П’ятниця, 13 лютого, у європейській політиці пройшла під знаком безпеки. Старт Мюнхенської конференції став тлом для заяв про війну, мирні переговори, переозброєння ЄС та внутрішні скандали в окремих країнах.
У центрі дня – дипломатія навколо України, пошук нової безпекової архітектури для Європи та відчуття глобальної нестабільності, яке все частіше озвучують політики та громадяни.
Секретар РНБО Рустем Умеров підтвердив участь України у тристоронніх переговорах із США та Росією, які заплановані на 17-18 лютого у Женеві. Українську делегацію очолять керівник Офісу президента Кирило Буданов та перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця. До складу також увійдуть Давид Арахамія, Андрій Гнатов та Вадим Скибіцький.
“Працюватимемо над предметними рішеннями в рамках визначених главою держави рамок. Мета незмінна – стійкий і тривалий світ”, – заявив Умеров.
У Кремлі підтвердили участь Росії, делегацію очолить Володимир Мединський. Це стало помітною зміною, адже раніше він не брав участі у оновленому форматі переговорів. Спецпосланник Путіна Кирило Дмитрієв, за даними російських ЗМІ, проведе окремі консультації зі США, але до тристоронньої зустрічі з Україною не приєднається.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський має “рухатися” до укладання угоди про завершення війни.
Європейські лідери все більш відкрито говорять про необхідність голосу в переговорах. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що Європі не варто вести діалог з Росією, допоки Кремль не опиниться в ситуації, коли продовження війни стане неможливим.
“Ця війна закінчиться лише тоді, коли Росія буде економічно, політично та військово виснажена”, – заявив Мерц.
Генсек НАТО Марк Рютте порівняв Росію з “садовим равликом”, застерігаючи союзників від впливу російської пропаганди. А глава МЗС Польщі Радослав Сікорський розкритикував ситуацію, коли Європа фінансує війну, але не завжди бере участь у ключових рішеннях.
Президент Франції Емманюель Макрон підтвердив намір відновити діалог з Володимиром Путіним, наголосивши, що такі контакти мають бути узгоджені між європейцями та стосуватися гарантій безпеки не лише для України, а й усієї Європи.
У Мюнхені стартувала триденна безпекова конференція. Однією з ключових подій стало відкриття Українського дому – простору, присвяченого ролі України у європейській безпеці.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що доба “аутсорсингу безпеки” для Європи завершилася.
“Україна відіграє вирішальну роль у безпеці Європи. Саме тому справедливо мати Український дім поряд з американським та німецьким”, – наголосив він.
Посол Німеччини в Україні Гайко Томс публічно звинуватив Росію у системних військових злочинах, зокрема через удари по київських ТЕЦ.
“Це абсолютний тероризм, який має на меті деморалізувати людей. Але він не працює”, – підсумував дипломат.
Президент Володимир Зеленський відвідав спільне українсько-німецьке підприємство Quantum Frontline Industries GmbH. За його словами, цього року Україна отримає 10 тисяч дронів.
“Це сучасна українська технологія, перевірена у бою, оснащена штучним інтелектом”, – зазначив Зеленський.
До кінця року планується відкриття десяти спільних підприємств із виробництва безпілотників. Також відбулися зустрічі президента з Фрідріхом Мерцем та Метт Фредеріксен, де обговорювали військову допомогу та енергетичні потреби України.
Канцлер Німеччини у своєму виступі на конференції закликав США не замикатися в ізоляціонізмі та повідомив про переговори з Францією щодо створення спільного європейського ядерного стримування.
“Навіть Сполучені Штати не можуть діяти самостійно. НАТО є конкурентною перевагою для всіх нас”, – заявив Мерц.
За даними Bloomberg, європейські столиці вперше з часів холодної війни обережно обговорюють сценарії ядерного стримування без повної залежності від США.
На конференції показали ІІ-відео гіпотетичного нападу Росії на європейські міста. Паралельно із цим соціологи фіксують зростання страхів щодо нової світової війни.
- 43% жителів Великобританії вважають її ймовірною до 2031 року;
- 46% американців поділяють ці побоювання;
- у Франції цей показник зріс до 43%.
Прем’єр Данії Метт Фредеріксен заявила, що Європі потрібне “надзвичайне мислення” у сфері оборони, інакше вона ризикує не вижити у світі, де сила знову стала визначальною.
Більшість громадян ЄС підтримують збільшення оборонних видатків. У Польщі Сейм затвердив закон для участі у програмі SAFE, незважаючи на опір правої опозиції. Великобританія оголосила про інвестиції у гіперзвукові ракети.
Паралельно в ЄС дедалі частіше говорять про Європу двох швидкостей як спосіб обходу принципу одностайності для проведення реформ.
Лідер угорської опозиції Петер Мадяр заявив про спробу дискредитації з боку оточення Віктора Орбана через секс-відео. Він назвав це психологічним тиском напередодні виборів.
Опитування, проведені до появи скандалу, показували 10-пунктну перевагу опозиційної партії Тиса над Фідесом.
П’ятниця завершилася відчуттям, що Європа входить у нову фазу – з більшими ризиками, складнішими рішеннями та дедалі меншою ілюзією стабільності.
