Коваленко Василь – “Собаче щастя”
Собака Рекс гавкає з ночі,
На місяць дивиться із очі,
Гавк-гавк! Гавк-гавк! – його спів,
А сусіди давно в істеріки мов.
Він хвостиком крутить, як гвинт пропелера,
І лапами б’є він у двері з підтекою,
Собака Рекс – королі двору,
Дає він команди з суворою морою.
Петренко Марія – “Веселий Барсик”
Барсик мій – коротконіжка,
Все жує, немов матрьошка,
Чоботи мої з’їв цілком,
І шапку теж… з нічим поділок!
Гавкає він на гучномовку,
На крамницю несе розповідку,
Що в дома живе великий звір,
Хоч той звір – це я! О, боже, дивер!
Литвин Андрій – “Пес Трезор у цирку”
Трезор мій хотів артистом стати,
На цирку канат почав ходити,
Впав третій раз на стіл з печеньям,
І отримав велику честь – печеньям угощення!
Крутився він, як юла швидка,
На сцені – істинна травма відкрита,
Але публіка рахувала удари,
І Трезор став король усієї гарні!
Франко Ігор – “Собачі мрії”
Чорна собака Дарко мрійником став,
Подумки про кості весь день він затискав,
Уві сні гавкав він на вовків та лис,
А сам засинав під веселий собачий спис.
Прокидався з гавком, виривався з ліжка,
Та з’ясовував – на місці черв’яшків рішка,
Але Дарко вірив у собачі чудо,
Що кістка живе в полі, де каже “спасибі, духе!”
Береза Олег – “Пес Милий у квартирі”
Милий пес заховується за диван,
Від рахування він – уже дивизіон план,
Коли чує слово “душ” або “лікар зовсім”,
Гавкає він на весь дім… як мопс невеселий.
За дверима вертається, наче ключ в замку,
Ховає свої іграшки, як злодій у рамку,
Милий пес – це талант прихованих місць,
По дома як за лисицею знаходиться миць!
Шевченко Павло – “Пошесна Люсі”
Люсі біліла, як снігова круча,
Гавкала на вітер, що в дверях стукаєть,
На лялечку в вікні гавкала вся ніч,
Святилась від лунячого світу, неначе ніч.
Білий хвіст віяв, наче прапор в полі,
На своїх ногах вона піяла в болі,
Люсі мріяла про велику гарню,
Де білі собаки танцюють, мов птичі в дарні.
Гренчук Микола – “Собака-акробат”
Циркова собака Жуля всім була дивом,
На задніх ногах вона ходила, немов зиків,
Крутилась, гавкала, стоячи в колу,
Та раптом впала – і розбила голову!
Але встала, похитавшись, продовжила танець,
Публіка кричала, гавкала, немов танець,
Жуля завершила номер із честю,
І отримала кістку, як честь і гарні!
Яценко Гелена – “Дві подруги”
Дві собаки – Зоя та Мара –
Гавкали одна на одну, мов із фара,
Гралися у двір, кусали одна одну в хвіст,
Виглядали, як в’язница, проте весь лист.
Потім лягали разом у гоміл,
І спали, мов сестри, немов у могили,
Але з ранком – знову гавк і грюкіт,
Дві подруги – це весь день крик!
Коцюба Руслан – “Малий Рудик”
Рудик маленький, вушко в піч,
Гавкав так гучно – кажу правду річ,
Що сусіди з’являлись у дверях,
“Хто це тут кричить?” – в розпачах!
Рудик, мов доберман, командував домом,
Хоч розмір його – неж мопс з бідомом,
Але гордий, як той великий король,
Рудик правив дома – це його роль!
Дикун Іван – “Навісна собака”
Моя собака Макс гавкав усю ніч,
На тіні в вікні гавкав він, немов річ,
На власний хвіст гавкав із наполегливістю,
На мене гавкав – с пошаною і звісною істю.
Гавкав на снігопад, коли падав сніг,
Гавкав на дощ, гавкав на вітер – от мне неїв гримко!
