Призначення Федора Шандора головою українського дипломатичного представництва в Угорщині стало несподіваним кроком для багатьох. Професійний викладач та етнічний угорець із Закарпаття не мав досвіду роботи у структурах МЗС, проте він володіє унікальним бекграундом, який зараз стає його головним козирем. Для Будапешта, де питання підтримки діаспори поставлене в ранг абсолютного пріоритету, постать Шандора є сигналом того, що Україна готова до прямого та чесного діалогу без посередників.
Шлях Шандора до посольського крісла пролягав через фронт. Сержант 68-го окремого батальйону ТРО “Закарпатські шаркані” став відомий на всю країну як “професор із окопів”, оскільки продовжував дистанційно читати лекції студентам Ужгородського національного університету прямо із передової. В Угорщині він став медійною особистістю після символічного жесту: у жовтні 2022 року під час визволення Харківщини він записав відео з угорським революційним прапором, що викликало великий резонанс серед угорців.
Попри його коріння, офіційний Будапешт довгий час ставився до призначення Шандора вороже, супроводжуючи його діяльність атаками пропагандистів. Це змусило посла на рік закритися від інтерв’ю. Проте перемога партії Тиса на виборах докорінно змінила ситуацію, дозволивши дипломату вперше докладно розповісти про стан справ у першому великому інтерв’ю для Європейської правди.
Для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували текстову версію розмови, в якій залишили найголовніше.
Кінець епохи антиукраїнської пропаганди під час виборів
На думку посла, останні виборчі перегони в Угорщині стали своєрідним тестом на витривалість українських наративів. Незважаючи на те, що країна була буквально заповнена білбордами, які зображують Україну як джерело небезпеки та зла, угорці продемонстрували несподіваний імунітет до такої агресивної риторики. Шандор іронізує, що через величезну кількість реклами з українським президентом Володимир Зеленський цілком міг би стати учасником місцевих бюлетенів.
Результати голосування свідчать, що конституційна більшість громадян Угорщини відмовилася сприймати Україну як цапа-відбувайла за внутрішні негаразди. У кампанії на сусідню державу намагалися списати буквально все: від скорочень у медичній сфері та поганого стану доріг до природних коливань рівня води у Дунаї. Виборець сказав чітке “ні” такій маніпулятивній логіці.
Україна прагне повернутися до нормальних, прагматичних відносин, які ґрунтуються на принципі “сусідів ближче за родича”. Історія пам’ятає часи, коли Угорщина першою відкривала дипломатичне представництво, визнавала Голодомор та надавала допомогу під час паводків. Сьогодні є всі передумови відновлення цієї добросусідської традиції, оскільки угорський народ ясно показав свою відкритість до діалогу.
Хоча офіційні протокольні зустрічі можливі лише після 11 травня, коли буде сформовано новий склад парламенту, певна активність уже спостерігається. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та майбутній глава угорського МЗС Аніта Орбан вже обмінялися першими привітаннями. Це дає надію, що повноцінний міждержавний діалог розпочнеться одразу після вступу Петера Мадяра на посаду прем’єра.
Економічні перспективи та подолання торгових бар’єрів
Важливим сигналом для Києва стала заява Петера Мадяра про небажання блокувати допомогу ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. Його позиція прагматична: якщо економіка Угорщини від цього не страждає, то немає сенсу перешкоджати загальноєвропейським процесам заради одного лише процесу блокування.
На черзі – поновлення роботи ключових двосторонніх механізмів, фактично заморожених останніми роками:
- Відновлення діяльності експертної групи з прав національних меншин.
- Запуск українсько-угорської економічної комісії, яка не діяла з 2020 року.
- Розблокування логістичних хабів та співробітництва у банківському секторі.
- Вирішення питань у фармацевтичній галузі, що мають критичне значення для угорського бізнесу.
Окрема увага потребує питання так званих “локальних санкцій” Угорщини проти 22 видів української продукції. Ці обмеження видаються абсурдними в умовах єдиного європейського ринку, адже ті ж товари потрапляють до Угорщини транзитом через інші країни ЄС. Відмова від цих штучних бар’єрів є лише питання часу та політичної волі нового уряду.
