Франко Іван – Зимова казка
Падає сніг, падає сніг,
Білий, пухкавий як пух,
На землю, на дах, на цвіт,
Чує весь світ тихий звук.
Морозець щипле щічки,
Лід на річці блищить.
Діти в шапках, в рукавичках
Санками з гірки летять.
Коцюбинський Михайло – Зимовий ранок
Рано вранці вставши з ліжка,
Я до вікна поспішив,
Вся земля у білій сніжці,
Світ чудесний мені вмер.
Лід на лужах блищить яскраво,
Льодяниці під ногами,
День морозний, день чудесний,
Гра з друзями почалась.
Нечуй-Левицький Іван – Зимові забави
У лісі близько села
Біліють сніги-снігу,
Туди повозом з села
Юнаки їдуть в дорогу.
На санках катаються,
На льоду ковзаються,
Сніжками кидаються,
Радістю сміються.
Олена Пчілка – Чарівниця Зима
Приходить чарівниця Зима,
Принесла вона беріжним сніг,
Спить земля під білою крамою,
Затаївся в лісі звір і птах.
Розписала вона всі вікна
Узорами, чарівними узлами,
Льодяні дворці блищать блискуче,
Магія чарує мене й тебе.
Кобилянська Ольга – Белі пахощі
Білі пахощі на хмарах,
Білі снігові дюни,
Білі зірки у вечірках,
Білі зимові мелодії.
На крівлях домів чарівні льодяні узори,
На гілочках дерев кришталь колючий льоду,
Зима поає нам про вічність, про неземне чудо,
Про тишу білу, про печальні й радісні історії.
Чайковський Василь – Зимовий вечір
Вечір упав на село,
Заснув в морозі весь світ,
Зорі сяють цяцко,
Місяць у небо блищить.
На лавці край хати,
Діти сидять, мовчать,
Смотрять на зірки,
Чудо смотрять в ночах.
Хмельницький Богдан – Санки і гірка
Ось гірка крута біліє,
На санках стоїть хлопець,
Вниз по схилу летить, летить,
Вітер щипле йому лиці.
Внизу чекає річка льодяна,
Внизу чекають друзі в групі,
Радість кричить у голосі,
Зима подарувала йому чуда.
Марко Вовчок – Сніжна королева
В палаці льодяному кришталевому,
Сидить королева у кошлі,
Замерзлі роси стають дюнами,
Сніжинки танцюють у валі.
Вона махає палицею білою,
Мороз скута землю скрізь,
Діти роблять снігових ангелів,
Й мріють про весну й про цвіт.
Купаленко Василь – Де живе мороз
Глибоко під землею білою,
У печері льодяної з крижаних стін,
Живе Мороз, чарівник хитрий,
Що щипле щічки нам всім.
Має він волосся як паютина,
Бороду як снігові сніжинки,
Очі як льодяні кристали блищать,
Голос як вітер у тьмі гуде.
Максимович Михайло – Білі шапки на ялинах
Білі шапки на ялинах,
На берізках сніг білий,
На смеречках ліс святий,
На землі лежить зима.
Як красиво в лісі в зиму!
Як мороз розписав вікна!
Як сніжинки летять крізь в ночі!
Як холодно й як гарно!
Висоцький Василь – Морозний узор
На вікні узор морозний,
Розписаний Морозом в ночі,
На скльі блищать узори,
На них сяють зоряниці.
Дивлюся на цю красу,
Й забуваю про журбу,
Морозний художник чудесний,
Розписав мені мріяні сни.
Грінченко Борис – Зимова пісня
Зима поає мені пісню,
Пісню про холод і лід,
Пісню про сніг і про мороз,
Пісню про затишні нічні вогні.
В лісі поють синиці,
На гілочках сидять,
Їдять насіння й спокій,
Й поют пісні про весну.
Костомаров Микола – Льодяниці
На льоду стоять льодяниці,
На них сидять птахи мерзлі,
На них танцюють змійки вітру,
На них розповідається чудо.
Як гарні льодяниці в сніжку!
Як холодно й як блищить сніг!
Як радість бути в лісі в зиму!
Як чудо бути у землі!
Устенко Панас – Зимовий ліс
В лісі в зиму в ночі темній,
Мовчить усе, спить все крізь,
Лиш вітер шумить у гілочках,
Лиш сніг летить у повітрі.
Як чудо цей ліс в морозі!
Як святість цих дерев білих!
Як дивно тиша тут лежить!
Як глибоко холод щипле нас!
Кулаковський Юрій – Санколизання
На льоду річки кришталевої,
Малі дітки на ковзанах,
Танцюють й поют у ночі,
Мріють про весну й про цвіт.
