Росія веде переговори з Казахстаном щодо імпорту близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92. Москва намагається пом’якшити наслідки дефіциту пального, що виник через зупинки НПЗ і позапланових ремонтів.
Про це пише Reuters з посиланням на чотири джерела у галузі.
Дефіцит, спричинений зупинками нафтопереробних заводів та позаплановими ремонтами після атак українських дронів, загострюється. Після українських атак дронів зупинки на кількох великих НПЗ у центральній Росії скоротили виробництво бензину приблизно на 25% у річному вирахуванні станом на кінець червня.
Міністерство енергетики Росії ситуацію не коментує. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов раніше заявляв, що Астана не отримувала офіційного запиту від Москви з приводу постачання бензину. Reuters зазначає, що імпорт є незвичайним кроком для Росії як одного із найбільших світових експортерів палива.
Російський уряд розглядає заходи щодо стабілізації ринку. Серед них обмеження експорту пального, збільшення субсидій для нафтопереробників та імпорт.
Цього місяця Москва дозволила НПЗ виробляти бензин та дизель для внутрішнього ринку з нижчими якісними характеристиками. Росія також планує морський імпорт бензину, що свідчить про серйозність перебоїв.
Казахстан є відносно невеликим виробником пального порівняно з Росією, тому постачання навряд чи буде значним. Зараз Казахстан має надлишок бензину, проте технічне обслуговування на Атирауському НПЗ з 26 червня по 20 липня скоротить доступні резерви.
Одним із можливих джерел постачання може бути казахстанський НПЗ Kondensat. Він переробляє газовий конденсат із російського НПЗ TANECO та квоти на експорт пального.
У травні 2026 року Kondensat експортував 15 207 тонн бензину АІ-92 та АІ-95 до Грузії. У той же час TANECO, що належить російському Tatneft, повністю зупинив переробку нафти 12 червня після атаки дрону, що може обмежити сировину для Kondensat.
Джерело в Казахстані повідомило Reuters, що постачання бензину до Росії можуть бути можливі в обмін на російське авіаційне паливо.
