Франко Іван – Золота Україна
Україна, мати моя,
Золотая, красива, своя!
Поля пшениці, ліси зелені,
Ріки сріблясті, дні золотені.
Від Карпат до морського краю,
Землю рідну я так люблю.
Коли виростаю – я знаю,
Вільної України сбережу.
Коцюбинський Михайло – Мій край
Мій край, мій край – найкращий край,
Де вишні квітнуть по весні.
Приходь, красунь, приходь, гарай,
На холмах веселися зі мною.
Бачу я церкву на пагорбі,
Чую дзвіночок по ранкам.
В моєму серці, в моїй любові
Україна живе в мені.
Нечуй-Левицький Іван – Українська мова
Українська мова – дивна мова,
Як солодкий мед, як свіжа роса.
Кожне слово – це чарівна слова,
Українця живить їх краса.
Мовою матері говорю,
Мовою предків я горджусь.
Українську мову я люблю,
Нею в житті я завжди носюсь.
Стельмах Максим – Гідність українця
Синьо-жовтий прапор розвівається,
В серці кожного українця гріє.
Гідність нашу нічто не зломає,
Свободу ми завжди ми мають.
З дідів, батьків спадок отримали,
Обов’язок перед ними маю.
Гордо мною мовити: “Я – українець”,
І цією гордістю я живу.
Тичина Павло – Richnі поля
Ричні поля пшеничні волять,
Золотистий колір їм на радість.
Хлібороби в полі днями ходять,
Хлеб добуток праці і роботи.
Хліб України – це дар святий,
Це здоров’я, сила, багатство.
Кожен день з хлібом мовимо “спасибі”
Нашій землі за її щедрість.
Самійленко Михайло – Вишневий сад
У вишневому саду ранком,
Падає роса на листя.
Білі квіти, пахне запахом,
Україна дарує нам цю радість.
З вишні спілої, червоної,
Варимо варення на зиму.
Традиція наша, спадщина,
Береженням передаємо її.
Олесь Олександр – Дніпро
Дніпро, Дніпро – величавий ріка,
Течеш ти крізь землю українську.
Від гір до морів, по просторах,
Живиш ти землю, живиш народ.
Слухав я пісні над Дніпром,
Чув я голоси предків своїх.
Ріка святая, річка святого,
Дніпро – це серце України.
Коцюбинський Михайло – Львів
Львів, Львів – древній город мій,
З церквами, площами, вулицями.
Туди приходили дідусь, батьки,
Тепер туди ходжу я сам.
Історія в кожній цеглині,
В кожному камені, в кожному дереві.
Львів – це пам’ять про минувшину,
Майбутнього України дорога.
Грінченко Борис – Перший клас
Я учу в першому класі,
Читаю про Україну, про землю.
Вчителька говорить нам про красу,
Про мудрість, про славу, про честь.
Коли виростаю, я буду,
Захищати Україну, хранити її.
Як учитель, як лікар, як робітник,
Служити буду я їй віддано.
Косенко Григорій – Щедрість землі
Щедра земля українська,
Дарує нам плоди, зерно, ягоди.
Полуниці, малини, чорниці,
Все росте на благословенній землі.
Батько з матір’ю на полі,
Брат мій в огороді копає.
Щедрість землі нас годує,
Щодня на столі наша благословація.
Крим’янський Богдан – Колядка
Приходьте діти, заспіваймо,
Колядку найстару заспіваймо.
Про Христа, про Україну,
Про святість, про красу святкову.
Колядку предки нам передали,
Звичаї святі нам залишали.
Ми будемо їх хранити,
І внукам нашим передавати.
Журба Василь – Козаки
Козаки, козаки – славні люди,
Захищали вони нашу землю.
Кінь, шабля, сердце відважне,
На Вкраїну честь давали козаки.
Слухав я оповідь про них,
Як вони билися за свободу.
Козацькі традиції святі,
Живуть у серці кожного юнака.
Хвильовий Микола – Запорізька січ
На острові величавому,
Розташована була Січ святая.
Козаки там жили, воювали,
За Україну смерть приймали.
Хай буде вона в пам’яті нашій,
Запорізька Січ – оплот честі.
Демократія, воля, братство,
Козаки нас учили честі.
Абганцев Олександр – Традиції
Традиції наші святі,
Передавать їх від давніших часів.
Вишиванка, хустка, орнамент,
Все це красу культури являє.
