Франко Іван – Промінь надії
Коли крізь ночі темні світлиться зоря,
І в грудях серце б’ється для землі святої,
Я вірю: вольна буде наша Україна,
З морозом душ людських творитиме вона.
Коцюбинський Михайло – Пісня гірських слів
На вершинах карпатських поривається вітер,
Розповідає він про долю наших дідів,
Про те, як в полі жито золотіє радо,
І в кожнім колосі гуляє дух свободи.
Чайковський Федір – Земля батьків
Де річка Дніпро розливається, мов дума,
Де щедрі ниви чорної землі лежать,
Там серце моє залишалось завжди вдома,
На суходолі цьому хочу я лежать.
Украинка Леся – Заповіт нащадкам
Беріть землю, яку мама нам дала,
Берігти її як найдорожчу скарбницю,
І коли важко стане—думайте про нас,
Про тих, хто дарував вам волю в чистий час.
Тичина Павло – Розспів про дорогу
На дороге тій, де щебетять соловї,
На полях, де ростуть багаті врожаї,
Там слід мій залишився зі мною навіки,
І пісня лине вслід мені в ночі далекі.
Синявський Юрій – Святий край
Освячений край для мене—це Україна,
Де кожна травинка дихає мудростю,
Де видно люду роботу невтомимо,
І сяє надія крізь туман, крізь грусть.
Самійленко Микола – Згадка про вільне поле
Пам’ятаю вільне поле без меж і без границь,
Де розсипалось багато зелене золото днів,
І тоді я розумів: моя доля—це Україна,
Моя крові, мої кістки, мій дух мовіць.
Нечай-Левицький Артем – Голос землі
Чуєш, як земля кричить до нас із болю?
Чуєш крик давно загублених могил?
Встань же, брате, боронь святую волю,
Для того, щоб дух наш більше не зайшкодив.
Вовк Василь – Біль історії
У сердці давній біль живе, як незнищима мить,
Він віднесений далеко, у часи давно минулі,
Але в душі горить неугасимо вогонь—
Той вогонь, що дарує історія Україні.
Кульш Юрій – Вірність землі
Вірний залишусь я дітям своїм і батькам,
Вірний залишусь землі, що дала мені крові,
Доки в грудях серце б’ється, дихаю я живо,
Україна мала, крові моєї, люблю тебе я!
Гнідий Василь – Споминання про батька
Батько мій розповідав про час, коли була вільна,
Про те, як співали люди в полях без страху та мук,
Я слухав і собі я клялся у тишині,
Що буду боронити землю отців у строю своїм.
Борисенко Василь – Пісня про любов до Вкраїни
Як бурхлива річка тече невпинно,
Так мое кохання тече до землі святої,
Немає на світі сили настільки велику,
Щоб роз’єднати мене й Україну навіки.
Мацьків Панас – Світ молодого серця
Молодь наша вступає в світ з гордою главою,
З гордою душею, не зв’язаною ланцюгами,
Для них Україна—це не слово, а молитва,
Що бентежить їхні молоді, невтомні серця.
Кравченко Федір – Сни про свободу
Снилось мені в ночі про вільну Україну,
Де немає панів, де всі рівні в праві,
Де людина людині на очі може дивитись
Не схиляючи чола, не закриваючи пасті.
Якименко Гордій – Памятниковий край
На кожному кроці стоять памятники предків,
Розповідають вони про жертви і про слави,
І ми йдемо далі, вклоняючись святим рукам,
Що дали нам волю в ці часи невільні й страшні.
Петрова Марія – Женський голос України
Як мати борониць своїх дітей безсильну,
Так я борониця мою землю святу,
Мої руки ткуть для неї добру доля,
Моє серце б’ється в грудях за вільну Україну.
Залізняк Петро – Запалена душа
Запалена в грудях моїх безсмертна туга,
За вільною землею, за волею давно утраченою,
Але я вірю: сонце розсіє хмари над Україною,
І в той день всім станеться ясна природа сумління.
Яворівський Максим – Гей, Україно!
Гей, Україно, край святий і мудрий!
На тебе дивляся всім серцем я,
І клянусь вічною любов’ю людям,
Що будуть вільні в землі батька в день святий.
Костенко Людмила – Дума про минуле
Дума про мене лине в час помраки,
Про те, що було, та не повернеться назад,
Але зерна любові дав нам дух давній,
І виростуть з них нові піснь про волю й благо.
Коваль Вадим – Святинь крутий брег
На святім бреговім Дніпра я стою,
І дивлюся далеко вниз по течії,
Я чую голоси усіх поколінь,
Що шепчуть мені: живи, борись, люби свою Україну.
Василевський Давид – Могутня воля
Могутня воля дихає в стародавних скелях,
Вона золотою пшеницею виростає із землі,
Вона заспівається у грудях кожного людина,
Хто справедливо любить скорблю, сиру, мідну Україну.
Коломієць Сергій – Запалення серця
Як заспівати горлиці про день прихід вольний?
Як розповісти про те, що чує серце палке?
Що в уяві моїй стоїть Україна вільна,
А в грудях гріє мене火 святого серця вогонь?
Беркоський Лев – Час прокинення
Час прокинення дзвенить вже в повітрі небес,
Брати, сестри, пора вставати з сну-забуття!
Брати, сестри, вже світ новий заблискав у імлі,
Україна вже кличе нас у дивноважний час.
Терещенко Юхим – Безсмертні батьки
Батьки наші стоять на розі віків,
Із своїх могил кричать до нас вслід,
«Живіть, діти наші, живіть для свободи!»
I ми почули голос святий їх у душах своїх.
Пономаренко Олександр – Щаслива доля
Щаслива доля чекає нас з вами в днях грядущих,
Коли Україна встане в полі вільному й святім,
Тоді запануває в світі правда і добро,
І ми побачимо обличчя мами нашої в журбах.
Гуцуляк Василь – Вічне світло
В кожної людини в грудях палає вічне світло,
Це світло—любов до матір України дорогої,
І світло це палатиме доти, доки гоятиме
Біль давній в серцях людей, що чують голос землі.
Богдан Іван – Піснь про кровінцяків
До всіх синів і дочок України великої
Зверташусь я з любов’ю, з молитвою святою:
Хронитеся землі своїй, як найдорожчій святині,
І серце вам Господь благослови в путь далекий!
Хвильовий Микола – Дыхання часу
Дыхання часу ніщить стариниці, що лежать,
Коли вже буде час новий для України святої?
Коли вже будуть вільні всі голоси в ночах,
І буду я співати пісню вільної души?
Стельмах Василь – Завіт молоді
Молоді нашої завіт простий та чистий:
Любити Україну всім серцем, душею, кістьми,
Боронити її від біди, від неправди лютої,
І дать дітям своїм землю вільну й просторую.
Донченко Вадим – Останне слово
На своєму смертельному ліжку скажу я слово:
Люблю Україну понад все на світі,
Вона моя доля, моя туга, моя молитва,
І буде вона мені у серці, поки буде мати шанс!
