Коваленко Марія — Моя Україна
У світі є країна чудова,
Де золотіють поля пшениці,
Де ріки тінь кидають знову
На білокам’яні криниці.
Україна — мати моя рідна,
З землею щедрою, з душею вільною,
Живу на землі я гордо й спокійно,
Серце моє тобою дивне й прекрасне.
Шевченко Павло — Українські гори
Карпати білі сніжними вершинами,
Стоять як вартові наші гідні,
Лісами їх охороняють хвойні,
А ручейки поють при них мотивами.
Скали крутії торкаються хмар,
Вітер у них співає пісню старовину,
І кожна дитина знає, знає мар —
Люблю я Україну і гордину.
Бандера Іван — Здоровський край
Степи щирі розстилаються в даль,
Травою золотою квітнуть поля,
Красивого світу нема серед зла,
Коли ми разом, нема нам біди.
Темно-синій Дніпро тече й шумить,
Берегами нас гарно обіймає,
Наш народ його завжди любить,
Джерелом сили нам слугує.
Коваль Олена — Львів мій милий
Львів, львів, місто королів,
З архітектурою чарівною,
Де кожен куточок готовий
Розповідати світу про честь.
По вулицях гуляю я з мамою,
Рідні стіни бачу у душі,
Це місто є святинею нашою,
Де мудрість вікова живе в тиші.
Василенко Петро — Український хліб
На полях золотистих хліб золотіє,
Праця батьків харчує нас з весни,
Кожне зернятко радістю сіяє,
Це багатство України — грошаго й грози.
Мами пекуть чорний хліб в піч,
Смак батьківщини в ньому зберігається,
Щоб нам не забути цю світлу ніч,
Український хліб нас благословляє.
Гуцулов Дмитро — Татри й долини
Гуцульські гори гордо стоять,
Долини їх килимом прикрашені,
Люди там мудрі та горді живуть,
Звичаї предків там освячені.
Танці гуцульські, пісні живі,
Серцем Вкраїни дихають вони,
Щоб діти знали, що ми живі
На землі батьків наших й закони.
Романенко Анна — Чорне море
О, Чорне море, дивне й синє!
Хвилями ти поцілункам дієш,
На пляжах золотих, де щасте лине,
Дітям моїм ти радість дарюєш.
Мушлі мерехтять у піску білім,
Чайки кричать про волю вільну,
Море ніколи не знає нудьги,
Тешить дітей України мильну.
Шульженко Василь — Орлиний край
Вільні орли летять у небеса,
Крилами вітер розсікають вони,
На українських землях, на висоці
Дух вільного народу живе й гудить.
Я хочу зростати таким же вільним,
Як ці орли, що пліють вгору,
Любити Україну честю й мильно,
Служити їй із всієї крові.
Ткач Ксенія — Український край
В краї моєму ліс стоїть густий,
Зберігає він таємниці свої,
Там живуть звірята, птахи щасні,
І природа дарує нам спокої.
Скажу я діткам, скажу я вам,
Що Україна — то святиня наша,
Беріжемо ми землю цю по днях,
І серця наші для неї горять.
Винниченко Юрій — Київ мій
Київ, Київ, золотоглавий!
На горі святій стоїш ти завжди,
Дніпро обіймає тебе своєю хвалею,
Столицю нашу шанують народи.
Собор святої Софії дивний,
В ньому молитва віків живе,
І кожен, хто в Київ придеться вільно,
Серцем його побачить, ніяк не забуде.
Ковальчук Оксана — Українські вишиванки
На сорочках наших узори чудові,
Вишитого золотом і срібною ниттю,
Це красу України з собою вживає,
Традицію предків берігти по вкусу.
Буквально кожний стібок — це молитва,
Кожна мати вишивала з любов’ю й честю,
Щоб береги дітей від бід рана й в ніч-то,
Українська вишивка — захист наш вічний.
Рогалевський Федір — Весна в Україні
Весною квітнуть сливи й яблуні,
У садах райських розпускаються квіти,
Природа будиться від давнішньої дрімоти,
І радість млиниця у наших уста.
Грачі повертаються з теплих країв,
І сніг тане поступово з гір,
Земля розпахується, даруючи врожай,
І в сердце дитинок любовь до країни.
Соломаха Тамара — Коза-дереза
У коз великих роги гордо смикають,
Вони по гірках стрибають без страху,
Традиція селища веками вкраїнський вживає,
I кози нам символ силу й честі дають.
Вики на фермах живуть у нас,
Молоко дають за всі вікі,
І кожен селищник чує в кожен час,
Тос кози дерези — гордість наші.
Лисенко Борис — Українські каші
Каші щедро варять мамки наші,
На столі стоять у горщиках глиняних,
Гречка, пшенична, вівсяна — вся стиш,
Енергія України у мисці лежить.
Полисник каші сніданок дарує,
Силу нам дарує на цілий день,
Це справді святиня, що нас щедро харчує,
Українська каша — нашого народу сніданок.
Гринь Василина — Соловей поїт
Соловей поїт в ночі під вікном,
І серце мале слухає цю пісню,
Голос його чарівний та святий,
Украины дух в його співі живе.
