Коваленко Іван – Кіт і сосиска
Кіт побачив сосиску,
Розкритий рот – велика миска,
Стрибнув вище за забір,
Впав у грязь – какой затримав.
Тепер шумить, облизується,
І в дзеркалі він плаксує,
Каже: “Че за невдача!
Та сосиска – це удача!”
Петренко Сергій – Король кошачого дому
Король кошачого дому сидить,
На трон з подушок як гідний сидить,
Приказав: “Подайте мені креветок!”
І слуги танцюють в коло в той час.
Миска пуста – “О, скандал!” – каже він,
Влаштував бунт, розкидав все в кутик,
Той люд жалкий, не знають роботи!
Це ж король! А не якийсь простий кіт!
Шевченко Василь – Мисління кота
Коти роздумують про суть життя,
Мій кіт сидить на вікні і мріє:
“Чи мишка ходить у позачергові?
Чи можу я летіти як орел?
Чи справді я король, чи просто дурень?
О, ні! На вулиці зовсім не вучень!
Тільки мертвий голуб там літає,
І я забув про все, що я мріяю!”
Бойченко Максим – Танець на столі
На столі танцює кіт,
Розкидає все підряд,
Каша падає з тарілки,
Молоко летить у щелі.
Мама кричить: “О, святе!
Хто б знав, що за мандаті!”
Кіт танцює – це танець,
Це його святий обряд!
Козак Петро – Кіт і ванна
Я несу кота до ванни,
Він кричить чи то не сани,
В воду раптом – “О, Боже!
Це пекло! Це мені ж біда!”
Стрибнув кіт як опалений,
Взявся за завіску – давай!
Тепер мокрий, тремтить грозно,
I кажет: “Я тебе не вибачу, господарю!”
Мельник Ольга – Кішка на клавіатурі
Кішка прішла на мій стіл,
Села на комп’ютер смільно,
Лапами давить по кнопкам,
Написала мені так:
“Jjjjjjjjjjjjjjjjjjjjjjjj
Мяу! Мяу! Мяу! Мяу!
А я й не знав, що така фіналь,
Мої листи вже відправилась в біль!”
Гордієнко Микола – Кіт і птиця
Мій кіт з вікна дивиться,
На птицю – як королиця,
Збирається стрибнути вверх,
Але вічне його кудах-тех!
Птиця літає, кіт просто сидить,
Облизується, хвіст його дрижит,
А птиця сміється: “О, сир!
Ти – королевич у своїм світі!”
Романенко Анна – Кіт-гурман
Мій кіт – це справжній гурман,
Не їсть простої каші від панів,
Розбірливий, чистий, ненажерливий,
Лобиста миска – ні, то не мистецтво!
Хочет роб’ятиниці, сухих креветок,
Свіжої рибки, або ж деліцій!
А вечером скиглить біля мисочки,
Каже: “Що це, господарю? Неповажно!”
Кравченко Дмитро – Опівночі
Опівночі мій кіт бігає,
По стінах в стрибках танцює,
Гримить, шумить, як лютий звір,
А сам – смішний, як дитячий сюрприз!
Прибиває подушки, наскакує на креслу,
Кричить: “Мяу!” – весь район розбудив!
А з ранку сидить, сопить тихо,
Нишком усміхаючись собі в вус!
Литвинова Ірина – Кіт і дзеркало
Кіт побачив себе в дзеркалі,
Вважає, що в кімнату влаз чужак,
Гавкає, шипить, грозить лапою,
Готуй, мовляв, до битви молоко!
Та дзеркальний кіт лишається спокійним,
І мій забув про хвіст, про коготи ненужні!
Вдарив по скло – бум! – забув про бій,
Сидить, облизує біль по лапі, мовляв: “Ні!”
Ющенко Григорій – Кіт-полівач
На мишей грає мій кіт,
Крадеться – слід навіть не залишає,
Чекає, приготував коготи,
Стрибнув – але мишка втекла!
Падає кіт у куль впритул,
Облизується: “Не суть, пробую ще раз!”
А до ранку у мишей весілля,
Вони сміються: “Як смішний цей кіт!”
Бубка Сергій – Песня про кота
О, мій кіт – то просто чудо,
Що б без нього робив я люде!
Він співає мені мяуканням,
І танцює в разі до дрібка!
Хвіст його – то сімфонія музики,
Очі його – це зірки, люби мене!
А коли він спить, окутаний у клубок,
Каже: “Це мій король, цей кіт невеликий!”
Ткач Людмила – Кіт у шляпі
Я вдягнув на кота шляпу,
Той крутить голову напрямки,
Намагається скинути чорт-який,
А я сміюсь до півночі наглухо!
“Хто це? Дебіл? Чи святий король?
Це ж незвичайна справа для кота!
Я буду мстити, чекай, господарю!
Ти це пожалкуєш, поклянись!”
Цимбал Павло – Безпорадна битва
Мій кіт гадає, що він лев,
З мухою воює, як з велегавом,
Прибиває муху лапою вгору,
Та падає сам, не потребує поради!
Встав, отряхнувся, знову кидається,
Мавляє: “Мяу!” – і знову падає!
Зрештою муха піднялася й відлетіла,
Кіт сидить, дивиться: “Перемога! Я виграв!”
Гончар Василина – Кіт на кухні
На кухні кіт розбійниче крадеться,
На стіл підійти не встараються,
Чує запах м’яса – о, скільки радості!
Намагається схопити, але – хоп! – упав!
Залізти знов, тримається лапами,
Як акробат у цирку грає,
Коли все впаде з-за столу вниз,
Каже: “Я не винен! То все випало!”
