Білий чарівник
У шубі снігової, з бородою сріблястою,
Приходить в дім волшебник з казкою святою.
Мороз в очах танцює, в серці — вічна радість,
Дарує нам надіяй він та юнацьку млість.
Подорож Діда Мороза
На санях крізь ночі летить він крізь хмари,
Везе мішок подарунків до світлиць та хат.
Малюки чекають з умовою стратегічної ваги,
А він сміється щиро: “Я знаю всі ваші думки!”
Морозова борода
У бороді його живуть сніжинки-красуні,
Кожна снігова волосина — відблиск зірок у ночі.
Коли він сміється, бринить весь світ музикою,
І крига міцніє на річках і озерах.
Святий гість
Прийду я до вас зі снігу білого,
З морозними дихальницями в груді.
Залишу вам у чобіток радість велику,
І ви не забудете цю чарівну ніч.
Син морозу
Він син морозу вічного й північного вітру,
Магістр всіх льодів, король снігових пустель.
В його паличці таємниці природи сплітаються,
А на землі розквітають льдові чарівні квіти.
Гість з легенди
Із глибин казки новорічної приходить він,
Дідусь чарівний зі срібною окладкою років.
Його хід — як музика різдвяної звіниці,
Сніг під ногами танцює в золотистих мініатюрах.
Голос зимової ночі
Чуєш? В полі чує голос старенького Мороза,
Що співає про рік минулий й вибачення грішків.
Морозна роса на вишнях — то сльози його радості,
Коли дивиться на дітей, що чекають подарунків.
Дар морозу
Він дарує снігові сни під ліжком дитячим,
Замерзаючи річки стають льдистим дзеркалом мрій.
Його дихання холодне мне губи поцілунком,
А сліди на місяці — це сліди його невидимих санок.
Залізна палиця
В руках його — палиця, що гримить морозом,
Кожний удар — новий кристал, нова льдинка в світі.
Він чарує землю на білий килим снігу,
І світ замирає в очікуванні нового дня.
Пісня льодяного короля
Співає він на льдах замерзлих озер,
Гімн морозу, гімн чистоти білої.
Його голос — як дзвін крижаних дзвіночків,
Що лунають в ночі новорічної.
Крізь вихор снігу
Крізь білий вихор їде він на санках,
Запряглись у них козаки північні вітри.
Мішок при ньому дзвонить чудо-подарунками,
І кожна дитина чекає його благословення.
Морозний посох
Постукає посохом — і слід морозу лишається,
Озерце замерзає, річка стає льдистою доріжкою.
На дереві — срібна кора ажурної роботи,
Це все звершив чарівник своїм святим посохом.
Святочна ніч
У святочну ніч приходить він з небес,
З мішком чудес і попутаних снів.
На вікнах замерзають узори красивих казок,
І дитячих очей горять дві зірки надії.
Всюдисущий Морозко
Він всюди і нізвідки, цей старий волшебник,
В снігу, у льді, у холодному дихальниці вітру.
Його ніхто не може спіймати чи побачити,
Але всі знають про його дива й чарівництво.
Дідове щастя
Коли бачить він дітей щасливих з подарунками,
Посміхається він крізь бородою ожеледі.
То щастя його дідівське розпливається по світу,
І мороз стає м’якшим, а сніг — піснею радості.
У горах Карпат
У гарячих горах Карпат живе він,
У ящику льду й морозу крижаному.
Звідти їде на санках у мандрівку святкову,
Розносить дітям радість по всіх кутках землі.
Синій сніг
Снігу сипле синього, що лишається на крилах,
На крилах білих птахів, що летять у річні дали.
Морозко побиває крилами по тучам,
І сніг летить, як одкровення святої ночі.
Король новорічний
Король новорічних снів і дитячих сподівань,
З корою льдяною на голові, як корона.
Він лицар мороза, що охороняє землю від розпусти,
І дарує ій чистоту білого снігу щороку.
Танець льду
Танцює він на льдах замерзлих озер,
Його ноги стукають морозом по землі.
З кожним танцювальним рухом з’являється льдинка,
З’являється гілка покрита крижаною розписню.
Морозне дихання
Дихає він на світ — і все замерзає в красі,
На деревах виростають ажурні узори льду.
Його дихання — святе, його дихання — чисте,
Як святий ладан у храмі рождественському.
Казка старого
Розповідає він казки холодним голосом,
Казки про те, як народилися льдинки й сніжинки.
Сідять малюки коло печі і слухають замріяно,
Як дід розповідає про таємниці морозу.
Палець морозу
Торкнеться він пальцем — і озеро замерзає,
Торкнеться деревом — і льдинки розцвітають на гілках.
Його палець — це палець чарівника,
Що пише по світу рядки нового року.
У мороз в дорозі
Їде він у мороз по білих дорогах,
Везе на санях дива й радість дітям.
Морозний вітер гуляє в його бородці,
А сніг світить золотом під місячним світлом.
Смерть і воскресіння
Дід Мороз приходить і мертвить природу снігом,
Але смерть його — то смерть красива й святкова.
Весною він йде в світи, але повертається щороку,
Щоб знов подарувати світу білизну й невинність.
Голос предків
Голосом предків говорить він з минулих років,
Словами дідів наших, що жили в морозних полях.
Він захисник традицій, страж святих новорічних звичаїв,
І кожен його прихід — то вернення до коренів.
Шепіт льоду
Чує мороз, що шепочуть льодинки у ночі,
Розповідають вони про небиденні світи.
Він розуміє мову крижаних кристалів,
Бо він сам народився з льду й холоду вічного.
Новий рік на санках
На санках летить він до нас крізь ночі,
Везе цілу прошлість і цілу будущину.
Кожна дитина чекає його приходу,
Щоб вибрати собі подарунок мрій.
Між землею й небом
Між землею й небом літає він,
На кордоні двох світів — де мороз, де сніг.
Він посланець неба на землю,
Що дарує людям святкову різдвяну ніч.
Пісня морозу
Співає він пісню морозу давню,
Що чув від північного вітру в молоді роки.
Пісня про те, як мороз любить землю,
І як він дарує їй білу шубу снігу.
