Москва розглядає сценарій локальної агресії проти однієї з країн Альянсу, щоб перевірити ефективність механізму колективної оборони. Колишній керівник фінської військової розвідки Пекка Товері попереджає: головна мета Росії полягає не у масштабній війні, а у “зломі” 5-ї статті Статуту НАТО.
Поки що Російська Федерація не має ресурсів для повноцінного фронтального наступу на блок, проте вона активно перебудовує державу під потреби затяжного конфлікту. Економічна модель країни фактично перетворилася на військовий механізм – цивільні галузі занепадають, поступаючись пріоритетним оборонним замовленням.
Ресурси та реальні втрати оккупантів
Незважаючи на мілітаризацію, Москва стикається з критичною проблемою відтворення резервів. Спроби сформувати нові стратегічні сили для майбутнього зіткнення з НАТО гальмуються через величезні втрати на поточному фронті.
- Щомісяця російська армія втрачає близько 20 – 25 тисяч військових загиблими.
- Такі темпи ліквідації живої сили, підтверджені генсеком НАТО Марком Рютте, не дозволяють ворогові накопичувати потужний наступальний кулак.
Ексрозвідник зазначає, що керівники розвідок країн Альянсу мають спільну позицію: загроза є цілком реальною в короткостроковій перспективі. Кремль може вдатися до обмеженої операції біля однієї з держав – членів союзу.
«Саме до такого розвитку подій вони, мабуть, готуються. Це цілком реалістичний сценарій у найближчій перспективі», – зауважив Пекка Товері.
Тактика Москви має вигляд небезпечного політичного шантажу. Розрахунок є простим: після швидкого захоплення невеликої ділянки території НАТО РФ використовує ядерні загрози, щоб паралізувати волю Альянсу до відповіді. Росія прагне побачити, чи наважиться Захід ризикувати глобальною війною заради захисту інтересів одного зі своїх союзників.
Додати коментар