Лисак Іван – Кіт і чобіт
Кіт залізь у старий чобіт,
Не може вибратись, мов робіт,
Крутить у всі боки голову,
Кричит: “О, рятуйте! О, біда!”
Я тягну його – кіт опирається,
Ніжки розставив, як столи, здається!
Врешті вибігаючи із чобота скажу,
“Це було цікаво!” – каже кіт, виходячи з крім.
Подоба Микола – Монолог кота
Думаю кіт, сидячи на крісьці:
“Чому люди ходять по дві ноги?
Чому я мушу вмиватись лапою?
Чому їжа в миці, а не в холодильнику?
Цей світ несправедлив для котів!
Ми – найбільш розумні, найбільш гарні,
Найбільш граціозні створіння Землі,
А люди нас використовують лише для мишей!”
Фесенко Орест – Кіт у посадці
Сів кіт мені на колона,
Нічого не розуміючи про радість,
Сидить, грюкає по спині,
Розминає мені спину для вправ!
“О, це ж чудеса! Масаж!” – кажу я,
Кіт мявкає: “Я ж знаю мою роботу,
Сиди-сиди, не рухайся, дозволи мені!”
І йде від задоволення, облизуючи вуса!
Дикань Вадим – Кіт у ошатній опалі
Весь день мій кіт сидить, нічого не робить,
На сонці полисує, мов блискучий лов,
Не хоче грати, не хоче ловити мишей,
Каже: “Мені немов сад настрою на душі!
Я ж сумний від долі, від цього світу мов,
Оставте мене в спокої, хай я мріяю сам,
О, як я ненавиджу цей скучний дім!
Дайте мені волю! Я буду котом вільним!”
Рева Ігор – Кішкиний кнокаут
На сходах кіт стояв з гордістю,
Спускався так, мов королева,
Але раптом – стрибнув собака вверх!
Кіт повернувся з шоку,
І кинув лапой у морду її,
Собака скавлила, кіт крикнув,
I обидва приміром впали вниз!
Кіт на ногах, собака тільки мулив,
Кіт сміється: “Я чемпіон! Чемпіон! Чемпіон!”
Позняк Юрій – Кіт-невдаха
Кіт намагався стрибнути на холодильник,
Але промахнувся – впав з грюком!
Потім піднявся, спробував знов,
Впав на дивана, потім на ліжко,
Нарешті дістався холодильника,
Але там нічого не було для нього!
Сидить на горі, облизує лапу,
Каже: “Це було варто! Перемога!”
Колісниченко Назар – Ода коту
О, кіт святий, воцвітай нам!
Ти – король, ти – царь, ти – воєвода!
Твої очі – це два місяці в ночі,
Твій хвіст – це скорпіон, що танцює,
Твоя мяукання – це орган у кафедралі,
Твої коготи – це 20 мечів рицаря!
Ти – красунь, ти – мудрець, ти – святий,
Поклоніться, люди, перед котом!
Шульга Сергій – Кіт-комедіант
На сніданок кіт мяукнув смішно,
Потім крутнувся у повітрі – звичайно!
Впав на спину, грав мертвим котом,
А потім раптом підскочив – “Бу!”
Я пішов додому перекупився,
Кіт ліщицю давай у мене в ноги,
Щоб я впав і розбився удаачи,
Та я вдержувся, кіт засміявся!
Юрчак Павло – Кіт і віконниця
На віконниці кіт лежить,
Сонце гріє, кіт гарно тримає,
Комахи летять за скло – о, справа!
Кіт кидається лапою в скло,
Поп! Нічого не ловить, але старається,
Хвіст його качається туди-сюди,
Язик висовується з рота,
Думає кіт: “Я їм всім покажу мою силу!”
Коваль Артур – Гівалар проблем
Кіт мій став гиваларом проблем,
Зламав горшок, розкидав землю,
Переживав, що баба крикне,
Тому спів, мовляв, баладу,
Розбив чашку, розгарячись від дум,
Розлив молоко, скот на полів,
І каже: “Жаль, що я такий бідний,
Але я ж кіт, і це наш світ!”
Федоренко Микола – Кіт-спортсмен
Мій кіт займається спортом,
Прибиває мене за ногу,
Стрибає на мене з висоти,
І гадає, що це чемпіонат!
Тренується кожен день з ранку,
Веде себе як боксер-важкий,
Я один, а атак мені сотні,
Каже: “Я чемпіон! Впали перед королями!”
Лапута Артем – Кіт у холодильнику
Мій кіт залізь у холодильник,
Замерз там, але не з’явився,
Я шукав, гуляв по кімнатах,
Раптом почув: “Мяу!” від холоду!
Витягнув кота, обдув його,
Той дрижав, як осиковий лист,
Потім сидить, облизується,
Каже: “Це ж пекло! Але гарно!”
Остапенко Станіслав – Танець небажаних реальностей
Мій кіт потрапив на гарячу плиту,
От скакав як божевільний скорпіон!
Крутився в повітрі, як балерина,
І звідти впав на килим, вимокший від поту!
Я кричу, кіт мяукає з обуренням,
Почта розсипалась, папери літають,
Чашки впали, книги розлетілись,
Кіт каже: “Я тебе не простушу!”
Гайденко Іван – Кіт-філософ
Кіт сидить на крісьці, мов філософ,
Роздумує про сенс бутя в котячому світі,
“Чи є душа у людини? Чи лише жадобствує?
Чи вона коли-небудь розуміє красу світу?
Я вже навчився мудрості, я знаю долю,
Я – кіт, маркіз творення, король крутизни,
Люди просто питомці у моєму домі,
Вони мне служать, І це справедливо!”