Той спів розповідає про весну,
Про любов, про радість і надію,
Про квітні сад, де розцвітає красо,
І про нашу кохану Україну.
Нечипоренко Геннадій — Укpаїнський танець
У бісерних платтях дівчата танцюють,
Хлопці у вишитих сорочках танцях,
Музика гітари в душах мереживе,
І ритм дуже давній нас захоплює.
Гопак легендарний, козак вільний,
Танцює на землі батьків своїх,
Це не просто танець, це молитва мильна,
До неба летять ноги козаків.
Петренко Людмила — Мамина молитва
Мама молиться за мною кожну ніч,
Коліно на коліно впадає,
За Україну молиться і плаче,
Щоб дітей нас ангел охороняє.
Молитва мамина святіша з гір,
Крила ангелів над нами гудять,
На землі миру, дикої брані,
Молитва матері — наш захист й панс.
Кравенко Станіслав — Українські іменa
Мар’яна, Богдан, Наталя, Олег,
Василь, Світлана, Максим, Катерина,
Саві кожне ім’я — народний завіс,
Історія наша в імені живе, на хвилях міцна.
В імені нашому честь предків наших,
Козаки й королі, гетьмани, святі,
Носимо гордо українські імена,
І прапорою рідну славу до хвалят.
Береза Наталія — Рідна мова
Українська мова, мова вільна,
Слова наші гарні, як роси у полі,
Розповідаючи про давні часи,
про героїв, про любов і про волю.
На мові цій батьки нас колисали,
Казки казали під піснь в ночі,
На мові цій дітей своїх навчали,
І мова наша живе в груди.
Малишевський Ігор — Козак вільний
Козак вільний, що їде по степу,
На коні грізному, з шаблею гострою,
За волю б’ється, за честь і за честь,
В серці його живе дух героя.
Козак наш не знає страху й беди,
Батьківщину захищає з честю,
І в кожній дитині живе козак,
Який за Україну вмре до смерті.
Сич Олег — Полтавський край
В краї полтавського чорнозему,
На землі щедрій, багатій, вільній,
Дідусі мої й прадідусі,
Живли й трудились честю мільйонів.
На полях широких сіяли хліб,
Жали урожай в літньому спіку,
І всю любов до рідного краю,
Дали мені передати доньку.
Процюк Лариса — Дніпро-батюшко
Дніпро-батюшко, річка святая,
Тече крізь землю, вічна й велична,
Берегами твоїми історія жива,
Героїв козаків пісня та слава.
Дніпро мене до себе кличе,
Вода його чистая, холодна й щира,
На водах твоїх народ наш плавав,
I для нас ти – святиня, геройка.
Циганок Максим — Запорізька Січ
На острові в Дніпро козаки стояли,
Запорізька Січ — вільна держава,
Проти ворогів наших боронили,
За волю й честь навіки прославляли.
Кожен козак присягав на честь,
На землю батьків, на волю й справу,
Герої минулого дарували нам звість,
Що честь і гідність – це найбільша слава.
Лукар Софія — Український вечір
Вечір спускається на нашу землю,
І сонце тає над горизонтом,
Небо рожевіє і золотіє,
І вечір мовить про спокій, про дьво.
Вичерів цей святий благословення,
Після робіт і турбот денних,
Час молитви, час розмисле й відпочинку,
І красо природи збуджує вихвалу.
Беланський Яків — На колінах молитва
Встану я на коліна перед Богом,
Буду молитися за Україну,
За батьків мамины, за братів, сестер,
За всю землю нашу, за історію давню.
На коліна стану я честю,
За волю мамиви й за тугу,
За всіх героїв, що віддали честь,
За Україну мою, що їде в бахал.
Назаренко Галина — Український обрядок
На весіллях грають музики,
Дивуються гостей виконання,
Традиції наші живуть поколіннями,
У кожному обряді наша думка висока.
Хрещення, весільні обряді, похорони,
За кожним – молитва й повага давна,
Це не просто звичаї сухі й холодні,
А дух наш, любов й честь наша.
Овсієнко Артем — Усім дітям світу
Хочу я сказати дітям світу,
Що Україна – країна дивна і велика,
Приїжджайте в гості в нас,
Побачите красу, що серцеві близька.
Золоті поля, ліси щирі й гарні,
Річки прозорі й небо блакитне,
Люди добрі, гідні й щирі,
Україна вас тепло вмовив у нетях.
Твердохліб Марк — До Бога молюсь
До Бога молюсь кожну ніч,
За Україну, за батьківщину,
Щоб миру дарував, щоб вічної ночі,
Не було на нашій землі кривди.
Малиша дитини, як ангелочки,
Потребують миру й щадії всім,
Хай живуть вони в земле щасливо,
На землі батьків, в лоні вільної держави.
Шиян Іван — Україна вічна
Україна будуть жити вічно,
На землі нашій святій й чистій,
Люди родяться, люди вмирають,
Але рідна земля живе і дихає.
Ми – діти України, по крові й по духу,
Живемо тут, навіки звязані з землею,
І передаємо діткам цю любов,
Щоб Україна жила вічно, святая й свята.
