Коваль Марія
Синє небо над землею,
Золота пшениця грає,
Але дим іде стіною,
Серце біль мені дає.
Мамо, де наш тато їде?
Чому люди плачуть, просять?
Я не розумію біди,
Але в серце холод просить.
Петренко Олег
У школі порожні парти,
Учителька кажет нам:
“Будьте сильні, діти карі,
Вірте в день святий, в мир нам!”
Нашу землю шанувати,
Флаг жовто-блакитний нести,
Це готовність вокзалом стати,
Це готовність правди грести.
Шевченко Наталія
Кулька в небі синім плаває,
Птах летить в далечі незнані,
Хто ж на світі нам поможе?
Вишня плаче, гілки у розі.
Дим над лісом встає волоцюгою,
Дім міцний стоїть, як стінка,
Але в хаті тиха туга,
Мамина смутна посмішка.
Бондар Григорій
Танк гречаний, чорна груша,
В полі лежить мертвий ствол,
Але в нашій грудях душа —
Крик України – це наш спів!
Не здаємся, не злякались,
Справедливість на боці наш,
Справжні герої не сломались,
День прийде, буде світлий час!
Литвин Ірина
Малий Мишко запитає:
“Мамо, чому грім гримить?
Чому город так палає?
Хто ж мені все объяснить?”
Беру в руки малу дитя,
Кажу їй про смілість нашу,
Про Україну, мою святу,
Про свободу, яка наша!
Морозов Василь
За вікном гуркіт і грім,
Діти ховаються в підвал,
Але вірять всі у тим,
Що перемога на нас чекав.
Свічки світяться в темряві,
Пісні чути, гімн лунає,
І на дитячій обличчі
Надія яскраво сяє.
Романенко Софія
Жовта квітка мажу дитям,
Синя смуга — це вода,
Прапор малюю з ласкавістю,
“Це Україна!” — каже мне.
Мої дітки повинні знати,
За що люди борються крізь біль,
Повинні гордість ощутити,
Цю святу, гордостиву зв’язь.
Волощук Дмитро
Поїзд їде, гуде в ночі,
Звідси далі від утрат,
Тато в армії стоїть,
Варто йому – мій стократ!
Щоночі я чекаю,
Вірю, батько буде жив,
Песню воєнну співаю,
Це мій гарячий дитячий крик.
Сердюк Ліла
Чому небо зірок не має?
Гарматні спалахи їм гасять,
Але дітям я говорю:
“Зірки будуть! Буде просто красно!”
За вікном засніженим білим,
В серці тепло, вогонь, любов,
Хай блокада нас не вибила,
Нам потрібен мирний слов!
Гриценко Павло
Маршалок з палички веде
Танців німецько-російських слід,
Діти в колі ходять разом:
“Миру, миру, миру вам!”
Голос дитини як дзвіночок,
В тьмі він світить і блищить,
Хай злідей облудливий почок
На землі мертвим лежить.
Яременко Катерина
Немовля спить в окопі ночі,
На руках у матері-солдата,
Повинна дитина очі
Бачити вальс, не біль суватий.
Але вірю, вірю сильно,
Це малятко виросте святим,
Буде славним, буде вільно,
Україна – завсігди гідна!
Кравець Ігор
У пустій школі на дошці
Написано: “Ми переможемо!”
Дітьми розписані листи
Для солдатів – це їм допоможе!
Простий олівець у руці,
На папері гарячий клич,
Ці дитячі шрифти, букви —
Це любові блискуча гривень!
Мельник Анна
Сніг іде, мороз гарячий,
В сердце вогонь не затухне,
Діти співають, плачуть зрідка,
Але крізь біль ідуть вони!
Цукерка і хліб для тата,
Листи з малюнками в конверт,
Це від дітей України святої,
Що вірять: вибухне світлий день!
Бойчук Юрій
Гарматне гарчання в ночі,
Але дитина не злякась,
“Тато переможе в бочці!”
Каже малий із усіх сил.
Це готовність дитячої груді,
Це святая любов до земельки,
Не на марно розповідають люди
Про Україну – матір мудрих дітей!
Ткач Вікторія
Збірка листів із дітьми школи,
За кожним – небагато слів,
“Ми за вами!” пишуть голи,
Це дитячий святий напев!