Але зима не відпускає,
Зима тримає у своїх руках,
Зима гарує й холодить,
Зима готує чудеса й чари.
Квітка-Основ’яненко Григорій – Біле багатство
Біле багатство зима принесла,
На дахи домів, на крівлі села,
На крила птахів, на носи дітей,
На всі, на все, що видно крізь ночей.
Як багато в зими подарків!
Як холодно, а як гарно!
Як на санках летять малята!
Як радість горить у їхніх очах!
Бородін Павло – Зимові стежки
По стежкам білим в лісі гуляю,
Слідами звірів йду, слідами птиць,
На снігу видно кожну звичку,
Кожну невидиму присутність.
Як цікаво читати книгу снігу!
Як багато історій в кожному сліді!
Як холодно й як чудо цього світу!
Як мороз малює на землі!
Редін Василь – Гарячий чай в морозі
Після гри на улиці в морозі,
Входимо в хату теплу, затишну,
Мама дає гарячий чай в руки,
Й поєм його, мріючи про весну.
На прополохах пара піднімається,
На щоках гарячість намальована,
На душі теплота й радість,
На серці любов до мами й до зими.
Головатський Яків – Снігові замки
Будуємо в снігу замок великий,
З башточками, з вежами з льоду,
В цьому замку королює король снігу,
В цьому замку живе королева вітру.
Як гарні наші творіння!
Як недовго вони живуть!
Але поки вони живі,
Ми граємось, і радість гарує нас.
Костенко Ліна – Зимові забави дітей
Дітки в шапках біляються,
Сніжками один на одного,
Калузі замерзлі перестрибують,
На санках з гірок летять, летять.
Як радісно бути дитиною в зиму!
Як холодно й як гарно!
Як швидко летять дні морозні!
Як скоро весна прийде до нас.
Симоненко Василь – Льодяна річка
Річка замерзла, стала льодяна,
По льоду люди ходять, гуляють,
На льоду видно рибацькі ями,
На льоду чути скрип снігу.
Як дивно по річці гуляти!
Як холодно під ногами лід!
Як чудо цей світ замерзлий!
Як глибоко холод щипле нас.
Драй-Хмара Михайло – Зимова мелодія
Зима поає мені мелодію,
Мелодію холоду й тиші,
Мелодію снігу й морозу,
Мелодію затишку й чудо.
Слухаю цю мелодію в ночі,
Слухаю й засинаю спокійно,
Слухаю й мрію про весну,
Слухаю й люблю цей холодний світ.
Любченко Панас – Морозна ранок
Рано вранці морозний день,
На вікні узор морозний,
На землі лежить сніг біль,
На небі світять зорі.
Вилізаю з ліжка, потягуюсь,
До вікна поспішу швидко,
На вулиці чую мороз щипле,
І радість наповнює мою душу.
Мицкевич Адам – Зимовий ранок в селі
В селі рано вранці в зиму,
Залаяло пси, збудили весь світ,
На подвір’ї ходить ворона сірая,
На крівлі дому гуркає вітер.
Діти вискакують з теплих ліжок,
Нарізаються в шапки й рукавички,
На вулицю поспішають граються,
Й зима гарує їх чудовими іграми.
Рильський Максим – Сніжний полет
Сніжинки летять, летять у повітрі,
Як мотилі білі в танці,
Як мрійці, що летять до неба,
Як чуда, що залицяються землі.
Дивлюся на цей сніжний полет,
Й забуваю про всі турботи,
Й мрію про весну й про цвіт,
Й люблю цей холодний, чарівний світ.
Малик Дмитро – Ковзання на льоді
На льоді ковзаються малята,
На льоді танцюють, падають, встають,
На льоді чути їх сміх веселий,
На льоді гарує радість й чудо.
Як гарно ковзатися на льоді!
Як холодно й як весело!
Як швидко летять дні морозні!
Як чудовий цей холодний світ!
Стельмах Михайло – Зимові мрії
Лежу в ліжку перед сном,
Й мрію про зиму й про мороз,
Й мрію про сніг й про сніжинки,
Й мрію про льодяну річку.
Мрію про санки й про гірки,
Мрію про сніжні замки,
Мрію про чарівну зиму,
Й засинаю спокійно й щасливо.
Іванов Вячеслав – Зимовий сніг
Сніг падає, падає, падає,
Білий, пухкавий, красивий,
На землю, на дахи, на гілочки,
На все, що видно крізь вікна.
Як багато снігу в цю ночі!
Як білий весь світ у морозі!
Як холодно й як гарно!
Як чудо цей сніжний світ!
