Тегеран планує продавати балістичні ракети, безпілотники та військові кораблі за допомогою криптовалюти та цифрових активів. Мета полягає в тому, щоб обійти західні санкції та уникнути контролю з боку традиційних банків.
Нове обличчя іранського експорту
Державне агентство «Міндекс», яке курирує продажі оборонної продукції, опублікувало рекламні документи з оновленими умовами оплати. Тепер потенційні покупці можуть розплачуватися не лише біткойнами чи іншими криптовалютами, а й національною валютою – ріалами, або укладати бартерні угоди.
Цей крок відкриває шлях для обходу традиційної банківської системи, де платежі часто блокуються санкціями США, ЄС і Великобританії.
Що пропонує Mindex
У список продукції входять перспективні балістичні ракети, безпілотні літальні апарати та військові кораблі. Для зручності клієнтів створено онлайн-портал і чат-бот для консультацій, а також можливість особистого огляду зброї в Ірані після перевірки спецслужбами.
У компанії гарантують швидку доставку та запевняють, що механізми обходу санкцій вже відпрацьовані, тому проблем з виконанням договорів не виникне.
Правила та умови
Контракти передбачають обов’язок покупця дотримуватися правил застосування зброї під час бойових дій. Деталі цих обмежень можна обговорювати в кожному окремому випадку, що забезпечує гнучкість у переговорах.
Експерти підкреслюють, що це один із перших випадків у світовій практиці, коли держава відкрито погоджується прийняти криптовалюту як стратегічну зброю. Зараз країна веде переговори з 35 країнами, повідомляє Mindex.
Передісторія протестів та економічна криза
Водночас в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, які почалися наприкінці 2025 року через знецінення ріала та загальне невдоволення економічною ситуацією. У 2025 році національна валюта втратила майже половину своєї вартості щодо долара, а інфляція в грудні досягла 42,5%.
30 грудня до протестів приєдналися студенти, демонстрації швидко охопили інші міста. Станом на 1 січня 2026 року підтверджено щонайменше сім летальних випадків у чотирьох містах.
Ці протести є найбільшими з часів заворушень 2022 року, спричинених смертю Махси Аміні, молодої жінки, яку поліція моральності звинуватила в неправильному носінні хіджабу.
Реакція влади
Уряд запровадив посилені заходи безпеки в Тегерані та інших містах, де тривають демонстрації. Президент Масуд Пезешкіан сказав:
«Влада готова прислухатися до законних вимог протестувальників».
У той же час генеральний прокурор Мохаммад Мовахеді-Азад попередив:
«Будь-які спроби дестабілізувати ситуацію отримають рішучу відповідь».
У результаті Іран одночасно стикається з економічною кризою, масовими протестами та амбітним запуском нової стратегії продажу зброї. Цифрові валюти та бартер можуть стати не лише бізнес-інструментом, а й тестом на обхід глобальних санкцій.
Додайте коментар