За кілька тижнів до виборів в Угорщині політичне протистояння перейшло у фазу “силових сценаріїв”. Опозиційні сили та незалежні медіа у Будапешті заздалегідь прогнозували, що уряд Віктора Орбана спробує штучно радикалізувати кампанію через інсценований теракт. Головною мішенню за цими прогнозами має стати енергетична інфраструктура, причому операцію планували провести за межами Угорщини – на території сусідньої Сербії.
Події розгорнулися за очікуваним сценарієм, хоч і з несподіваними для Будапешта корективами. У ніч на 5 квітня сербські правоохоронці разом із армійськими підрозділами оточили муніципалітет Каніжа. Офіційна мета рейдів полягала у пошуку небезпечних предметів, що загрожують населенню.
Результат не змусив на себе чекати: вже вранці Олександр Вучич відрапортував про виявлення двох рюкзаків з потужною вибухівкою та детонаторами. Смертоносну знахідку знайшли у безпосередній близькості від газопроводу, яким паливо з РФ надходить до угорських споживачів.
Цей інцидент миттєво перетворився на потужне паливо для пропагандистських ресурсів Угорщини та Росії. Офіційні спікери одразу почали тиражувати версії щодо причетності до подій української сторони.
Тим часом угорська опозиція відкрито називає знахідку провокацією самого Орбана. На думку критиків прем’єра, мета цієї “вистави” полягає у введенні надзвичайного стану, що дало б юридичні підстави для перенесення парламентських виборів, призначених на 12 квітня.
Проте Белград не поспішає повністю підігрувати угорському партнерові. Попри очікування “Фідес”, сербська влада не лише утрималася від нападів на Київ, а й офіційно визнала відсутність будь-яких доказів причетності України до цієї справи. Така позиція Сербії підірвала плани Орбана перетворити знахідку на свій головний політичний козир.
Спроба диверсії на критично важливому газопроводі виявилася надзвичайно зручною подією для угорського прем’єра.
Реакція Будапешта та Москви на інцидент у Каніжі
“Я щойно завершив розмову з Віктором Орбаном щодо цієї новини, адже якби відбулося відключення газу, Угорщина залишилася б без газу, і ми в північній Сербії також залишилися б без газу”, – повідомив сербський лідер зранку 5 квітня. Він наголосив, що потужність вибухових пристроїв була достатньою для заподіяння катастрофічних наслідків та загибелі людей.
Важливо розуміти специфіку локації: у Каніжі понад 80% мешканців є етнічними угорцями, більшість із яких мають паспорти Угорщини. Це дозволило Орбану подати інцидент не просто як економічну загрозу, а як замах життя співвітчизників.
Це стало ідеальним приводом для атаки на Україну з боку офіційного Будапешта.
Глава угорського МЗС Петер Сійярто провів паралелі між знахідкою в Сербії та підривом “Північних потоків”, запевняючи, що це ланки одного ланцюга. Він відзначив постійні атаки дронів на “Турецький потік” та назвав виявлену вибухівку черговим етапом терористичного тиску.
Реакція уряду була блискавичною: після засідання ради нацбезпеки Орбан розпорядився залучити армію до охорони енергетичних об’єктів. Військові тепер контролюють угорську ділянку газопроводу, що дозволяє прем’єру позиціонувати себе як єдиного захисника національного спокою від зовнішньої агресії.
У Кремлі також не змусили на себе чекати з коментарями, підтримавши тезу про вино Києва. Дмитро Пєсков заявив, що з огляду на попередній досвід українських спецслужб сліди “київського режиму” у цій справі обов’язково будуть знайдені.
Така синхронність у заявах не випадкова з огляду на роботу російських політтехнологів у виборчому штабі Орбана. Експерти вбачають у подіях класичну операцію “під фальшивим прапором”, проте Белград несподівано вирішив не брати участь у ній.
Позиція Белграда як перешкода для планів Орбану
Ще наприкінці лютого журналіст Балаж Кауфман, посилаючись на джерела в урядових колах, попереджав про фальшиву атаку, що готується, на угорські інтереси з боку сербських або російських сил. План передбачав проведення теракту для запровадження в Угорщині надзвичайного стану.
Хоча реалізація задуму затрималася – можливо через невдалу спробу звинуватити українських інкасаторів – події біля газопроводу відбулися саме перед Великоднем.
Головний конкурент Орбана, лідер партії Тиса Петер Мадяр прямо вказав на те, що інформація про випадкову подію біля сербського газопроводу циркулювала заздалегідь. Він наголосив, що використання цієї провокації в агітації стане підтвердженням спланованої угоди під кураторством російських агентів.
Вибір Сербії як майданчик для диверсії виглядає прагматичним кроком. Вибух безпосередньо в Угорщині міг би надто злякати електорат, що вдарило б за рейтингами влади.
Крім того, Вучича та Орбана пов’язують роки тісної співпраці та взаємної підтримки під час виборчих кампаній. Сербський лідер активно допомагає Орбану мобілізувати голоси угорців Воєводини.
Схоже, що участь Белграда в цьому сценарії має стати послугою у відповідь, особливо враховуючи майбутні дострокові вибори в самій Сербії.
Однак на офіційному рівні Сербія обмежила підтримку Будапешта. Єдиним, хто озвучив вигідні Орбану тези, був Балінт Пастор із Союзу угорців Воєводини, який назвав інцидент спробою повалити чинного угорського прем’єра.
Решта сербських силовиків зайняла іншу позицію. Керівник Військово-безпечної агенції Джуро Йованич прямо спростував наявність “українського сліду” у цій справі.
Більш того, сербська сторона оприлюднила деталі, що вказують на постановочний характер загрози: вибухівка лежала за кількасот метрів від труби, була герметично упакована тільки для транспортування і не була готова до негайного використання.
Така відкритість Белграда свідчить про бажання згладити ситуацію, що йде врозріз з агресивною риторикою Будапешта.
Різке зниження напруги з боку Сербії фактично заблокувало можливість запровадження надзвичайного стану в Угорщині, про яке мріяв Орбан.
Згодом і сам угорський прем’єр змінив тон обережніше, заявивши, що не хоче псувати відносини з Україною без остаточних фактів від сербської сторони.
Причиною такого “розвороту” Вучича може бути стрімка зміна політичних розкладів у сусідній країні. Якщо раніше допомога Орбану була вигідною, то тепер, коли партія Петера Мадяра впевнено випереджає владу за рейтингами, сербський президент, ймовірно, вирішив дистанціюватися від токсичного союзника.