Макс був гавкун номер один у районі,
I робив це з достоїнством, як на тероні!
Сич Віталій – “Пес у дивані”
Борис мій пес уліз в диван,
Тепер він там сидить, мов туман,
Тільки хвіст торчить, мов вудка в річці,
Борис ловить мух в темних вічках.
Запрошую його – не йде звідти,
Обіцяю кість – але не мету,
Борис лежить в диване, мов царь на троні,
І гавкає звідти, мов в дивні потрійні.
Коваль Юлія – “Балет для собак”
Белла біліла, танцювала в залі,
На задніх ногах, наче балет визначав,
Гавкала музику, мов соловей поет,
Мій Белла танцівниця – весь район кричить!
Розвивалась, гарна, наче у сні,
Обертається стрімко, немов у вертні,
Публіка аплодує, хоча це не цирк,
Мій балет для собак – найкращий з всіх перк!
Мартинів Сергій – “Хитра Джесі”
Джесі моя – хитра лисиця в собачім обличчі,
Удає, що сплять, але чи її чути – усе вичі,
Наприклад, коли каже “їм” – відразу прокидається,
Хитра Джесі – вся майстриця, що робиться!
Грається у неслухання до останньої хвилини,
Потім вискочить і з’їсть усе – це без помилини,
Джесі – королева оманьої в нашому дома,
Та ми її любимо, несучи такої кома!
Гоян Лариса – “Собачі думки”
Мій Барні сидить і спостерігає,
Про що він думає? Хто знає?
Може, про велику кість неумовну,
Може, про гарну суку, що облудну.
Від його погляду здається – філософ велик,
Та раптом лізе носом в мою тарілку – це ж велик!
Барні – філософ, що живе для смаку,
Його думки – це мій головний “каку”!
Криворіж Василь – “Песики-близнята”
Два песики, мов близнята хлопці,
Гавкають одночасно, мов в концерті софці,
Бігають колами, один за одним,
По дому несуть вони гавко-гавкий дим!
Однакові вушка, однакові хвостики,
Однакові морди – це справді смішки цісці,
Залишають слідочки по всім домові,
Два песики – це двійна біда у домові!
Борисов Геннадій – “Пес Філіп на канікулах”
Філіп на канікулах лазив і ловив,
Гавкав на прибиральницю – це мав вовли,
На дворі рився, як поросяк в грязі,
Філіп на канікулах – весь день без грази.
Повертався домів у грязі з ніг до голови,
Ванна стала його улюбленою новелі,
Але гавкав при цьому, мов завзятий дикун,
Філіп на канікулах – це весь день крик!
Симоненко Дмитро – “Любов песика”
Молодий песик Дим закохався в кішку,
Гавкав їй серенади, мов під вікно висіку,
Але кішка його ігнорувала цілком,
І Дим гавкав на світ – ооооо, як це дивом!
Романтика песика закінчилась смішком,
Кішка його ударила лапою – від гавкота свішком,
Але Дим не здавався, серцем лишався вірний,
Молодий песик – це романтик перший!
Луців Ольга – “Собачі танці”
По дому крутиться Джек, наче пацієнт божевільний,
На задніх ногах танцює – це видовище сильне!
Гавкає, виєтається, крутиться в колі,
Джек танцює самбу, мов у сальсі волі.
Підпригує, вилиєтається вперед,
Публіка в лічаці – весь дім у поті!
Джек закінчив танець, впав з утоми,
Але цей танець – то його біном!
Сивий Роман – “Пес великий, дім маленький”
Великий пес Арон живе в маленькій хатці,
Його хвіст сносить усе, мов торнадо на грядці,
Ноги його довгі, займають весь дім,
Великий пес у маленькій хаті – це надзвичайним!
Лягає – займає весь килим,
Встає – всі бігають від нього на жим,
Але Арон дивує, наче живемо в цирку,
Великий пес – це весь наш світ у перку!
