Коваленко Ірина – Перший день
Мій малюк з розривом серця плаче,
Прощається з мамою з утра,
А вихователька його гладить,
Й усміхається йому з любов’я.
Забуває в миг про мамині груди,
Дивиться на іграшки, на дітей,
І той перший день, мов чудо,
Відкриває новий світ скорей.
Йде вечір, й малий зовсім не чекає,
Коли ж прийде його мама знов,
Розповідає, що там граэ,
І співав він весь день в крузі нових слів.
Шевченко Олесь – Вихователька
У дитячім садку щодня
Вона чудеса створює,
Із сотнею малюків з дня
Танцює й розмовляє.
Її руки теплі й м’які,
Як крилечка янголів,
Розповідь їй цікава й гарна,
Іграшок в неї — гора білів.
Коли плачуть малі мешканці,
Сльози витре їм з щік,
Й малюки під піснею-танцем
Забувають про маминих слізь.
Ткач Василь – В садку своєму
Зелені гойдалки, пісочниця велика,
І горка, що скаче до неба з собою,
Там дітям оруї — обов’язок велика,
Й вихователька дивить, як гарно вони грають.
Кожного ранку — нові забави,
Лепимо з глини, малюємо слід,
І радість дітей, мов яскравої фарби,
Розпалює серце вихователькиних лег.
Романенко Катерина – Сльози на прощання
Коли я йду з дитячого саду,
Мої малюки біжать слідком,
Обіймають крізь вибір біля входу,
Й казать: «Марусю, приходь завтрак!»
Але вихователька стоїть за ними,
Й каже: «Діти, мама прийде скоро,
А ми з вами будемо веселі й сміливі,
І забудемо, що грустимо досьогоро.»
І малюки засухають сльози,
Беруть машинку, мяч й барабан,
Вибігають у двір на чудо-рози,
Забувають, що було обман.
Лисак Павло – Садок як дім
Дитячий садок — то другий дім,
Де радість, гра й танцювання,
Де вихователька живе з усім
Під одним дахом із дітьми й багато навчання.
Вона знає кожного малюка,
Його приязні й мрії святі,
І служить йому не скучна мука,
А праця, повна сонячної благої завіти.
Мельник Софія – Ялинка в садку
Коли приходить Новий рік із снігом,
Вихователька прикрашає вже клас,
І в кутку стоїть ялинка, схожа з міцю,
Гарна й блискуча, дарунок для нас.
Малюки тримаються за ручки,
Водять коло неї круг танцю,
Поють про звірят, про сніг й снігурку,
І щастя дитячого немає границю.
Павленко Максим – Обід у садку
В обідній залі пахне борщем й кашею,
Дітлахи сидять у ряд усім подібні,
Вихователька розділяє кожному нашому
Суп гарячий й булку цілком неділима.
«Їжте, їжте, діти милі й красиві,
Щоб росли здорові й сильні як медведь,
Щоб могли ви стати в день навіки
Героями й вченими, здатними скорей.»
Украєнцева Тетяна – Іграшки в кутку
В кутку сидять ляльки й машинки,
Кубики й м’яч, й барабан,
Але найважлива то першинки,
Це вибір гри без причин, без ран.
Вихователька дивить гру дітей,
Не втручається, лиш спостерігає слід,
Дозволяє їм творити й мріяти,
І від цього дітям радість, світ.
Андрейчук Олег – Прогулянка
Сонячна погода, гарні денечки,
Вихователька й діти йдуть до лісу,
Ловлять метеликів, шукають квіточки,
Розповідають казки зі слізма.
«Дивіться, як гарна та стрічка,
Як красива роса на травичці,
Як співає пташечка, мала пичка,
Як гарна природа для дітей розчеса.»
Саєнко Ганна – Сніданок вранці
Коли ж росте та лужа, гарна й ясна,
Дітлахи йдуть до дитячого саду,
Вихователька чекає їх несумісна,
Й каже: «Сніданок вас чекає в раду.»
Молоко тепле й булка свіженька,
Каша гарячої й джем на булочці,
Дітлахи їдять, усміхаються зоденька,
Й сумніша вже не просить мамулі.
Демʹянчук Василина – День народження в садку
Коли день народження малюка настає,
Вихователька готує торт,
Гарирує гірлянди й квітка розставляє,
Й дітям дарує присмак святого спорту.
Сидять малюки біля столу,
Поють для іменинника пісню,
Й даруноки дарують йому всі скорою,
Й радість дитячої розпалює спішу.
Погиба Львів – Вишиваючи мрії
Вишиває вихователька на килимі
Образи казок та дитячих мрій,
Навчає дітей створювати за собою,
Й дарує їм світ богемних авторів.
Кожна стійка, кожна крапка нитки,
То крок до творчості дітей малих,
І коли дивиться малюк на картинки,
То визнає він красоту в собі своїх.
Вовк Дмитро – Пісня вихователька
Вихователька поет й співак,
З дітьми співає день і ніч,
Навчає їх складати вірші так,
Щоб радість розпалювала в них.
Її голос мілодійний й гарний,
Дітлахи слухають уважно й тихо,
І вчуються вони до звуків, як при зоре,
І впізнають красоту в музиці дикої.
Чорна Марія – Мамине місце
Вихователька стоїть на місці мами,
Коли ж мама йде з дитячого саду,
Обіймає малюка своїми руками,
Й дарує йому надію й приваду.
Она знає, що болить серце мамам,
Що страшно залишити малюка одного,
Але вона обіцяє як шаман,
Що буде для нього за матір й за броню.
