Війна між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого тривала понад 15 тижнів і призвела до тисяч загиблих та масштабних економічних втрат. Після досягнення попередньої мирної угоди сторони розпочали 60-денний період наступних переговорів.
Про це пише The New York Times.
Конфлікт розпочався 28 лютого після атак США та Ізраїлю щодо Ірану. Цього тижня президент США Дональд Трамп та президент Ірану Масуд Пезешкіан підписали документ про завершення війни.
За попередніми підрахунками, під час бойових дій загинуло понад 3000 іранців. Ізраїль повідомив про загибель 26 своїх громадян, а американські військові – про смерть 13 військовослужбовців.
Також у рамках ширшого конфлікту Ізраїль відновив атаки на Ліван 18 березня. Міністерство охорони здоров’я Лівану повідомило близько 3700 загиблих.
Удари торкнулися й інших країн Близького Сходу. Серед загиблих були працівники країн Південної Азії в Перській затоці. Крім того, під час американського удару по торговому судну поблизу Оману загинули троє цивільних моряків з Індії.
Найбільша кількість цивільних жертв за один інцидент була зафіксована після американського ракетного удару по іранській школі. За заявами іранської сторони, тоді загинули щонайменше 175 людей.
Економічні наслідки війни також виявилися значними. За оцінкою Moody’s Analytics, для американських платників податків та споживачів витрати на війну становлять щонайменше 132 мільярди доларів.
Витрати американських військових, за оцінкою представника Пентагону, становлять близько 29 мільярдів доларів без урахування ремонту пошкоджених баз у регіоні.
Через бойові дії зросли ціни на енергоносії. За даними Університету Брауна, американці витратили приблизно на 60 мільярдів доларів більше на бензин та дизельне паливо з початку конфлікту.
Ціни на нафту зросли після атак на торгові судна в Ормузькій протоці – важливому маршруті для транспортування нафти. У березні вартість бареля сягала приблизно 120 доларів, проте після оголошення мирної угоди знизилася до 80 доларів.
Порушення світової торгівлі через закриття Ормузької протоки також вплинуло на ціни на сировину, зокрема сірку, що використовується у виробництві деяких добрив. У Раді з міжнародних відносин заявили, що це може призвести до зростання цін на продукти, інфляції та уповільнення економічного зростання у світі.