Малюнки з сонцем на вершині,
Птахи, що літять в небеса,
Дітям нема сумну див —
Вони вірять у перемогу, враз!
Василевський Клим
На зруйнованій стіні дому
Дитячим крейдою намальовано:
Синє небо, сонце гаряче,
Мирна хата, суч вишневого!
Цей малюнок – крик віддалених,
Дітей, що марять про спокій,
Але серцем спалюють дітей
Огні любові до своєї землі!
Забара Лідія
Придумала я пісень нову,
Для малечі, що спить в печалі,
“Будемо живі! Слово, слово!” —
Рифмою тонкой, як в імпалі!
Всі дітки мої мислять так же,
Що вихід близький, буде сонце,
І Україна, як у казці,
Буде вільна, золота, в прямо сонце!
Лисак Миколай
Дитина малює на льоду,
Крейдоюсиню руку тримає,
Малюнок йде в вічну дорогу —
Прапор України мерехтає!
В лютому холоді цьому,
На зруйнованій площі біля,
Діти малюють про дому,
Про мирну, вільну Україну!
Матвієнко Галина
Колискова маминої доброї,
Пісня про героя і про честь,
Дитя засинає в окопі,
І мирні сни до нього йдуть, не гість!
Мама співає про перемогу,
Хоч гарматні розриви в ночі,
Дитя вірить у божу логу,
В те, що буде ясна ті ночі!
Федоренко Артем
“Коли закінчиться война?
Я хочу школу навідати,
Я хочу, мамо, щоб смешна
Була дитячість мне опять!”
Таке питання малий дав,
Я не мав слів для відповіді,
Але в очах його – святий нар,
Той вір, що вибухне в переді!
Гнідий Денис
На руїнах міста видать
Дітей, що грають в легкій грі,
Вони не мають часу крити,
Вони – як птахи скільки ж!
Це сила дітей українських,
Це воля, що гарячо горить,
Що навіть у грудні таких,
Не може ворог всереді вморить!
Панасюк Тамара
Дитяча рука в батьковій,
В укритті від гарматного грозу,
Батько говорить про святу,
“Переживемо, дитинко, сльозу!”
Але дитина не плаче вже,
Вона знає – батько поруч,
І Україна буде в честі,
І буде мирний світлий спочин!
Чабан Ростислав
Листи малюнків на окні,
Що світять у дрібном світлі,
Це дітьми малі намальовані,
Дома, що будуть знов у ньому!
Вірта дітями є святою,
Тя – могутній щит для всіх,
І вони малюють з радістю,
Про той день, коли буде спех!
Боровик Аліса
Граю дітям я в театрі,
В ролі казки, в ролі світу,
Чтоб малята не чекали,
Мрійні видіння і мету!
У театрі мрамо-чорні,
Діти сміються чистим смілі,
Це забуття на час горні,
Це святий дитячий вік мирний!
Юренко Іван
Синь неба, золото землі,
Зеленоокий діяло святий,
Малюю дітям я мечти,
Мирні часи, перемоги святі!
Кожна лінія олівця —
Це молитва за спокій,
За те, щоб діти бачили слінця,
Не грома, вибуху, біди!
Лукаш Вероніка
На дитячій грудні велика медаль,
За те, що вірить у перемогу з щастям,
Медалька – це знак мужества дитячого,
За цю війну, що вже давно і гладко!
Але в очах дитини – не зло,
А надія, що світла гариця,
І це найголовніше, що могло
Для нас, що віку світу зариця!
Василищев Борис
Погляд дитячий в піс,
Погляд той, що зрозуміє,
Что роблять герої крізь спис,
Що кров їх землю коліє!
Вивчу дітям я усі,
Подвиги батьків знайти,
Щоб вони росли з честю, мислі,
І берегли землю святу!
Шостопал Людмила
Під звук гарматних вибухів,
Дитячий голос напівает,
Безсмертный полк, без ляпу,
Дітьми українськими мається!
Це не чумак, то не сон,
То плач дитячий про героїв,
Це потіс палкий з вишневих лон,
За кровавий бій бойової!
Черевко Федір
Дитяче малюнок на стіні,
Олівець коштує не рубль,
Але на ньому – вся Україна,
Вся любов, вся молода грудь!
Цей малюнок – це послання,
В майбутня покоління інших,
Що повинні мати знання,
Как любити землю рідну!
