У публічний простір повернулися розмови про швидке припинення війни. Але нинішня конфігурація переговорів, на думку українських чиновників, несе більше ризиків, ніж шансів.
Полковник СБУ, секретар Комітету Верховної Ради з питань оборони Роман Костенко вважає, що Росія не виявляє готовності припинити війну. Навпаки, сам факт переговорів він використовує як спосіб виграти час і зміцнити власні позиції.
Що насправді входить до «мирних пропозицій»
За словами Костенка, обговорюваний план містить ряд пунктів, які де-факто легітимізують досягнення Росії на фронті. Йдеться не про компроміс, а про закріплення результатів агресії.
Серед ключових положень, які викликають найбільше питань:
- де-факто визнання російського контролю над Кримом і частинами Донецької та Луганської областей;
- створення близько 30% нейтральної буферної зони в Донецькій області;
- заморожування лінії фронту в Запорізькій і Херсонській областях;
- відмова України від вступу до НАТО заради збереження перспективи вступу до ЄС;
- гарантії безпеки від партнерів на основі моделі 5 статті НАТО;
- обмеження чисельності української армії в мирний час до 800 тис. вояків.
Формально такі точки подаються як баланс інтересів. По суті, вони фіксують статус-кво, який вигідний Кремлю.
Чому документ залишається «за зачиненими дверима»?
Окрема проблема – непрозорість. За короткий час з’явилося кілька різних варіантів плану, але жодна з них не була помічена ні депутатами, ні профільними парламентськими комітетами.
Костенко наголошує: коло осіб, які мають доступ до тексту, надзвичайно вузьке. Водночас є публічні заяви про відкликання окремих предметів, але незрозуміло, про що саме йдеться.
За його словами, документ містить принципові для України речі – питання суверенітету та реальних гарантій безпеки. І саме навколо них панує найбільша тиша.
Переговори як інструмент тиску Кремля
Російська тактика у переговорах добре відома. Москва висуває до проектів одразу кілька рівнів вимог – від прийнятного до явно неприйнятного.
Спочатку ставки різко зростають. Тоді Росія демонстративно «відступає», залишаючи головне – території.
Костенко попереджає, що особливо небезпечною є ідея так званої сірої зони без військ. За такого сценарію російська армія може зникнути лише на папері – і лише до тих пір, поки українські війська не покинуть територію.
Кремль, на його переконання, зараз відчуває ініціативу на полі бою, відновив діалог із США і прагне скористатися бажанням Заходу отримати швидкий результат.
Чому поспіх шкодить і Україні?
Однак цей момент невдалий не лише через позицію Росії. Ускладнюють сферу переговорів і внутрішні проблеми України.
Корупційні скандали та політичні конфлікти знижують довіру партнерів. А поспішні рішення можуть лише послабити державу.
Костенко наголошує: відмова від негайних домовленостей не означає відмову від дипломатії як такої.
Можливі переговори. Але коли умови працюватимуть на Україну, а не проти неї.
Додайте коментар