Втрата конструктивістської пам’ятки: фабрично-заводське училище заводу «Арсенал»
У 2008-2009 роках у столиці остаточно знесли будівлю фабрично-заводського училища заводу “Арсенал”. Це була одна з небагатьох споруд у стилі конструктивізму 1930-х, що дожили до наших днів у місті. Про факт демонтажу повідомили на ресурсі “Київ, якого немає”.
Споруда розташовувалась на вулиці Князів Острозьких неподалік Арсенальної площі та відрізнялася серед сусідньої забудови нестандартною композицією. Головною архітектурною домінантою був асиметричний фасад із масивним ризалітом, зміщеним у ліву частину будинку. Для конструктивізму характерна лаконічність форм та фактура цегляної кладки, що наголошувало на архітектурній ідентичності цього приміщення.
Ще однією відмінністю училища було його планування щодо червоної лінії вулиці: будівля не дотримувалася традиційного забудовного контуру і фактично створювала самостійний містобудівний акцент у цій частині району.
Дослідники зазначають, що зразки конструктивізму 1930-х років в Україні зустрічаються рідко: багато таких споруд або було втрачено, або перебудовано ще в радянський період із переходом до сталінського класицизму. Тому кожен приклад міжвоєнної архітектури, що зберігся, має важливе історико-культурне значення.
Під час Другої світової війни будівля училища була сильно пошкоджена вогнем. У 1940-х роках споруду було відновлено та переобладнано під заводський гуртожиток, а фасад набув рис радянського класицизму. Внаслідок цих робіт початковий конструктивістський вигляд майже повністю втратився.
Незважаючи на зміну облицювання та стилістики фасаду, загальні об’ємно-просторові рішення та структура будівлі зберігалися до кінця 2000-х років. Однак у період активної забудови центральних районів міста будинок остаточно демонтували, надійшовши місцем нового житлового будівництва.
Автори публікації наголошують, що територія поблизу Національного заповідника Києво-Печерська лавра має особливу цінність для збереження історичного середовища столиці. Втрата училища стала ще одним прикладом масового знищення унікальних архітектурних свідчень під час будівельного буму 2000-х років.
Фахівці збереження спадщини зазначають, що об’єкти міжвоєнного модернізму є найважливішими документальними та мистецькими свідченнями епохи індустріалізації та радянського авангарду. Їх руйнування змінює історичну особу міста та ускладнює реконструкцію повної картини архітектурного розвитку регіону.
Раніше повідомлялося, що в центрі міста остаточно втрачено ще одну пам’ятку раннього міського модерну — прибутковий будинок на вулиці Тарасовій, 4, збудований у 1909 році.
Фото: Київ, якого немає
