво,
На сонці, як дочка святої.
О як гарно в полі весною!
О як радість в сердці полюї!
Коли видіть оком живою,
Як чідис земля й як живої!
Весна у моїй душі
В моїй душі живет весна,
Яка танцює й поет,
І кажет мне святим голосом:
“Живи! Люби! Святого йди!”
О весна в сердці моєму!
О радість чистая святая!
Ти вчиш мене жить на світлому,
Й любити світ, й в любові вставать!
