Шевченко Тарас
Мова – святиня моя й слава,
У серці кожного живе.
Коли вона звучить, як брава,
То душу радість мне дає.
Франко Іван
Що залишити нам потомкам?
Не злото, не багатство днів,
А мову рідну, мову звонку,
Де світ усяких чистих снів.
Коцюбинський Михайло
Слово українське гордо мовить
З усіх забобонів звільнене,
Воно гарячо в грудях спахує,
Як пломінь – чисте й незатьмене.
Олень Петро
Мова – це тканина буття,
Де кожна нитка – чудо днів,
Без ней не буде нам життя,
Без ней умруть святі основи.
Марко Вовчок
Рідна мова – голос матері,
Що перший навчив мене днів,
У словах ній – біль батьків, платні,
Любов без кінця й бережень.
Костенко Ліна
По душі бродить слово звонко,
Як голос древньої земі,
Живе в забутих нам закутках
І кличе нас назад, прости.
Гончар Олес
Коли б утратили ми мову,
То втратили б святиню днів,
Отже, берегти ми маємо
Цей скарб усіх святих основ.
Багряний Іван
Слово – магічна сила світу,
Що творить долі і судьби,
В ньому вся слава, вся безвітність,
Усе, що милим снам судьби.
Вишня Остап
Щоб не забути мені ніколи
Святий язик предків своїх,
Носу ж я рідну мову в полі,
Як скарб найцінніший за всіх.
Головатий Юрій
Мова – це вічне святилище,
Де кожен звук – молитва днів,
Жива святиня нашої існування,
Де пульс землі живе й цвітає.
Турій Іван
В кожному слові – душа народу,
В кожному звуці – серце днів,
Мова несе нам світ холодний
Крізь бурі лиха й невтримних снів.
Нечуй-Левицький Іван
Мова – це мати наша стара,
Що в люльці нас коивала днів,
Навік у серці мне живе та
Святість усіх забутих слів.
Кобилянська Ольга
Жіночий голос мови лине,
Як мелодія в ночі днів,
У кожне серце вам садине
Кохання, ніжність, неживних снів.
Драй-Хмара Юрій
По землі нашій бродить слово,
Як дух святий в туманах днів,
Живе вiterally не новим слівом,
А сімю, мовлю пращурів.
Каденюк Борис
На безконечній полі сивій,
Де в темноті душа гридів,
Світить мова, як вогонь живий,
Святиня мате нас основ.
Стельмах Майк
Слово тече, як вода святая,
Крізь серця наші й душ днів,
В ньому кохання, та й печаль ная,
Святиня всіх святих основ.
Романенко Панас
Мова – це мости крізь минуле,
До майбутню нас мост веде,
В ній полотно усе розгорнуле
Святої правди й чистоти.
Забара Василь
Коли б утратили ми мову,
То утратили б образ днів,
Отже, живіємо без новим словом,
Святою мовою основ.
Ющенко Юрій
В мові святої нашої слово
Живе, як світ, як день, як ніч,
Дарує нам вона оброво
Святиню слова й чистоту.
Сич Виктор
Мова – це золота рука,
Що творить доленька днів,
В ній крізь столітня вся наука,
Святиня мате нас основ.
Тарнавський Максим
По землі нашій лине рідне слово,
Як пісня вітру й дня навіть,
Живіємо мов в храмі новом,
Де мова – справжня вся святість.
Приймак Василь
Слово – не просто звук живий,
А серце цілої землі,
У кожном звуці – гул святий
Всіх дум, молитв, святих зобі.
Товстоліс Павло
Мова гарячо в грудях палає,
Як промінь сонця на землі,
В ніій святого днів співає
Святиня матері-землі.
Гладкий Сергій
На путі довгім своєму рідна
Мова дає нам нам світ нам днів,
Святиня щирої, святої вічної
Святої мови є основ.
Щербак Михайло
Кожне слово – живий цвіток,
Що розцвітає в серці днів,
У мові наше все святення,
Святий завіт всіх чистих снів.
Вакарчук Святослав
Мова живе в крові твоїй,
Як вічна, як невмирущий днів,
Святиня певної, святої чи ній,
Святої мови їхніх основ.
Лис Володимир
По світу мови я блукаю,
Як путник в храмі вічних днів,
Святою мову я вважаю
Святиню матері основ.
Давимука Юрій
Слово тече сквозь серце мне,
Живе, як день, живе, як ніч,
В мові святій видно мне
Святий завіт святої можи.
Дашенко Сергій
Мова – це світ нам самому,
Що створює наш образ днів,
Святиня дарована нам юму
Святої матері основ.
Забара Ірина
Живе мова в кожній душі,
Як промінь сонця в ночі днів,
Святиня нашої, святої ніші,
Святій мові поклоніться основ.