Вчу я дітей традиції,
Як вишивати, як співати,
Як святкувати Різдво, Великдень,
Як честь слави про Україну хранити.
Чумак Юрій – Вишивка
Вишивка, вишивка – священна праця,
Хрестиком по полотну танцює.
Узори старі, мотиви святі,
В вишивці душа України.
Пальці матері швидко рухаються,
На килимку вишиває вона.
Кожен стіжок – це молитва,
Кожен узор – це слова про любов.
Стельмах Василь – Сніг
Білий сніг на землю падає,
Землю рідну вкриває.
Діти грають, сміються, катаються,
На санях з гірки гуляються.
Зимовий мороз – і чистота,
Біла благодать на тebá.
Україна в білій мантії,
Сніг дарує нам святість, радість.
Редько Лазар – Мати
Матерю, матерю, люблю я тебе,
Як ти любиш мене всім серцем.
Ти мені казки розповідаєш,
Про Україну, про землю, про честь.
Матерю, серце мое, благодарю,
За любов, за турботу, за ласку.
Буду я гідним сином твоєму,
Буду Україну захищати завжди.
Кулаков Юрій – Гра в солдатики
Грю в солдатики на полу,
Вибудовую їх у ряди.
Імагинирую боротьбу,
За волю України, за свободу.
Гра дитяча – але значення велике,
В грі вчуся я честі, мужності, дісциплини.
Коли виростаю, як справжнього січовика,
Защищати буду Україну достойно.
Гулак-Артемовський Павло – Піснь рідного краю
Помню я пісні матері,
Що вона мені співала.
Про поля, про ріки, про гори,
Про Україну, землю святую.
Тепер я сам ту пісню співаю,
Братам, сестрам розповідаю.
Пісня рідного краю,
Живе в серці, передавається далі.
Возняк Михайло – Школа
В школі вчуся я читати,
Писати, лічити, думати.
Учитель вчить про Україну,
Про історію, про культуру, про честь.
На географії дізнаюся,
Де Карпати, де Крим, де Кавказ.
Вся земля українська велика,
А я люблю кожний куточок її.
Дяченко Василь – Батьківщина
Батьківщина, Батьківщина,
Як я люблю тебе щосердечно!
От рідні пороги, рідні село,
Де жили мої батьки й діди.
Коли поїду в село на тиждень,
Чую запах старої хати,
Бачу поле мого батька,
Де я малим бігав, грав, радів.
Головатський Яків – Мова батька
Мова батька, мова матері,
Мова предків – українська мова.
Кожне слово несе в собі,
Любов, пам’ять, часть земле святой.
Говорю я українською мовою,
Пишу я на цій мові.
Мова наша жива, молода,
І буде жити віки-віки.
Безбородько Сергій – Благодійність
Допомагати слід один одному,
Як учить нас мати, як учить батько.
Благодійність – це основа честі,
Це закон України, це святість.
Якщо побачу хворого, допоможу,
Якщо побачу голодного, нагодую.
Благодійність – це серце мое,
Це любов до ближнього, до людей.
Туркало Павло – Малків край
Малків край – край моїх предків,
Де Південний Буг тече, де ліси.
Там жили дідусь, батько, брати,
На цій святій землі священный.
Помню я оповідь про край той,
Як красивий, як вільний, як славний.
Хай живу я де живу я,
Малків край найсвятіший мені.
Максимович Михайло – Чужий край
Якщо жити мені доведеться,
В землі чужой, далеко від дому,
Не забуду я край рідний,
Не забуду я Україну, мовою, душею.
Будуть листи від матері приходити,
Буду я їхати назад на тиждень.
Крізь далечу, крізь морі, крізь гори,
Поверну я до дому, до України.
Вовк Петро – Величка
У місті Величка в попелу,
Розташовані кам’яні печери.
Туди ходять науковці, мандрівники,
Дивуються красі землі української.
Величка – гордість України,
Дар природи нам святий.
Хай береженням буде передавана,
Онукам, правнукам на вічні часи.
Мельник Василь – Гідність
Гідність – це найбільше багатство,
Гідність дорожча за золото, за срібло.
Українець завжди голову тримає високо,
Честю, мужністю, любов’ю до землі.
Навчаю я дітей гідності,
Як не здаватися, як вірити в себе.
Гідність України жива в мені,
І передам я її нащадкам мо
