Минулого тижня сталося те, чого багато хто боявся з початку другого терміну Дональда Трампа. Сполучені Штати офіційно оголосили про скорочення військової присутності у Східній Європі, починаючи з Румунії. Це рішення викликало широке занепокоєння серед союзників по НАТО і в самому Вашингтоні.
Хоча Бухарест і Вашингтон наполягають, що це лише тимчасова «ротаційна пауза» бригади, більшість оглядачів вважають це фактичним початком виведення військ США з регіону. Аналітики підкреслюють, що такі кроки можуть стати початком більш широкого процесу скорочення американської присутності біля кордонів України.
“Мало хто в Америці помітить, якби Сполучені Штати вивели свою бригаду з Румунії. Але Володимир Путін гарантовано помітить”, – зазначає The Wall Street Journal у своїй редакційній статті. І ця оцінка добре відображає тривогу, яка панує серед союзників.
Американські війська в Європі рекордно низькі
Ще в лютому міністр оборони США Піт Хегсет заявив своїм європейським колегам, що Вашингтон планує приділяти більше уваги Індійсько-Тихоокеанському регіону та стримування Китаю. Тому європейським партнерам не варто сподіватися, що американська присутність у Європі триватиме вічно.
Нині в Європі перебуває близько 80 000 американських військових, що є найменшим показником за останні десятиліття. Для порівняння, під час холодної війни їх було від 290 до 350 тисяч. Після приєднання до НАТО нових членів у 1999 році Сполучені Штати поступово розширили співпрацю, але без створення постійних баз. Лише у 2023 році в Польщі з’явився передовий командний пункт V корпусу.
Генерал Крістофер Каволі, командувач Європейським командуванням США, неодноразово закликав не скорочувати присутність у регіоні. Він підкреслив, що нинішня чисельність військ вже є «історичним мінімумом», а стабільність у Європі безпосередньо залежить від присутності США.
румунський прецедент
Важливою опорою для американців у регіоні є база Михайла Когельнікану біля Чорного моря. З 2022 року тут, усього за кілька кілометрів від кордону з Україною, дислокується елітна 101-ша повітряно-десантна дивізія США. Але тепер його солдати повертаються в Кентуккі без заміни.
Міністерство оборони Румунії підтвердило, що це рішення є «наслідком нових пріоритетів адміністрації Трампа». Чисельність американських військ в країні скорочується з приблизно 1700 до приблизно 1000. Міністр оборони Йонук Мостіану наголосив, що це не відкликання, а «тимчасове призупинення ротації», яке стосується підрозділів у Румунії, Болгарії, Угорщині та Словаччині.
У Пентагоні зазначили, що цей крок є частиною «цілеспрямованого процесу балансування сил» і не означає відмови від зобов’язань перед НАТО. Посол США в Альянсі Метью Вітакер підтвердив, що партнерство з Румунією «залишається міцнішим, ніж будь-коли».
Проте в Європі це не вважали доброю новиною. Колишня речниця НАТО Оана Лунгеску заявила, що рішення Сполучених Штатів «посилає невірний сигнал у невідповідний час», оскільки воно збігається із зусиллями адміністрації Трампа тиснути на Путіна, щоб він припинив війну в Україні.
У самій Румунії дії США викликали різку критику як з боку урядовців, так і з боку опозиції. Політики нагадали адміністрації Трампа про попередні розбіжності щодо втручання у внутрішні справи країни та політичної підтримки антизахідних кандидатів.
Занепокоєння у Вашингтоні
Не менше обурення викликало скорочення військ у США. Сенатор Жанна Шахін заявила, що члени Конгресу вперше дізналися про рішення не з Пентагону, а з Румунії. Її колега Тім Кейн зазначив, що дізнався про це з преси і зажадав пояснень, чи відповідає цей крок загальній стратегії США.
Проти виступили навіть провідні республіканці, які зазвичай підтримують президента. Голови Комітету Сенату і Палати представників у справах збройних сил Роджер Вікер і Майк Роджерс назвали це рішення “непослідовним і суперечливим”. Вони попередили, що це може бути перший етап подальших скорочень у Східній Європі.
«Ми рішуче виступаємо проти рішень, прийнятих без відповідних консультацій з військовими лідерами та Конгресом», — йдеться у спільній заяві. Конгресмен Майк Тернер додав, що “скорочення присутності США на східному фланзі суперечить інтересам національної безпеки” і посилає “небезпечний сигнал агресору”.
Сенатор Шахін назвав дії адміністрації “глибоко неправильними” та “підривають довіру союзників і зміцнюють довіру Кремля”.
Можливі подальші скорочення
Після оголошення про виведення частини контингенту обидва комітети Конгресу зажадали від Пентагону повного брифінгу щодо причин і наслідків цього рішення. Водночас у ЗМІ з’явилися повідомлення про можливе скорочення американської присутності в Болгарії, Угорщині та Словаччині до середини грудня.
Румунські видання повідомляють, що Конгрес готує двопартійний законопроект, який фактично заблокує подальше виведення американських військ з Європи. У разі ухвалення документу це може викликати нову хвилю протистояння між Конгресом і Білим домом.
Наразі незрозуміло, чи зможе Конгрес скасувати вже прийняте рішення. Однак очевидно, що політичні суперечки навколо «виходу Америки з Європи» лише посилюють напругу між гілками влади у Вашингтоні. І, як зазначають експерти, виграють від цього лише противники західного світу.
США все ще сподіваються, що негативна реакція Конгресу та союзників зупинить Пентагон від подальших скорочень і що ротація військ у Румунії з часом відновиться.
