Віршик короткі вірші про мову: 7 найкращих поезій для вивчення української мови

Коваленко Дмитро

Мова — це душа народу,
Голос предків крізь століття,
Вона водить нас у воду
Змісту, істини, життя.

Шевченко Василь

У словах живе історія,
Кожна буква — світ цілий,
Мова — наша територія,
Де живе дух невмирущий.

Данилевський Олег

Розмовляю мовою рідною,
І цвітуть в душі квіти,
Мова для мене — як мати,
Теплі, ніжні обійми.

Кравець Ольга

Українська мова звучить,
Як дзвін по душі коливає,
В кожному слові світ гуркоче,
Красою мова вибухає.

Бевз Максим

Твердий як дуб, м’який як вода,
Мова — це звуків танець,
Вона не знає переводу,
Бо в ній живе святиць.

Лисак Василиса

Кожне слово — то скарб дорогий,
Мова — мистецтво й наука,
В ній зберігаються дороги
До серця, істини й науки.

Малецький Игор

Слова летять, як птиці в небо,
Мова дає їм крила,
Без рідної мови й хліба
Душа висохне, загасла.

Петренко Софія

Мова поєднує людей,
Через вірші й розмови,
Об’єднує серця, гаряче,
Живе в багатстві слова.

Гончаренко Петро

За кожним словом — душа нації,
За кожною буквою — біль і злість,
Мова — це символ, традиція,
Наша священна святість.

Ткач Марія

Говорити по-українськи —
Це як дихати весною,
Мова дарує мені крила,
Волю, радість, спокій.

Авраменко Костянтин

Коли мовчу — теряю голос,
Коли кажу — живу в душі,
Мова дарує вільність болю,
Бо в ній живе і радість, і жаль.

Федоренко Анна

Мова — це міст між серцями,
Поєднує далеких людей,
Словами й тихими словами
Вишиває узор полотен.

Божко Вячеслав

Рідна мова — як мати люба,
Голос який ніколи не забути,
Мова розпахує нам грудь,
Дарує мрій про нові пути.

Іванова Ліля

У кожній мові — вся Україна,
Її біль, її перемоги,
Мова — це історії картина,
Де пишуться наші дороги.

Синиця Володимир

Слова як квіти розпускаються,
Мова живить нашу душу,
Словами діти навчаються,
Світ пізнають крізь мови суші.

Жданович Людмила

Коли забуду мову рідну —
Забуду батьків, дід і баб,
Мова — це пам’ять усім людям,
Священний, вічний дар.

Кравченко Сергій

Українська мова звучить,
Як гарячий, як живий вогонь,
В серці кожного журчить,
Дарує вільність, дарує ніч.

Мирошниченко Ганна

Слово промовлене — уже поступок,
Мова — це наша невидима зброя,
Кожна буква — як воїнів люд,
Що защищає нас від краї.

Блакитний Степан

Мова зберігає дух народу,
Від врагів її захищаємо ми,
Мова — це путівник у мороз,
Світ зустрічаємо крізь мови слова.

Суходіл Павло

У мові живуть наші справи,
Минулі часи й праця наша,
Мова — то голос слави,
Вона звучить, як раніше, як прекрасна.

Романенко Кирило

Говори своєю мовою,
Не зрікайся рідних слів,
Мова дарує нам здоров’я,
Від дум забуття спасіння, спасіння.

Павленко Тетяна

Красиво звучить мова рідна,
Коли поетично про любов,
Мова — це пісня, мова — це різдво,
Святкування слова й его потрібна.

Чабан Микола

Мова дикто простого народу,
Не висоти вишні й знаті,
Мова живе в кожній роботі,
У святкуванні й розмові.

Безбородько Ірина

У мові змішані віки,
Історія різних лиць,
Мова розповідає реліки,
Про славу націй, про їх палець.

Литвин Борис

Мова звучить через віки,
Від дідів до онуків йде,
Мова зберігає ріки
Слів, що в душі живе.

Кравець Арсен

Коли промовляю мовою рідною,
Чую голос свого роду,
Мова ніжна й врівноважена,
Дарує мені святу свободу.

Яценко Галина

Мова — це дух народу знову,
Це голос історії самої,
Промовляю я мовою — рідною,
Живу у світі, що май мною.

Сокальський Федір

У словах живе вся радість,
Мова дарує нам житлО,
Мова поєднує нас в один час,
Душу, серце й сміле крило.

Новак Марк

Рідна мова — як зелений лист,
Що виростає весною з землі,
Мова дарує нам простий список
Радості, любові й волі.

Олійник Наталія

Слово — це дивовижна дія,
Мова — це творчість самої,
Мова дарує нам святиня,
Де живе всі віки — мова, любов моя.

Більше від автора

Хто такі васали: визначення, обов’язки та роль у феодальній системі Середньовіччя

Перша перемога в новому сезоні УПЛ: львівські «Карпати» перемогли «Оболонь» з рахунком 2:0

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *