Коваль Марія – Біла королева
Прилетіла королева,
Вся в сніжинках, вся у світі,
Замела вона дороги,
Дерева оділа в білі.
Ось іде зима сувора,
Холодна, але красива,
І гуляє без розбору
Кожен день така спритива.
Санки мчать, гай гай, гай!
І дзвенять коліски,
На сніжку лишають слід
Маленькі ботіночки.
Петренко Ігор – Снігові пісні
Там, де йде барвиста вишня,
Вже немає ні листочка,
Лежить сніг, накривши кущі,
Білий, як дитячий очко.
Тихо-тихо падає сніг,
Кружляючи у повітрі,
Колах вишим, мов розпис,
Дахи будинків по світі.
Дітвора гуляє, гара,
Кидає снігові грудки,
Сніжки ліпять, сміють весь час,
Їхнього радості – вибухи!
Шевченко Вікторія – Зимовий сон
Заснула земля під снігом,
Під білою підковою,
І сниться їй сон чарівний
Про весну, про весь світ новий.
Морозець щипає щічки,
Ріднесень зима приносить,
І квітнути вже не хочуть
Троянди на вулиці мерзлій.
Але в серці гріється світ,
Надія на знов коліївень,
І кожна дитина піє той спів,
Про весну, що скоро прилетить до нас.
Тесленко Сергій – Сніжна гра
Сніжок падає, падає,
Мусить землю дивань білий,
І малюки кидаються
У той сніг холодний-сильний.
Будують снігові замки,
Ліплять ком за комом круглий,
І сніговика веселого
Ставлять на дворі мудрилі.
З гірочки з розгону їдять,
Хохочуть від душі звільно,
Це ж зима, це ж час веселий,
Час радості і ігрив!
Романенко Наталія – Морозь рисує
Морозь рисує на вікні
Казкові візерунки,
Ледь видно через візерунки
Дворик, будинки, гарні.
На ганку лежить сніжок,
Як борошно пухле, біле,
І все навколо здається нам
Таємничим, тихим, цілим.
Ми клацаємо язиком,
Тікаємо від морозу,
І чашка чаю гарячого
Нас лікує від біди і грози.
Литвин Олександр – Подорож вовків
Через ліс біжать вовки,
Білі лапи біють сніг,
Стежина позаду лишається,
Тиша, холод, мороз-ніч.
На небі горять зірочки,
Місяць сяє-палає в небі,
І вовки співають колискову
Тим дітям, що сплять від люлі.
Але ми не маємо страху,
Знаємо, що вовки добрі,
Вони охороняють лісок наш
І снігу надають ми форми.
Гавриш Іван – Льодяна дорога
На льодяній дорозі ковзаються діти,
Ног держать ніяк, падають зи-зи,
Але лице в них червоне, щастя засяває,
Тому що зима – це святкування всі дні.
Ковзанки гострі, їхнього блиск-щилька,
І голос гарячий кричить “утримайся!”
Але ніхто слухати не хоче,
На льодяній дорозі танцюють всі.
Бандера Юлія – Білі крила
Сніжинки літають, як метелики білі,
На сонці блищать, танцюють в повітрі,
З неба спускаються, крутяться-вертяться,
На землю падають, там засинають.
Кожна сніжинка – це казка своя,
Кожна – неповторна в своїй красі,
І дітвора ловить їх у долоні,
А вони танцюють, поки не розтають.
Кравець Павло – Сніговик охоронець
Сніговик стоїть на дворі,
Два кульки, голова вгорі,
Вугіллям – очі чорні-чорні,
І морква замість носа дорі.
Він охороняє наш будинок,
Стоїть, мов боєць на посту,
І коли людина зла приходить,
Він дивиться на неї строго.
Але насправді сніговик –
Найміліший наш друже і батько,
Він любить гуляти по двору
І дітлахам казки розповідати.
Малюк Вадим – Зимовий ліс
Ліс стояв замерзлий, тихий,
Дерева оділи сніжком,
Щоб дерева спали, укрито,
Лежав над ними білий їх.
Птахи мовчали, сховались,
Кумиры вовків чути було,
І магія зимова дійсно
Наповнювала весь наш ліс.
Але коли дітвора приходить,
Ліс починає жити, звати,
І сніжок гуляє по гілочках,
Падаючи під ноги нам.
Іванов Григорій – Гарячий чай
Коли дитина з морозу приходить,
Щічки червоні, ніс замерзлий,
Мама гарячий чай їй наливає,
З малиною, медом та ягодами.
