Квіти розквітли в травні над землею,
Як золоті зірки на схилах гір,
Їх пахне весною і світлом неба,
І радість плюще у кожен настрій.
Дикі маки палають червоною,
На полях України розстелені,
Вони шепочуть про долю героїв,
Про кров, про честь, про сни омріяні.
Фіалка синя в тіні бучини,
Крихітна, ніжна, як душа дитини,
Росою вранці умита чистою,
Зберігає таємниці істини.
Гарячі тюльпани на схилі лісу,
Горять, як пожежа в душі моїй,
Вони розповідають про біль і дисо,
Про весну, що дарує нам спокій.
Крокуси першої весни приходу,
Пробиваються крізь сніг та лід,
Вони символ надії та роботи,
Нова доба, новий світ мені дарує хід.
Ромашка біла на порозі хати,
Невинна, чиста, як молитва святої,
Під вітром літнім танцює, грає,
Приносить радість мне кожній семьї.
Бузок запашний розквітає в травні,
Його аромат носить вітер летючий,
Залишає сліди на серці людини,
Як спогади про дні мідлючі.
Піон розкішний розкриває пелюстки,
Як королева у сукні багатій,
Він втілює красу природи казки,
Змушує серце мрійно затримати.
Гвоздики червоні в букеті сонячному,
Символ кохання та безумної пристрасті,
Вони горять у сонячному промінні,
Розповідаючи світу про щастя.
Лілії білі у водах озера,
Як привидіння красоти древній,
Вони дзеркалять небо голубе,
Створюють видіння пресвяте й чудесне.
Орхідеї екзотичні з далеких крайн,
Невідомі, таємничі, як ночей темнота,
Вони приносять у дім магічність казок,
Змінюють світ навколо, як чарівна доля.
Маргаритки золоті на лузі зеленому,
Дарують простоту, якої нам бракує,
Вони скромні, милі, як дитячі посмішки,
Розповідають про те, що нас турбує.
Нарциси жовті першою весною,
Приносять радість після холоду зими,
Вони йдуть вперед, як воїни героїми,
Крізь сніг, крізь лід, крізь біль голосами.
Гортензія синя в садочку мамині,
Розквітає, наповнюючи весь простір красою,
Вона символ постійності й любові,
Невмираючої красі і граціозною благодаттю.
Айстри фіолетові в осінньому садку,
Вони останні квіти перед морозом холодним,
Вони борються проти зими впертої,
Залишаючи спогади про літо кольоровим.
Магнолія рожева розквітає весною,
Велич природи, яку не оспорити,
Вона розповідає про могутність землі,
Про красу, яку не можна вмістити.
Мальви червоні біля хати старої,
Розповідають про давні легенди й казки,
Вони охороняють достояння предків,
І золотять обрій своїми масками.
Цвіт вишні біла, як сніг у травні,
Розстилається килимом благодаті,
Вона гарантує врожай летючий,
І надію на щастя у кожному місяці.
Гарбузові квіти жовто-оранжеві,
На полях розстелені широко,
Вони плодяться, дають людям достаток,
Дарують пропітання їм широко.
Примули весняні у тіні букових дерев,
Крихітні, ніжні, як надія дитини,
Вони розбивають суворість природи,
І приносять світ добрий, прекрасний.
Жоржина яскрава в садку розпочатому,
Як вибух всіх кольорів на одній клумбі,
Вона втілює вигідливість красоти,
Та багатство природи у їхніх мріях.
Лаванда пахуча на схилах гірських,
Створює пахощі, що заспокоюють душу,
Вона лікує болі й недуги серця,
Розповідає про мир, про любов без спіху.
Цвітки деревини яблуні в садочку,
Білі та рожеві, як щоки дівчини,
Вони предвіщають врожай достатку,
Дарують надію у кожну хвилину.
Квіти гречки біле на полях бескрайних,
Розстилаються, мов хвиля морська білючий,
Вони дарують мед для всіх бутинів,
І солодку дарунок для людей милий.
Тисяча квітів розквітає разом,
У вихорі кольорів та запахів чарівних,
Вони утворюють рай земний,
Де все живе, де все магічне й щасливе.
Айстри білі, як віддалені хмари,
На осінньому небі розквітають широко,
Вони розповідають про мир і спокій,
Про красу, що не змінюється ніколи.
Гнізда цвітів у гаях густих,
Там квіти танцюють, як птахи легкі,
Вони утворюють симфонію природи,
Найгарнішу музику на землі темні.
Каштан розвітвлений з квітами рожевими,
Стоїть, як богиня із корони королі,
Вона благословляє всю землю біля,
На радість дарує з природи щедрої.
Квіти клумби в центрі села милого,
Розквітають, мов світло від сонця святого,
Вони символ громади та єдності,
Дарують надію кожній особистості.
У кожній квітці – душа природи,
У кожній пелюстці – таємниця світу,
Вони розповідають про вічність і красу,
Про те, що живе, про Божественну вість.