Маценко Валентина – “Щеня Лялька”
Щеня Лялька маленька, як мишка біла,
Гавкала, мов мур, та дуже смішна була,
На своїх ніжках гуляла по хаті,
І все падала, як п’яна на платформі в місті.
Кусала свіжу подушку, як сиру косу,
Гавкала в дзеркало, вважаючи там розу,
Щеня Лялька – це весь день сміху,
Малюк, що наносить весь світ із найтиху!
Жданович Артем – “Собача логіка”
Мій пес Логік мислить здивою часом,
Коли я говорю “гуляйте!” – він бігає вразом,
Але коли говорю “домів!” – медлить, немов старий,
Собача логіка – це справді був мраєї!
Розуміє 100 слів, але слушає 10,
Вибирає вибірково – це справді не гевен,
Мій Логік – філософ собачої логіки,
Та його розуму лишень… ну, нічки!
Гринь Ілля – “Пес Вовк і його мрії”
Вовк – мій пес – лежить на килимі,
Гарячий його ніс – лежить між лапки сліди,
Мріє він про велику ловлю,
Про охоту у лісі, про волю й розбалю.
Но, на самім малесенькі задворкі сидить,
Охотиться на мух, що на стійці летять жбамить,
Великий полювальник по килиму лежить,
Мій Вовк – то пес, що лючи мріїть!
Коваленко Тетяна – “Собака-чистюля”
Беляна моя – королева чистоти,
Лиже свої лапи з ранку до темноти,
Моється щодня, мов людина у відні,
Беляна – чистюля, то справді в системі!
Гавкає на бруд, гавкає на грязь,
Утікає від підлого – о, як і прав!
Королева чистоти – мій Беляна красива,
Та все одно гавкає – це справді розписа!
Притула Максим – “Несерйозний Мушка”
Мушка мала – несерйозна немовля,
Гавкає на вітер, гавкає на волі,
Прикидається хворою, щоб не йти гуляти,
Та раптом встає і починає танцювати!
На комарика гавкає з усієї силенькі,
Переживає театрально, мов королі у ділі,
Мушка – акторка малого циркю,
Що робить усім весь день… прекрасний дирку!
Водяний Геній – “Пес у водоймі”
Тріш мій пес – любитель води,
Скочить у канаву від радості й спиди,
Виливається, як чорна панда з воді,
І гавкає від щастя на весь чорнозем – о, божедави!
У водоймі липне, мов болото живе,
Та коли повинен вийти – гавкає: “Ні! Мене не беруть!” – в гав!
Тріш – мій аквамен, що живе у воді,
І гавкає, як русалка у морф – ось від бажання воді!
Сокирко Раїса – “Балаболка-собака”
Базарна собака Мотря не мовчить ніколи,
Гавкає від ранку до ночі – це справді непростої,
На кожного перехожого гавкає з гуманістю,
Мотря – це говірка у собачій особистості.
На гучномовку гавкає, на авто гавкає,
На птиць гавкає – перестати не знає!
Мотря – молодець, але можна й помовчати,
Та вона гавкає – то справжня забакати!
Опанас Павлишин – “Пес-гімнаст”
Гімнаст Рей мій робить вправи щодня,
На задніх ногах стоїть – то справжня вправа рідка,
Крутиться в колі на трьох лапках, мов акробат,
Рей – гімнаст собачий – то справжний акробат!
Вистрибує на диван, потім прижиму вниз,
Розтяговується, як йога-вчитель в крис,
Рей – гімнаст, що тренується щодня,
І робить це з гавком – це справжня божественна ясня!
Гладкевич Наталя – “Собачий детектив”
Шерлок – мій пес – детектив першокласний,
Розслідує кожен звук – то справді вельми важний,
Нюхає повітря, знайшов слід у коридорі,
Шерлок – детектив, що розслідує з доблесті у морі.
Знайшов крихти хліба під столом – це вулик!
Знайшов стару мишку – то справжній той трюк!
Мій Шерлок розслідує кожен день,
Та найчастіше знаходить – то просто осінь тінь!
