Червоне сонце в небі палає,
Зелень свіжа скрізь цвіте,
Теплий вітер повіває,
Душу радістю беріт.
В червні з школи всі утекли,
Поля гречки горять в снах,
Ноги ластик не болять,
Свобода дихає в снах.
Липень сонячний приходить,
Дні довгі, як сни золоті,
Мотиль на квітці сідає,
Серце в грудях розпочате.
Липнуть сорочки до спини,
Асфальт гарячий під ногами,
Пливуть хмари в небі сині,
Літо дихає грозами.
Сідаємо в тіні груші,
Настоюється чай мʼята,
Бабуся казки переслухаємо,
Ночі на землі лежати.
За селом пшениця хиталась,
Золотава, як волосся,
В серці світ неймовірний палав,
Від божественної красосте.
На травці під зірками сиділи,
Крізь гілля місяць світив нам,
Молоді, закохані в жиганні,
Цілих ночей не спали там.
Джміль гудить над квітами,
Метелик танцює в полі,
Пелюстки пахнуть солодко-тильно,
На землі божественна доля.
Хвилі шумлять у липні,
Пісок теплий під ногами,
Юність дивиться на сонце,
Що тоне в морі золотам.
Чорні хмари насунулись,
Грім гуркіт розбив мовчання,
Блискавиця розпалась вогнем,
Дощ на землю кинув дарування.
Светлячки летять із сну,
Зелень в росі пахне мʼяко,
Ніч тепла, як перина,
Душа спить неж та легко.
У липні відкривається рай,
На деревах родять сни,
Вишні червоні, як перстень,
І золотісті мокрі листи.
За плотом дівчата співають,
Пісня летить в небеса,
Хлопці слухають закуцані,
Льється чиста голосиння.
Липа квітне й гудить,
Меду запах по траві,
Бджоли танцюють й гудять,
Літо дарує нам щасті.
На гойдалці висимо вперед,
Сонце в очах щебече світ,
Маме кричимо: мамо, дивись!
Літо нам дарує цей мить.
Тепер не будуть парти давити,
Три місяці свободи, о чудо!
Бігаємо босоніж полями,
Літньої юності немає люду.
На возі сідаємо вечері,
Сіно пахне сухістю, роза,
І на небі зірки вись мерехтять,
Про любов розповідає проза.
Над полем журавлі летять,
Їх крик розносить по селам,
Вони летять, а ми стоїмо,
І серце ниє біль, беда, зеля.
В саду дозріває поміч,
Яблука червоні падають вниз,
Назбираємо та їдимо,
Рай сокиста, без мас.
Запах хвоста, росу сліди,
Медички гудять в травах,
Пахне зілля та квітами,
Літо в запахах чарам.
На вулиці скрипка поет,
Дівчина танцює в колі,
Вічне літо, вічна пісня,
Де-де ще буває доля?
Дневники закриємо на замок,
Портфелі кидаємо в кут,
Три місяці — це вічність,
Де ні книжок, ні забот.
Вночі лежимо в траві,
Зірки мерехтять в небі,
Думаємо про світи далекі,
Про далекі нам судьби.
Мамо, я помагаю в саду,
Струшуємо груші на спідницю,
Сирене, медички гудять,
Тепло матері, доля нитницю.
На річці холодна вода,
Мокре волосся майнить в сонце,
Сміються хлопці на брегу,
Пізніше вже сумує серце.
Сонце встає з-за лісу,
Птиці поють в гавайці,
Роса на травах горить,
Новий день, нових радощів.
На траві лежать тіні,
Дерева танцюють в вітрі,
Хмари ходять по небу,
І час забуває про біль.
Коли літо золотисте,
Нема більш святої краси,
Квітає пшениця, живиця,
Святу матір-Україну час.
Серпень спішить на вихід,
Осінь чорна вже йде,
Літо, золоте літо,
Коли ще разок прийдеш?
