“Сьогодні, незважаючи на всі труднощі, ми зробили неможливе. Майбутнє в наших руках. Друзі, ми зруйнували політичну династію”. Про це під гучні оплески сказав 34-річний Зоран Мамдані після перемоги на виборах мера Нью-Йорка.
Під час голосування 4 листопада він здобув вирішальну перемогу, ставши першим мером-мусульманином в історії міста, першим мером-демократом-соціалістом, як він себе називає, і одним із наймолодших керівників мегаполісу в сучасній історії США.
Для Дональда Трампа така перемога є не лише політичним подразником, а й символом того, від чого нинішній президент США прагне «захистити» країну.
“Якщо ви хочете зрозуміти, що демократи хочуть зробити з Америкою, просто подивіться на результати вчорашніх виборів у Нью-Йорку… Хіба я казав, що соціаліст ніколи не буде обраний ні на яку посаду в нашій країні? Ми навіть перестрибнули через соціалістів – прямо до комуністів”, – сказав він.
Успіх Мамдані може стати потужною перевагою для демократів у майбутніх виборчих кампаніях. Але його можливі невдачі стануть справжнім «подарунком» для Трампа і республіканців.
Шлях Мамдані в політику
Перемога Зорана Мамдані – це не просто гучна політична історія, а символ нового етапу для американської діаспори. Його батько — відомий постколоніальний теоретик Махмуд Мамдані, мати — режисер Міра Наір. Сімейна історія є прикладом багаторівневої міграції: народився в Уганді, провів дитинство в Південній Африці після закінчення апартеїду, а потім переїхав до Нью-Йорка.
В юності Мамдані займався музикою. Репер під псевдонімом Mr. Cardamom став відомим завдяки кліпу «Нані», присвяченому пам’яті його бабусі. Під час передвиборної гонки відео використовувалося конкурентами, щоб висміяти його мистецьке походження та поставити під сумнів його політичну серйозність.
Незважаючи на це, політична кар’єра Мамдані стоїть на міцному грунті. Він пропрацював три терміни в законодавчому органі штату, заслуживши репутацію захисника тих, кого система зазвичай не чує. Його район Квінс неймовірно етнічно та лінгвістично різноманітний, і саме ця громада стала його оплотом.
Проте загальний результат його законотворчої діяльності виявився скромним: із понад 20 поданих законопроектів лише три стали законами – та й то обмеженого масштабу.
Як пише The New York Times, передвиборча програма Мамдані була надзвичайно амбітною та дорогою. Він пообіцяв:
- заморозити орендну плату;
- запровадити безкоштовний проїзд у міських автобусах;
- підняти податки на 2% для тих, чий дохід перевищує мільйон доларів на рік;
- забезпечити безкоштовний догляд за дитиною.
Подібні заяви швидко привабили молодих і прогресивних виборців. Однак експерти наголошують, що більшість із цих обіцянок суттєво не під силу будь-якому меру.
Зокрема, його «фірмова» ініціатива – безкоштовний проїзд автобусом – була реалізована лише у вигляді пілотного проекту з одним автобусом у кожному районі міста. Програма закінчилася без продовження.
Вартість життя та доступне житло стали основою його кампанії. За даними Deutsche Bank, у 2025 році середня орендна плата за трикімнатну квартиру в центрі Нью-Йорка сягнула $8,5 тис. на місяць – це рекордний показник у світі.
Тому заклики Мамдані врегулювати ринок оренди та збільшити кількість доступних квартир отримали широку підтримку серед жителів.
Деякі аналітики пояснюють, що успіх Мамдані значною мірою залежав від його прямої взаємодії з виборцями. Гуляючи містом, я виходив, спілкувався в прямому ефірі, знімав короткі відео. Одним із найпопулярніших став ролик про «халяльну інфляцію», де на прикладі тарілки рису з м’ясом він пояснив складність міських бюрократичних процедур для малих підприємців.
Важливу роль у кампанії зіграла і релігійна складова. Мамдані показав моменти своїх відвідин мечетей і соборних молитов, підкреслюючи свою приналежність до громади.
Чого очікувати від нового мера
Обрання Мамдані мером дає йому можливість впливати на політичний дискурс далеко за межами Нью-Йорка. Його бачення соціальної справедливості та рівності може суперечити позиції федерального уряду.
Мамдані відомий своєю різкою критикою прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді та BJP. Він неодноразово називав Моді “воєнним злочинцем”, маючи на увазі події 2002 року в Гуджараті. Ця позиція викликала суперечки як у США, так і в Індії.
Він рішуче виступив проти Закону про внесення змін до індійського громадянства, який, на думку критиків, дискримінує мусульман, і засудив рішення 2019 року про скасування статті 370 Конституції Індії, яка гарантувала автономний статус Джамму і Кашміру.
Ще більш суперечливою є позиція Мамдані щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту. Під час роботи в асамблеї він запропонував обмежити діяльність некомерційних організацій, які підтримують ізраїльські поселення. Хоча цю пропозицію було відхилено, вона стала важливою частиною його політичної ідентичності.
Його активність почалася під час навчання в коледжі Bowdoin College, де він рано виступив на підтримку палестинської боротьби. Саме він створив на кампусі рух «Студенти за справедливість у Палестині» та ініціював кампанію академічного бойкоту Ізраїлю.
Сьогодні його риторика ще різкіша. У передвиборчих промовах він звинуватив Ізраїль у геноциді, заявив, що Нетаньяху має бути заарештований і сказав, що він не може підтримувати державу, яка «офіційно ідентифікується як єврейська і надає палестинцям менше прав».
При цьому Мамдані наголошує, що хоче бути «мером для всіх» і розуміє, що багато жителів Нью-Йорка мають іншу позицію щодо конфлікту. Його слова про необхідність рівних політичних стандартів стали частиною його ширшого послання про відповідальність уряду.
Щодо України, то гучних заяв від нового мера немає. Ймовірно, він дотримується генеральної лінії Демократичної партії, яка підтримує Київ, але жодної яскравої публічної риторики з цього приводу не демонструє.
Трамп і новий політичний баланс
Дональд Трамп вже прокоментував перемогу Мамдані, заявивши, що у неї був “поганий старт” через критику на його адресу. Водночас він додав, що хоче, щоб місто досягло успіху, «тому що він любить Нью-Йорк».
Одна з причин такої «приналежності» досить прагматична: Мамдані, який народився за межами США, не може балотуватися в президенти і не буде прямим конкурентом республіканцям.
Водночас консервативна риторика вже формує образ Мамдані як «соціалістичної загрози». Трамп сказав, що США «втратили частину нашого суверенітету минулої ночі в Нью-Йорку», але запевнив, що «ми подбаємо про це».
Відповідь Мамдані на звинувачення в «комунізмі» проста: він бореться за більш справедливий розподіл багатства, а Трамп лише намагається відвернути увагу від справжніх проблем.
Для Республіканської партії конфронтація з новим мером може стати зручним інструментом для мобілізації виборців. Його політичні погляди нетипові для американського мейнстріму, і будь-які труднощі в Нью-Йорку будуть використані у передвиборчій риториці.
Федеральна влада у Вашингтоні може ускладнити впровадження міських ініціатив. А сам Мамдані зіткнеться з необхідністю переконати керівництво Демократичної партії, де не всі поділяють його ліву риторику. Наприклад, сенатор Чак Шумер ніколи не підтримував його кандидатуру.
Проте вже зараз очевидно, що перемога цього молодого та яскравого політика стане чинником, який вплине на американську політику в цілому. Але поки що рано говорити про те, яким саме буде його вплив.
