Шевченко Тарас
Життя — як річка, що течет з гір,
То мирна гладь, то бурхливий вир.
Доля моя, як вітер в степу,
Гнає мене крізь радість і беду.
Але в душі горить святий вогонь,
І кличе мене вдалечині дзвін.
Франко Іван
Коли приходить ніч на землю,
І звёзди світять з вишини,
Я вспоминаю всю беду свою,
Та все ж не гну я спину я.
Доля писана не пером,
А серцем, що живе в грудях.
Коцюбинський Михайло
У кожній мить живу я заново,
Як лист, що падає з гілля.
Життя — це гра судьби жорстокої,
Але красива у біді вона.
Я вчуся брати те, що дано,
Без криків, без тоски, без гніву.
Олеся Олександр
Доля моя — як сніг весною,
Що тане, тане у ночі.
Живу я миттю, кожну секунду,
Як той, хто знає про кінець.
Але в душі гуляє радість,
І забуваю я про страх.
Кобилянська Ольга
Я син землі, я син свободи,
І кажу світу: “Я живу!”
Доля — це вибір, що ми робим,
Це праця серця і душі.
І якщо впаду я в борні,
То встану знову для борні.
Бажан Микола
Життя мне дано для страждання,
Для радості і для беди.
Доля поставила мене в центрі
Світу, що крутиться в танці.
Я танцюю, співаю, живу,
І знаю: все це має сенс.
Малик Дмитро
На шляху життя стою я,
Перекресток душі і долі.
Вибір — це мука, це святість,
Це крок у неповідоме.
Але беру я свою долю
В гарячі руки без страху.
Самійленко Володимир
Річка часу швидко тече,
І я у ній — як мале зерно.
Чи важливий я в цій грандіозній
Симфонії світу і років?
Та все ж я співаю, живу,
І голос мій не втихне ніколи.
Свідницький Іван
Доля — це книга, що пишеться
Кожного дня нашою руку.
Життя — це мистецтво, що створюється
З болю, надій, з кохання.
І я художник цієї ночі,
Автор своєї долі, мій боже!
Дикий Павло
Коли сідаю я на ослін,
Коли їду я на село,
Розумію я смисл буття:
Це просто — жити, їсти, спати.
Але в душі живе велика
Туга за чимось неземним.
Тычина Павло
О, Боже! Дай мне сил для життя,
Для боротьби за мрії свої!
Доля крутит мене, як палку,
Але я не гну спину я.
Вірю я в те, що буде світло,
Після цієї довгої ночі.
Костенко Ліна
Я живу, як квіти живуть,
Розкриваючись сонцю весні.
Доля моя — це красота біди,
Це світло в очах перед кінцем.
I не жалкую я про прожите,
Бо смисл був у кожній мить.
Довженко Олександр
Життя моє — як поле битви,
Де герой стоїть один.
Але героєм я не стану,
Я просто буду жити, творити.
Доля — це мудрість, що приходить
Коли гордість падає вниз.
Бондаренко Василь
На небі грають сонячні промені,
На землі падає роса.
Живу я у цьому чудо-миру,
Приймаючи радість і біль.
Доля моя — це величава
Симфонія життя і смерті.
Драй-Хмара Михайло
Чого я прошу у долі?
Може, жити без злості, без бід?
Ні! Я прошу я силу і мужність,
Щоб битись до останнього дня.
Доля — це викликання долі,
Це шанс бути справжньо живим.
Маланюк Євген
Я йду шляхом, якого не знаю,
Де кожен камінь — це біль.
Але в грудях горить вогонь надій,
Вогонь, що дав мне Бог.
Живу я для того, щоб жити,
А не для того, щоб уникнути смерті.
Багряний Іван
Доля подарувала мне день,
День, що сяє яскравою звіздою.
Я будую з нього фортецю,
Крепость, в якій буде місце для всіх.
Життя — це творення, це мистецтво,
Це вічна боротьба зі смертю.
Винниченко Володимир
Коли гляну я на зірки,
Розумію я: я малий, я ніщо.
Але мала частка великого цілого,
Частка, що лишає слід.
Доля моя — це радість малої бути,
І водночас — частиною безмежного.
Чумак Юрій
В серці моєму живе буря,
Буря бажань, мрій, тугі.
Але я вчуся приймати
Спокій, що дає нам час.
Доля — це гра з часом і простором,
Це вічний танець смертельного й святого.
Забара Роман
Живу я як той, хто знає:
Що всьому на світі — конец.
Але перед кінцем я сяю,
Як звізда, що вмирає в ночі.
Доля моя — це світло в темноті,
Це смисл у хаосі буття.
Герета Василь
Я не беруся судити долю,
Не гараю я про справедливість.
Живу я, як мене навчила
Моя земля, мій край, мій род.
Доля — це спадок предків мних,
Це завдання, що дав мне Бог.
Сич Микола
На крилах вітру летю я
Через долини, через гори.
Доля моя — це вільність птаха,
Що не знає про клітку й біль.
Але вільність — це також тягар,
Це вибір вічний, без спокою.
Павличко Дмитро
Вірю я, що всьому є сенс,
Навіть те, що здається бідою.
Живу я для того, щоб дивіться,
На світ очима дитини.
Доля — це чудо щоденне,
Що дається нам у кожну мить.
Сповида Василь
В моєму серці два голоси:
Один питає, другий відповідає.
Один каже: “Все марно!”, інший:
“Все священно і велично!”
Доля моя — це слухання
Голоса істини всередину себе.
Грицай Анатолій
Не вибирав я своєї долі,
Не просив я жити в цей час.
Але живу я, творю, люблю,
Приймаючи все, що буде.
Доля — це не те, що дано,
А те, що я з цим роблю.
Погребинський Федір
Жизнь течет как вода в ручье,
Я следую ее теченью.
Судьба не судит о мне жестко,
Я сам себя осуждаю.
Но в боли вижу красоту,
В беде вижу святость воли.
Гончар Олес
Коли закриваю я очи,
Бачу я образ рідної землі.
Доля моя прив’язана до неї,
До кожної борозди, до кожної ростини.
Я живу для того, щоб служити,
Щоб залишити слід на землі.
Водяний Петро
Передо мною розстилається
Лабіринт життя і dolor.
Але я йду без страху далі,
Бо знаю: виходу шукати треба.
Доля — це пошук вирішення,
Це боротьба із самим собою.
Лись Володимир
О, Як І хочу лелеяти своє життя,
Як матір лелеює дитину!
Доля моя — це спадок ласки,
Що передається через покоління.
I тому живу я з величавістю,
З подякою за кожне дихання.
