Короткі вірші про дітей: найкращі твори для малюків та їхніх батьків

Малюк

Малюк з очима в небосхил,
Усміхнувся й побіг,
Залишив слід своїх ніжок
На світлій стежці доріг.

Дитячі грози

Сльози впали на щічки,
Але швидко засміявся,
Як сонце крізь хмаринки
В його світі утворялось.

Гра з вітром

Вітер волоссячко світлає,
Дитина крутиться, поет,
Руками небо обіймає—
Воно поклон їй шле в ответ.

Сніг на вербі

На вербі білі пелюстки,
Дитина з криком вниз летить,
Забула про лихі жартки,
Щось світле в серце ей гоніт.

Цяцька

У маленьких руках—цяцька,
Королі та королі сніл,
Весь світ у одній лялечці,
Невичерпний світ чудес.

Перший крок

Перший крок—рук тримаюсь,
Другий крок—уже вільна!
Третій крок—уже не падаю,
Весь світ розпахнувся, синь.

Дощик

Дощик б’є по вікну—
Дитина стукає в скло,
Як з неба чернеча стежина,
Усім каже те, що вже звучало.

Смій і полет

Смій летіти у завтра,
Смій мріяти без куль,
Смій творити, смій падати,
Тебе чекає путь.

До мами

З букетом кульбаб золотих,
Дитина мамі біжить,
Та мініатюра в дитячих ручах—
Усесвіт матері в очах.

Качелі

На качелях—розмах,
Крик радості в небо летить,
І здається, коли на розмаху,
Дитина може вже дорослість досяг.

Піски

На піськах будую замки,
Біжу водою по хвилях,
Дитячої душі ясні блиски—
Як зоря в морській глибині.

Почування

Почування—малий світ,
В ньому дитинства рай,
Без брехні, без конвенцій ліній,
Чистота у кожній грі.

Цікавість

“Чому? Чому? Чому?”—питає,
І доросла людина думає,
Що цікавість—це дитячий скарб,
Що світ чекає, на нього глядь.

Ніч казки

Під простирадлом—ніч казки,
Маленькі ночі, мов свічки,
Крізь темень чарівні фарби,
Дитина дивиться у темінь і спить.

Сміх

Дитячий сміх—як дзвіночок,
Розвіює туман і грусть,
Найчистіший святий звичок,
Для серця бальзам і отруть.

Батьківські руки

У батькових сильних руках
Дитина засинає спокійно,
Там немає жодних поривів,
Только безпека й любов.

Завтра

Дитина гукає до завтра,
Як до найліпшого друга,
Не знаючи, що завтра все змінить,
Але сьогодні—радість, мудра.

Сонце

Руками ловить дитина сонце,
І крилами машуть намисти,
Невідомо де межи свідомості,
Де грають дитячі пісні.

Тишина після сміху

Після сміху—тишина,
Дитина слухає голоси,
Що в тишині стають голосніші,
І світ розмовляє з нею сам.

Гарячий пісок

Гарячий пісок під ногами,
Дитина прискорює крок,
Біжить, мов птах у світоміру,
Без думок про назад.

Букварик

Букварик в маленьких ручах,
Буква за буквою жива,
Світ знання відкривається швидко,
І дитина крок за кроком чає.

Гірка

По гірці вниз—сміх та крик,
Дитячий голос звучить,
Як музика весни у день,
Коли все живе й дихає.

Книжка з картинками

Книжка з картинками в нас,
Світ казок відкривається разом,
Дитячі очі світять знов,
І казка стає явиною.

Ліс і дитина

У лісі дитина живець,
Між стовбурів гола у грі,
Листя під ногами шумлять,
Ніби шепоче лісова фея.

Ранок

З ранком дитина прокидається,
Як квітка розкриває пелюстки,
На вуста скачуть слова нові,
І день сповнений радості витиває.

Мудрість дитини

Дитина мудра, просто кажучи,
Без претензій та без маски,
Вона знає, що в світі зважає,
Аніж у голові дорослого.

Гра в Індіян

Гра в Індіян по траві,
Дитина стає воїном, поетом,
В його світі немає меж,
Та сьогодні він той, хто хоче.

Мамин голос

Мамин голос з далечі чуєш,
І дитина біжить туди,
Немаєлюдей на світі,
Що б більше мамину любов дала.

Зірка

На небі дитина звезду йшукає,
Що дарує сон і мрії,
Протягує ручки в небо,
І зірка їй посміхається у вість.

Більше від автора

Хто такі татари: історія, культура та традиції татарського народу

Українські фехтувальники здобули перші нагороди для України на Всесвітній літній Універсіаді

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *