На сході та півночі України автозаправні станції, які довго залишалися відносно захищеними, стали однією з пріоритетних цілей для російських безпілотників.
Про це пише Le Monde.
За даними видання, такі удари змушують українську владу шукати нові способи захисту громадян та одночасно забезпечувати життєво важливі поставки пального до регіонів поблизу лінії фронту.
Останніми днями російські атаки фіксувалися на АЗС у Полтавській, Харківській, Миколаївській, Сумській та Чернігівській областях. У ніч із 1 на 2 липня на Дніпропетровщині під удар потрапили п’ять станцій. За даними керівника регіональної поліції, одна жінка загинула, ще троє людей було поранено.
За останні два місяці російські дрони атакували понад 150 автозаправних станцій в Україні. Такі дані навів директор WOG Андрій Пивоварський.
У колонці для NV Business він заявив, що “майже щотижня нафтові бази та інша інфраструктура, пов’язана з пальним, стають метою атак”.
Le Monde зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році АЗС вже зазнавали ударів, проте в останні тижні інтенсивність таких атак суттєво зросла.
Видання пов’язує це з кампанією України з ударів по російській енергетичній інфраструктурі, яка має ускладнити постачання палива до РФ. Ці атаки вже змусили Москву вводити обмеження у низці регіонів.
Військовий експерт Євген Дикий вважає, що обидві сторони намагаються паралізувати логістику один одного.
“На жаль, ця тактика є досить ефективною. Її єдина “перевага” в тому, що вона не поширюється на внутрішні райони країни. Але для територій, розташованих поблизу лінії фронту, це серйозна проблема”, – зазначив він.
Водночас, за словами експерта, на цьому етапі Україна не ризикує зіткнутися з дефіцитом палива, подібним до ситуації в Росії. Він пояснив, що стратегічно росіяни не можуть позбавити Україну пального, оскільки воно надходить із третіх країн і не виробляється всередині країни.
Таку позицію висловив міністр економіки Олексій Соболєв. Під час звернення до народних депутатів він заявив, що ринок забезпечений, імпортні ресурси керуються на договірній основі, а логістика працює.
Стійкість українського ринку залежить від різноманітності постачальників, маршрутів імпорту та логістичної мережі. Як пояснив Андрій Пивоварський, якщо одна ланка виходить із ладу, інші беруть на себе її функції.
Водночас Le Monde зазначає, що ризик локального дефіциту не можна повністю виключати, якщо Росія продовжить або посилить атаки на інфраструктуру АЗС.
У Донецькій та Сумській областях на деяких заправках уже встановили протидронові сітки. Мережа WOG обрала жорсткіші заходи: з 1 липня у низці південних і східних регіонів запроваджено “спеціальний режим”.
АЗС цієї мережі закриватимуться з 21:00 до 7:00, зовнішнє освітлення вимикатимуться, а постачання палива зупинятимуться у разі повітряної тривоги. Таке рішення було ухвалено після загибелі співробітника внаслідок атаки.
Le Monde пише, що рішення WOG викликало широкий резонанс в Україні, адже автозаправні станції були одними з небагатьох місць, які залишалися активними під час комендантської години. Вони стали звичною зупинкою для військових, які їдуть на передову або повертаються звідти.
Командир 422 полку безпілотних систем Микола Колесник повідомив, що на півтора місяці заборонив військовослужбовцям свого полку будь-які зустрічі на АЗС поблизу лінії фронту.
“Більше жодних сніданків, обідів, вечерь і навіть перерв на випічку”, – заявив він.
Офіцер також запропонував запровадити для військових умовні “світлофори”: зелений – швидко заправитися та їхати далі, червоний – усі негайно роз’їжджаються з різних напрямків.
“Така нинішня реальність”, – наголосив Колесник.
