4 листопада у Брюсселі презентували щорічний звіт Єврокомісії про реалізацію політики розширення – так званий Пакет розширення. Для всіх, хто уважно стежить за процесом вступу країн до Європейського Союзу, це одна з головних подій року. Адже саме в цьому документі зафіксована офіційна оцінка ЄС успішності реформ у країнах-кандидатах.
Україна отримала найвищі оцінки за три роки, а Єврокомісія відзначила нашу державу серед лідерів євроінтеграційних перетворень. Уряд та експертне середовище вже називають цей звіт найуспішнішим для України з моменту отримання ним статусу кандидата.
Але перш ніж переходити до змісту, варто зрозуміти, як саме формується такий документ і чому він виявився таким позитивним для України цього року.
Процес збору даних про реформи починається навесні: у квітні Єврокомісія надсилає запити до урядів країн-кандидатів, а потім протягом кількох місяців отримує роз’яснення та оновлення. Для більшості сфер звіт базується на ситуації станом на червень, але щодо України враховано додаткові вересневі оновлення – насамперед у сфері верховенства права та антикорупційної системи після змін до законодавства про НАБУ та САП у липні 2025 року.
Крім того, Єврокомісія традиційно залучає незалежні джерела: у квітні-травні тривали консультації з аналітичними центрами та представниками громадянського суспільства. Завдяки цьому звіт відображає не лише офіційну позицію уряду, а й оцінку незалежних експертів, що підвищує його авторитет у колах ЄС.
Для України важливо не лише демонструвати прогрес, а й підтримувати постійний діалог з Єврокомісією. Дійсно, на кожному етапі переговорного процесу оцінюється як виконання рекомендацій, так і загальна готовність до завершення переговорів про членство.
Зміст звіту традиційно складається з двох блоків: загальна оцінка готовності країни до вступу в ЄС у всіх розділах та аналіз прогресу порівняно з попереднім роком.
Минулого року звіт Єврокомісії був стриманим – підвищення рейтингу України тоді було зафіксовано лише в одному розділі. Цього року ситуація кардинально змінилася. Єврокомісія відзначила значний прогрес на п’ятнадцяти об’єктах і підвищення рівня готовності ще на семи. І що важливо, падіння оцінок не зафіксовано.
Найбільше занепокоєння викликала глава 23 «Судова система та основні права», яка є частиною ключового кластеру 1 «Основи». Зміни до законодавства від 22 липня 2025 року, які тимчасово обмежили повноваження НАБУ та САП, можуть спричинити різке зниження оцінок і навіть зупинку переговорів. Проте оперативне виправлення ситуації та підготовка «дорожньої карти» реформ зняли напругу в Брюсселі, і ЄК не знизила оцінку України у сфері верховенства права.
Водночас Єврокомісія звернула увагу на необхідність завершення дисциплінарних процедур щодо суддів, запуску електронних справ та систем електронних судів, відбору суддів Конституційного та Верховного судів за участю міжнародних експертів, а також реформування адвокатури та юридичної освіти. Рекомендації також включають скасування норм, які дозволяють пряме призначення прокурорів без конкурсу.
Водночас Україна пройшла формальну верифікацію, важливий технічний етап переговорів про членство. Щотижня в Брюсселі працювали урядові делегації, які представляли звіти про адаптацію національного законодавства до стандартів ЄС у 36 розділах. Підготовка до шоу включала попередні тренінги в Києві за участю експертів проекту Ukraine2EU та фахівців з країн, які вже пройшли цей етап.
У підсумку Єврокомісія високо оцінила результати роботи України, надавши позитивні рекомендації щодо відкриття трьох переговорних кластерів – «Основи», «Внутрішній ринок» і «Зовнішні відносини». Якщо вето Угорщини вдасться зняти, Україна фактично зможе розпочати переговори з більш ніж половини розділів переговорної бази.
Однак навіть за умови успішного перегляду темпи реформи у 2025 році можуть бути швидшими. Низку законопроектів у рамках програми Ukraine Facility щодо макрофінансової допомоги ЄС ухвалено із запізненням. Це, зокрема, документи про децентралізацію, електронне правозастосування, декларації доброчесності суддів та закони, що стосуються енергетичних ринків, державних закупівель і конкуренції у сфері зеленої енергетики.
Деякі законопроекти все ще перебувають у Верховній Раді, що уповільнює темпи імплементації європейських стандартів і знижує динаміку євроінтеграційного руху. Для подальшого прогресу Україні необхідно суттєво пришвидшити ухвалення євроінтеграційних рішень – на майбутньому етапі переговорів щомісяця потрібно ухвалювати десятки актів.
Позитивним підсумком цього року стало розуміння структури майбутньої роботи. Зараз Україна чітко знає, які акти законодавства ЄС потребують першочергової адаптації. До кінця 2025 року уряд планує представити Загальнодержавну програму адаптації законодавства до законодавства ЄС (NPAA) – документ, який стане основним планом завершення переговорів. Програма включатиме сотні заходів, необхідних для кожного розділу переговорів.
Щоб зробити цей процес ефективнішим, потрібно реформувати парламентські процедури. Законопроєкт №13653, який передбачає спрощення розгляду євроінтеграційних ініціатив у Раді, вже зареєстрований. Хоча в експертів є сумніви щодо цього – наприклад, щодо тривалості офіційного перекладу актів ЄС – головне, щоб була політична воля спростити процедуру. Це відкриває двері для прискореної реалізації НПАА у 2026 році.
Попереду ще багато проблем. Європейська комісія надсилає чіткий сигнал: ключові критерії – верховенство права та боротьба з корупцією – залишатимуться в центрі уваги протягом усього переговорного процесу. Україна має багато союзників серед європейських інституцій, і зараз важливо зберегти їх довіру, не відступаючи. Події липня 2025 року показали, як швидко може бути підірвано позитивне сприйняття в Брюсселі, а також як рішучі дії можуть відновити довіру між партнерами.
Звіт за 2025 рік став для України не лише позитивною оцінкою реформ, а й сигналом того, що успіх у євроінтеграції потребує послідовності, швидкості та стабільності. І це визначатиме темпи нашого руху до повноправного членства в Європейському Союзі.