Ковалик Петро – Книжка в руках
Вихователька читає дітям книжку,
Про малих звірят й про чарівну країну,
Дітлахи слухають, мов чудо в школу,
Й плаче серце їх від сльоз чарівної скарбину.
Коли закінчується казка, малюки
Просять: «Ще, ще, вихователька, прошу,
Розповіжи нам про тих звірят,
Про чарівну смушу й про волшебну брошу.»
Борисенко Оксана – Розмальовки
На столі лежать розмальовки білі,
Й олівці всіх кольорів райдуги,
Дітлахи беруть їх, мов магічні крилі,
І починають творити свої штуки.
Вихователька дивить їх роботи,
Не исправляє, не наказує їм,
Лиш хвалить кожну лінію й точку,
І радість розпалює в них безумно й зумом.
Зінкевич Олена – Малюки в колі
Сидять малюки в колі круглому,
Тримаються за ручки, мов ланцюг святий,
Вихователька в центрі, сповнена всім,
Учить їх дружбе й товариству святої.
«Діти мої, ми один для одного,
Як зірки в небі, мов квітки в полі,
Разом ми — сила, й розумом готові,
Й ніщо не страшне нам в дитячій долі.»
Гузій Володимир – Цемент під небом
На цементованій площадці перед садком,
Дітлахи грають в класи й в мяч скорей,
Вихователька стоїть, оберігає їх на грунті,
Й радість розпалює в дитячих сердцях без граней.
Вона стежить за кожним малюком,
Щоб ніхто не впав, не заплакав,
Й коли хто шкодить, каже з любов’ю,
Що добро й справедливість — то основа благ.
Яценко Тетяна – Вправи й гімнастика
О ранку рано вихователька зиває,
Й диває дітлахам: «Давайте вправи робити,
Щоб телом сильні й бадьорі стали,
Щоб могли й стрибати, й лізти, й бути готови.»
Дітлахи стають у ряд красивий,
Піднімають руки, й кричать: «Ура!»
Вони робять вправи дуже живо,
Й здоров’я їхне розпалює до утра.
Щербак Григорій – Сповідь вихователька
Я працюю в садку вже двадцять років,
І кожного дня мене чекають вітер,
Малюки дивляться, мов до героїв,
Й я дякую їм, що даруємо мне тим дитячий дар.
Вони навчають мене щодня,
Як радіти й сміятися без причин,
Як вірити в чудеса й мрій,
Й як бути добрим, сміливим без причин.
Михайленко Валентина – Коридор матері
Мама стоїть у коридорі садка,
Дивиться на сина через скло дверей,
Вихователька навчає дітей музиці й танцю,
Й мама щастива, що малюк усміхаєся в ній.
Вона довіряє вихователькові всім,
Що буде дбати про сина як мати,
Й коли прийде вечір, й мама забирає дитя,
То знає, що було для нього добре й святе.
Климчук Степан – Витяг з пісні
В дитячому садку лунає пісня,
Про кішечку, собачку й ведмедя,
Малюки поють з повним запалом,
І вихователька поет допомагає їм.
Пісня їхня летить до неба,
Й птахи слухають їх голоса,
Й радість розпалює в серцях без сумніва,
Й дитячий садок стає місцем чудеса.
Крамаренко Ганна – Три роки в садку
Три роки ходить малюк до садка,
І кожного дня він растає,
Вихователька бачить, як змінюється дитинка,
Й гордість розпалює в ній, мов пташка.
Від малого, незграбного малюка,
До розумної дітей, готової до школи,
Вихователька провела дитина скорою,
По стежці знань, гри й добра святого.
Бондар Ірина – Сум по садку
Коли ж мій син пішов до школи,
Я відчула сум по садку й по днях,
Коли вихователька, добра й вола,
Дбала про нього в щасливих годинах.
Теперь він вже не малюк у садку,
А перший клас, уроки й книжки,
Але пам’ять про вихователькин радість
Живе в його серці, мов квітка рань.
Панас Микола – Ярмарок у садку
На ярмарку в дитячому садку,
Дітлахи грають й поють, й танцюють,
Вихователька готує для них вання,
Й казки розповідає без почину.
Батьки приходять, й дивляться з любов’ю,
На те, як їх малюки талановиті й разом,
Й розуміють, що вихователька —
То ангел, що охороняє малюків разом.
Сидоренко Ольга – Ночі без мами
Коли ж дитина не може спати,
І мами немає поруч з ним,
Вихователька приходить, щоб утішити й гладити,
Й колисує його, мов мама своїм.
Поє лагідні пісні дитячі,
Й розповідає казки про мрії,
Й малюк засинає у її руках,
Й спить спокійно у дитячому садку.
Матвієнко Зоя – Прощання з садком
Коли ж приходить останній день у садку,
Малюки й вихователька плачуть разом,
Вони пам’ятатимуть ці роки в садку,
Й дякуватимуть вихователькові без разу.
«Ви навчили нас грати й дружити,
Творити й сміятися без причин,
Ви дали нам крилечка, щоб летіти,
До світу знань й до добра святої причини.»
Троян Сергій – Вихователька — герой
Не всі видять в вихователькі героя,
Але вона героїня кожного дня,
Рятує дітей від грусті й болю,
Й дарує їм радість, як святи святая.
Вона не чекає золотих нагород,
Її нагорода — усмішка дитини,
Й радість розпалює у серці їй, мов огонь,
Коли дитина каже: «Ти — найкраща в грішні.»
