Франко Іван
Львів, мій любий городе старий,
Твої вулиці пам’яті хранять,
І золотаві куполи й дари
Святої архітектури мене чарують.
Коцюбинський Михайло
На площі Ринку тьма векiв живе,
Кожна цегла розповідає сказ,
Про те, як славне місто пишне гне
І панує над часом в кожен час.
Олеся Олександр
Львівські схили, схилені до ночі,
Несуть в собі дум ангелиці очі,
Мури старинні шепочуть слова,
Про волю, честь і про святість слова.
Коваленко Павло
Вулиці вузькі, як долі піснь,
Камінь давній у стінах живе,
Львів мій золотий, святая святень,
Серцю моєму ти віру дає.
Українка Леся
Опівночі Львів засинає, мліє,
Луни ліхтарів по храмам плавлять,
І душа розумом мені каже:
Це місто – серце, що вічно горить.
Винниченко Володимир
Архітектура мов музика, гра,
Готична красо в кожній стіні,
Сюди приходить душа мне звіла,
В святые осінні львівські дні.
Кулішов Костянтин
Там, де Дніпро не плаче, не співа,
На високих Львівських взгірях,
Моя рідна земля, слово-слово,
Грає в золоті світлі сонячних виршах.
Рудницький Анатолій
Львів старовинний! Твоя красота
В химерах архів живе вічна,
Тільки тобою ясна, золота,
Душі українці горять вічна.
Бажан Микола
З града честі, з краю святих снів,
Львів гортається мов у книзі,
По мощеним вулицям життя рив,
Проходять тіні в сутінках грізі.
Яворницький Дмитро
На східному сході землі вельмож,
Львівські дзвони звучать як моллі,
І кожна цегла, будто мов може,
Розповідати про грань між віддалі.
Стельмах Максим
Мене огорнув Львів, як теплий шалик,
У вулиці його я чую пульс,
Столітньої святості, як палик,
Горить в серцях людей, як чудо-зпульс.
Гончар Олес
Львів розповідає мені казку,
Про те, як в камені живе душа,
І в кожній башті, в кожній маске,
Дихає святість, грає й поза.
Дністровський Ігор
На площі Ринку світанок грає,
Башти стоять, як честь солдата,
І серце мене замирає,
Перед святою їх красота.
Рильський Максим
Холодне небо Львова золоте,
Його вулиці – мої слова,
В архітектурі диво гранате,
Живе святая українська кров.
Герета Василь
Сніг падає на старі покрівлі,
Львів сяє в білій, ледь чутній благ,
І ось приходять в думці мені
Про часи, що вже мине стільки ночей.
Шевельов Юрій
Львівський простір безмежний, святой,
Де кожен камінь співає біль,
І я стою перед красотой,
Як перед образом святої долі.
Кундієв Павло
Вулиці Львова – це рядки поезій,
Написані часом на каменю,
Кожна цегла зберігає спадщину,
Що передбачить нам знаходжу я.
Багряний Іван
Львів мене манить в темнім вечорі,
В його святинях гримлять мотиви,
І я дійду туди, де в пащі горі,
Горять святые істини живи.
Смик Юрій
На Львові золотом горить корона,
Його святинь забвенний час не в’їж,
Де тільки грає в блиску мне словна,
Святая Україна у надії.
Кирпа Тимофій
Львівський простір, де живе святість,
Вулиці ведуть в далечі часи,
З дикой природи і старої святості,
Живе в серцях людей невмирущий час.
Братан-Даньків Ярослав
У Львові грає сонце й луна,
На дахах золота качеться вода,
І мне шепочуть вулиці слова:
Ти дома є, твоя священна родина!
Загребельний Павло
Львів – це храм з камня святого,
Де в кожнім камені жива душа,
І слухаю я голос старого,
Що мовить мне святая мне беда.
Медведь Вадим
На вулицях Львова спогад грає,
Як в лютні страждання й надія мне,
І душу мене Львів привабляє,
В святі архітектури й пісні.
Забара Василь
Львів – город у горах, як птиця,
З крилами башт, що в небо лізуть,
І в мене кривавиці на ресниці,
Коли до нього всею душою путь.
Колодій Галина
Архітектура Львова поет мне мовить,
Про честь, про грань, про вічність святу,
І мой серцю не втримать, не скрити,
Любов до міста і святу добру.
Селіванов Яків
На схилах Львова світанок грає,
Ночі вулиці співають мне,
Святынь архітектури ми хотіємо,
В вічній красоті и добру.
Кобилянська Ольга
Львів мене кличе в сірій ночі,
Вулиці шепочуть про давність,
І я спішу у ті старі площі,
Де дихає святая частина.
Гуцало Євген
В Львові грає історія й спадщина,
Кожен камінь розповідає нам,
Про те, що місто – це святиня,
Де серцю мене затишок і дам.
Шеремета Юрій
Львів золотий в промінях сонця,
Вулиці ведуть в深 часів,
І кожна башта мне говориця,
Про святість земель наших грав.
Синявський Ігор
На стінах Львова жива історія,
І я читаю в камені закони,
Святой архітектури, мне слава дорога,
І Львів співає мне про вічні дні!