І чашка гарячої дружби
Розігріває серце, лицо,
І дитина думає тільки про те,
Що зима – найкраща пора року.
Пар піднімається від чашечки,
Залізо гарячого парує,
І дитина пиє, пиє, пиє,
Забуваючи про холод, про все.
Сич Олена – Святковий вечір
Прилетіла зима на вечір,
Декабрь принісши подарунки,
Ялинка засяяла вогнями,
І діти танцюють у колі.
Гірлянди світяться, блищать,
Прикрашення золоті, срібні,
І весь світ стає чарівним,
Коли приходить святковий вечір.
Дідусь Мороз стукає у двері,
З мішком подарків вповал,
І кожна дитина отримує
Те, що мріяла весь рік.
Бойчук Максим – Льодові фігури
На озері замерзлому льод,
І діти на ньому гуляють,
Ковзанки надівши, вони летять,
Як птахи у повітрі синім.
Вони малюють на льду
Квадратики, кружечки, хвостики,
І лід блищить під сонцем,
Як діамант у коронці.
Весь день на озері льодяному
Діти гуляють без утоми,
І чорту від того, що холодно,
Всі уникають, сміються, поють.
Кушнір Аліна – Ельфи зими
В лісі живуть ельфи зимові,
Вони спускаються на землю,
Крилами снігові сипють,
Коли дітям стає дуже сумно.
Ельфи танцюють по стежинках,
Залишають сніжок за собою,
І дітям здається, що чарунок
Насправді існує, що це не казки.
Вони зникають із першим сонцем,
І дітвора шукає їх скрізь,
Але знають вже, що повернуться,
Коли прилетить зима знову до них.
Ващенко Денис – Сніжна королева
Королева зимова править,
З палацу крижаного льда,
Діти її не замовляють,
Вона ж милує їх навсе.
На санках летять вниз вони,
Королева їх охороняє,
І кожна дитина відчуває,
Що вона обережена, любима.
Коли дитина впаде у сніг,
Королева сніжна піднімає,
І каже: “Устань, устань скоріше,
Зима чекає на тебе ще!”
Глобіна Світлана – Новорічна казка
Щось чарівне в новорічну ніч,
Грає музика, поють пісні,
Під ялинкою розміщені подарки,
І діти верять, що Дід Мороз існує.
Снігу на землі до колін,
Морозець щипає щічки,
Але серце гріє радість,
Й діти гуляють до опівночі.
Коли прибиває годинник,
Загадують діти своє бажання,
І Дід Мороз його чує,
І дарує дитині, що найбільше його любить.
Лисак Артем – Зимові головоломки
Снігова головоломка лежить на землі,
Але це хлопчик-снігова розпис,
Він закликає дітей до себе,
Щоб вони гадали, що це таке.
Одні кажуть, це снігова баба,
Інші – це сніговик охоронець,
Треті – це сніжна королева,
Але насправді – це Дух Зими сам.
Дух Зими поміркував,
І вирішив гру вам далі,
Коли вгадаєте, що це,
Вам подарую сніжну казку за подарунок.
Романюк Ольга – Узкі стежинки
По узьких стежинках, засніжених,
Ходить дитина через ліс,
І бачить вона у гарних вікна,
Що-то дивовижне за кожною гілкою.
То птах прилітає, білий-білий,
То заєць скакає по снігу,
То вовк пройде, хвіст у сніг,
І дитина слідує за слідами.
Зима розповідає казки,
Кожен звук – це слово його,
І дитина розуміє мову,
Мову зимового лісу, тиші.
Мова Наталія – Снігова fortificação
На дворі побудована torre,
З снігу побудована torre,
Та забарикадована torre,
З льодом замерзнена tower.
Діти обороняються,
Від снігових виконавців,
Гара-гара, кидаються,
На захист твердиня цієї своєї.
Але коли сонце сідає,
Вони припиняють гру,
І снігова torre розтає,
Аж до весни, коли прилетить вона знову.
Хмара Валентин – Танець сніжинок
Танцюють сніжинки у повітрі,
Кружляють, вертяться, летять,
І кожна має свою музику,
Що я можу чути лише я сам.
Сніжинка розповідає мені,
Що вона летіла з небес,
Щоб впасти на землю
І стати частиною білого килима.
Я ловлю сніжинку у долоні,
Розглядаю її, дивлюся,
На її вінцевої красі,
І вона розтає, розповідаючи казку.
Орлов Юрій – Мерзлий ручей
Ручей замерзлий під льодом,
Але під льодом тече ще вода,
І діти слухають звук,
Цокання льоду під їхніми ногами.
Вони ломають лід,
Бачать чисту воду під ним,
І розуміють, що зима –
Це не смерть, а сон природи.
Коли ручей розтане навесні,
Вода побіжить знову,
І дітям буде смутно,
Що зима ушла, забравши свої казки.
Лінник Марія – Зимовий ветерок
Ветерок зимовий гуляє,
По дворам, по вулицях розносить,
Сніг йому танцює,
Коли він дує в щоки дітям.
Дітвора сміється і кричить,
Тримаючись один за одного,
Щоб ветерок не розвіяв їх,
У білий сніг по очі.
Але коли ветерок вляже,
Дітям радіють, що поривається,
І вони бігають, кидаючись у сніг,
Чекаючи, поки він прилетить знову.
Чорний Гавриїл – Ногавиці морозу
На траві лежать ногавиці,
Які залишив морозь на ніч,
Дітям здається, що то слід,
Якогось дивного звіра ночі.
Вони слідують по слідах,
Але морозь їх теж замерзає,
І вони розуміють, що зима –
Це гра між нами і Морозь-Батьком.
Коли дитина впадає у сніг,
Морозь її обіймає,
І розповідає казку про те,
Як зима прилетіла на землю.
Щербак Наталія – Святкова гірка
На гірці святковій сніжній,
Дітвора гуляє без докучання,
Санки летять, гаї, гаї,
І серце кожної дитини поет.
На гірці виростає радість,
На гірці забуваються журби,
На гірці живе навіки,
Святкова зимова казка святкова.
Коли гірка стає крижаною,
Дітям стає ще цікавішим,
І вони летять вниз швидше,
Чим раніше, кричачи “Ура-а-а!”
Воля Павло – Сніжні жеребенята
У лісі живуть жеребенята,
Які конем стали снігу білі,
Вони скачуть по лісі,
Залишаючи слід у тумані сніжному.
Дітям здається, коли вони видять слід,
Що то справжні коні гуляють,
І вони їх переслідують,
Але коні-снігові танцюють й зникають.
Ось один жеребенятко залишився,
Дитина його обнімає,
І розуміє, що це справді
Магія зимового лісу вже лиш не снилось.
Стус Василь – Морозь приходить
Морозь приходить із ночі,
Й хованки в землю впадає роса,
Тротуар стає крижаний,
Опалаюч нас холодом на фізичному рівні.
Окна вкриваються узорами,
Кожен узор – це розповідь,
Морозь пише її палицею,
На скельці холодного вікна.
Дітям нравиться розповідь,
Вони дивляться на узорам,
І гадають, про що розповідає,
Морозь у своїй хвощіковій писаниці.
Возний Семен – Гарячі руки
Коли діти приходять з морозу,
Їхні руки лід замерзлий,
Мама берет руки теплі свої,
Й розігріває, масує палец.
Гарячі мама-руки,
Це найгарячіше місце на світі,
Дітям здається, що тільки,
У маминих теплих руках вони можуть знов ожити.
Морозь намагається затримати,
Але мамові теплі руки,
Непомліннише від будь-яких,
Сніжних чарів, що творить морозь нам.
Подолян Андрій – Сніг лежить ковдрою
Сніг лежить білою ковдрою,
На землі, на дахах, на вулиці,
Весь світ укритий у білий килим,
Теплий, м’який, як мамина ласка.
Під цією ковдрою спить природа,
Спить траву, квіти, дерева і трави,
Спить тепло, чекаючи весни,
Коли ковдра розтає, і вона прокинеться знову.
Дітям здається, що весь світ спить,
І тільки вони живі й бадьорі,
Вони танцюють на ковдрі білій,
Знаючи, що весна скоро прилетить.
Крупко Ганна – Сніжна королева серце
Королева зимова має серце,
Але серце холодне, мов льодовець,
Однак коли вона бачить дітей,
Її серце теплішає од ласки.
Вона дарує їм сніг білий,
Щоб вони могли грати в грі,
Вона дарує морозь,
Щоб вони відчували бадьорість.
Але дітям не хочеться, щоб королева,
Завжди була холодна і суворою,
Вони просять її бути теплою,
І королева обіцяє – буду, буду теплою!
