Дідусь і холодильник
Дідусь відкрив холодильник вночі,
Шукав сосиски в темряві очі,
Натрапив в полку на щось невідоме —
Мама сказала: «То торт в нас у домі!»
Пенсія
На пенсію дідусь пішов з роботи,
Тепер у нього чудові заботи:
Сидить в кріслі, смокче цукерку,
І розповідає внукам про стерву!
Дідусь-рибалка
Дідусь пішов на річку рибу ловить,
Повернувся — щось дивне хоче словить:
«Пішов я ловить щуку і сома,
Але впіймав — сітка та дома!»
Очки дідуся
Дідусь шукає окуляри з ранку,
Вони сидять йому на лобі-банку,
Кричить: «Де ж мої окуляри, люде?»
А вони він вже носить триста років буде!
Танці дідуся
На весіллі дідусь танцював,
З молоддю в твісту змаганьку грав,
Упав на спину, встав як пружина —
Всі думали: то циркова вишина!
Комп’ютер дідуся
Дідусь придбав собі комп’ютер новий,
Включив його — щось робить він з головою,
Кричить в монітор голосно: «Алло!
Там всередину хто-то залізло!»
Дідусівський чай
Дідусь заварив чай і позабув,
Через два дні він чорним став, як жук,
У кухні вся сім’я від смраду хворіє,
Дідусь сміється: «То медицина ще яка!»
Внучка та дідусь
Внучка запитала: «Дідусь, ти старий?»
Він відповів їй із усмішкою чарівної:
«Я не старий, мій золотий,
Я — вінтажний, як мамині туфлі!»
Слуховий апарат
Дідусь носить апарат для слуху,
Але чує він лише неправду:
Онук: «Дідусь, ти чув мене?» —
Дідусь: «Чув, чув! Та кажу ж — не чув!»
Зубні протези
Дідусь кладе протези в склянку воду,
Вночі вони танцюють там якусь танцю-роду,
Впав у склянку батарейку дід,
Протези світять — от те так вид!
Вуса дідуся
Дідусь росцює вуса щодня,
На Божу милість тримає його,
З вусами вглядає він так грізно,
Але сніданок з’їдає смішно!
Карти та дідусь
Дідусь грає в карти неживо,
Часом виграє, часом це лишь так гарно,
Останній раз програв кота свого,
Бабуся б’є його — то біда!
Телевізор
Дідусь сидить перед телевізором день,
Зміни програм для нього — це вся тінь,
Бабуся просить: «Рвись до справ!»
Дідусь відвіває: «Нема де вцвикнути я вас!»
Рукавиці дідуся
Дідусь вязав собі рукавиці вночі,
Але щось не то вишло, сумне в ночі,
Надів — на них п’ять пальців виросло додатково,
Бабуся каже: «То рукавиці мутантів, черт-матю!»
Паління дідуся
Дідусь кидав тютюн уже сто разів,
Та все «останній раз» — ось таки мотив,
Внук каже: «Дідусь, то ж шкідливо!»
Дідусь: «Зате дешево, хоч і болісно!»
Прогулянка дідуся
Дідусь гуляє в парку щодня ранком,
Ловить у сіточку мотильків і хворостань,
Люди дивляться — хто це малює,
Дідусь сміється: «То мого дитинства грає!»
Дідуське радіо
Дідусь слухає радіо в два ночі,
Гучність максимальна — біді ночі,
Сусіди грозять: «Вирубай прилад!»
Дідусь сміється: «То мого покоління багрет!»
Внучка моя
Внучка прибігла: «Дідусь, погляди!»
На голові в неї — бантики й паді,
Дідусь почав їй розказувати казку,
Про неї, про чарівну маску!
Кросівки дідуся
Дідусь купив собі кросівки з лампочками,
Бігає по двору з жахом і з радістю,
Внуки кричать: «Дідусь — це НЛО!»
Дідусь відповів: «То мода, чорт беремо!»
Шапка дідуся
Дідусь носить смішну шапку в клітку,
Говорить, що то його естетику,
В крамницю ходить, на людей не дивиться,
Внук каже: «Дідусь, ти — як з кіноцентриці!»
Дідуське слово
Дідусь береже слово як скарб,
Щоразу розповідає нам — арт,
«У мене в позасту триста казок,
Та все мало — ось такий задачок!»
Ключі дідуся
Дідусь завжди втрачає ключі від дверей,
Їх шукає в авжах, в сніжних полях, у морях,
На кінець каже: «То вже третій раз!»
Бабуся: «Дідусь, то ж не виставляй нас!»
Приймач дідуся
Дідусь медикаменти п’є як цукерки,
З кишені їх дістає — вже не розберемо ми,
Лікар питає: «Як ви їх пєте?»
Дідусь: «Як Бог дасть, по вісім штук в житті!»
Дідуськи вірші
Дідусь складав для нас вірші на ніч,
Хоч буває і дикувата в них річ,
Рифма там коли хитрає, коли солодка,
То й смієм ми з дідусем — то ж така робота!
Брилянтини дідуся
Дідусь мастить волосся брилянтиною щоденно,
Блищить його лисина так світлій, так вельменно,
Всі дівчата з подивом дивляться на ньго,
Дідусь каже: «То не вік, а мода, чорт беремо!»
Дідусь і комар
Дідусь полював ночі на комарів,
Газета в руці, вже навіть у готові,
Тав, гу — і комар полетів,
Дідусь промахнувся і в стіну влетів!
Ошатна дідусь
Дідусь каже: «Я — ошатна!»
Його дивує, що то — кричу незрозумію я,
Одягається в костюми, у капелюхи,
А лисинкою сяє — мовби окупуш!
Помилка дідуся
Дідусь купив собі мобільний телефон,
Але спеціально набирав номер уже сотень ста,
«Це кнопка ж як?» — питає дід,
Бабуся: «Це ж твоя вміст, чорте мій, твій вид!»
Дідусь на море
Дідусь поїхав на море в літо,
Повернувся червоний — то вже життя,
З солодкою посмішкою й усмішкою,
Сказав: «Юність моя повернулась звичайно!»