Гострим залишається питання інкасаторського конвою, фактично пограбованого представниками угорських спецслужб минулої влади. Цінності, серед яких валюта та золото досі залишаються на території Угорщини. Дипломат зазначає, що переговори з цього приводу продовжуються у закритому режимі, а всі факти порушень прав українських громадян та пошкодження майна зафіксовано.
Повернення активів – це лише частина завдання. Шандор наполягає на тому, що за скоєний злочин має бути справедливе покарання, щоб унеможливити подібні випадки в майбутньому. Колишні цінності зараз виконують роль речових доказів у справі, яка обов’язково дійшла до судового рішення.
Щодо шляху України до ЄС, то посол сподівається на якнайшвидший початок роботи над переговорними кластерами. Незважаючи на складність бюрократичної машини Євросоюзу, Україна має намір стати його 28 членом, що стане логічним завершенням її європейської інтеграції.
Боротьба зі стереотипами та російським впливом
Тривала пропаганда залишила свій слід у свідомості значної частини угорського суспільства. Близько 2,5 мільйона виборців перебувають під впливом наративів, які роками насаджували російські ІПСО. Тепер обом сторонам доведеться докласти зусиль, щоб через культуру, спорт та муніципальну співпрацю зруйнувати ці штучні стереотипи.
Нам дісталася спадщина ненависті, якої об’єктивно не мало існувати. Наше завдання – шар за шаром зчищати той бруд, який роками накидав наш спільний сусід.
На жаль, за цей деструктивний вплив деякі угорські політики отримували фінансову винагороду від Кремля. Сьогодні важливо довести Будапешту, що жодних реальних утисків угорської меншини в Україні не існує. Київ готовий надати будь-які законодавчі гарантії, аж до фіксації права дітей спілкуватися рідною мовою на перервах у школах.
Закон про освіту 2017 року ніколи не був спрямований проти угорців чи інших європейських націй – його метою був захист від російської експансії. Однак через недосконалість він створив певні обмеження для всіх. Зараз Україна готова прописувати найменші деталі, щоби зняти занепокоєння партнерів.
Етнічні угорці на Закарпатті чудово розуміють необхідність знання державної мови для кар’єрного зростання. Для них це не питання політики, а питання можливостей: роботи у держорганах, вступ до провідних університетів Києва чи Львова. Важливо, щоб це усвідомлення нарешті прийшло і до кабінетів у Будапешті.
Трагічним, але беззаперечним доказом відданості угорців України є їхня участь у війні. Понад 700 представників громади воюють у лавах ЗСУ, а 106 з них віддали життя за незалежність держави. Вони зробили свій вибір на користь цивілізації, пліч-о-пліч з іншими громадянами України.
Особливо цінна допомога волонтерів безпосередньо з Угорщини. Це люди, які раніше не мали зв’язку з Україною, але вирішили підтримати воїнів. Все почалося з короткого відео, де Шандор та його побратими вітали угорський народ із роковинами Революції 1956 року з окопів Харківщини.
Тоді символічний прапор з діркою та криком “Hajrá, magyarok!” об’єднали мільйони людей. Але віра у спільні цінності переросла у реальну допомогу дронами та енергетичним обладнанням, яке рятувало життя на передовій не лише угорцям, а й усім бійцям бригади.
Має бути ще багато роботи в енергетичній сфері та агросекторі. Угорщина, незважаючи на офіційні заборони, залишається головним споживачем українського меду, хоч проводить ці операції через посередників. Настав час знімати ці штучні обмеження, які шкодять насамперед угорському бізнесу.
Шандор нагадує, що Угорщина була єдиним сусідом, який не блокував кордону під час фермерських протестів, забезпечуючи стабільний транзит вантажів. За всієї складності ситуації та роки пропаганди дипломат закликає до терпіння. Відновлення довіри вимагає часу, але рух у правильному напрямку вже розпочато.
