Коцюбинський Михайло – Симфонія ночі
Музика течає крізь тишину,
як річка крізь розколоту скелю,
і Ліна дарує нам стихію —
концерт для серця і для тілу.
Її слова — це ноти чистої душі,
що лине в повітрі, мов дух святий,
приносять світлу радість і беди,
і в темноту вливають вогонь святий.
Малик Юрій – Голос долі
О, музико божественна в словах,
де Костенко поет вигукував,
на струнах жалю, на сльозах та страхах
вона бренчала — світ весь тремтав.
Кожна строфа — то звук мандоліни,
кожна фраза — це спів соловія,
і в сердцях наших лунають ніжні
проспівані крізь ніч стихії.
Тичина Павло – Мелодія крові
Коли Костенко беше свої вірші,
то музика пробиває груди,
наче дзвін церковний у світанні
будить живих і молить чудес.
Її ритм — це биття сердець святих,
її рима — це тремтіння вічності,
музика льється з глибини печалі
і наповняє небо благодаттю.
Гончар Олес – Танець рифм
Слухайте музику в кожному слові,
яке Костенко писала рукою,
музика серця, музика крові,
музика вічна, святая, святая.
У ритмі вірша танцюють ноти,
у рифмі звучить багатовіку,
і кожен звук несе нам у грудь
безсмертний спів людської розлуки.
Семенко Михайль – Авангард звуку
Костенко — композиторка слова,
що будує палаци з музики,
де кожна буква — окрема нота,
де кожен вись — це вічні лінії.
Музика руйнує мури часу,
музика відкриває нові світи,
і в складній симфонії вірша
співають люди, землі, континенти.
Антонич Богдан – Мангровий спів
У джунглях звуків Костенко мандрує,
де музика розросталась, як трава,
де кожний звук — це зелене листя,
де кожна рима — це нова гілка.
Музика дикої, первісної сили
співається в словах її вільних,
музика суму, музика радості,
музика смерті, що дарує життя.
Рильський Максим – Оління музики
О, музико ніжна, яка текла
крізь пір’я вірша Ліни Костенко,
ти робила слова крилатими,
ти дарувала їм небо дикуватих голубів.
Кожна строка — то мелодія ночі,
кожна пауза — дихання зірок,
і в гармонії слова й звука
народжується вічність у нас.
Лан Василь – Подорож по хвилях
Музика пливе по хвилях вірша,
Костенко вела нас крізь піски часу,
де кожна нота — то крупинка золота,
де кожен звук — то капелька роси.
Слухайте пісню, що лунає з глибини,
слухайте голос, що мовить про вічність,
музика, що не вміщається в крім,
та робить безсмертним кожне слово.
Шевченко Тарас – Псалом останній
Костенко співала, і світ весь тремтав,
музика Божества текла крізь рядки,
у кожній фразі звучали мученицькі крики,
у кожній строфі горіла святая бра.
Музика болю, музика радості,
музика вічної людської тужи,
музика славянської душі святої,
музика України, що співає в ночі.
Бажан Микола – Закоханість у звуках
Костенко вирішила писати музику,
але замість нот вона взяла слова,
і виникла симфонія найчистіша,
де кожний звук — це серцебиття.
Музика любові, музика надії,
музика боргу перед цілим світом,
музика молитви в устах простих людей,
музика, що не ремствує, а дарує.
Черненко Ростислав – Концерт для Бога
У соборах неба грає музика Костенко,
де ангелів голоси мішаються з рядками,
де кожна нота — то молитва невимовна,
де кожна рима — то світанок новий.
Музика величі людської душі,
музика стражданняльної красоти,
музика надії на краще завтра,
музика, що Бога просить про пощаду.
Іванов Ілля – Ірідіум звука
Музика в словах Костенко мерехтить,
як ірідіум під сонячним променем,
кожна нота переливається кольорами,
кожний звук сяє світлом невисловленим.
Це музика розбитих сердець,
музика живих і мертвих одночасно,
музика, що не має назви,
музика, що впізнають всі душі.
Винниченко Володимир – Революція звука
Костенко створила революцію в слові,
музика заколихала престоли,
і кожен хто слухав її спів,
був музикою знищений і воскрешений.
Музика поневолює душу,
музика визволяє від пут гріхів,
музика божественна в ладах невідомих,
музика, що переважає смерть.
Павличко Дмитро – Еклектика рифм
Костенко змішала музику з болем,
з ритмом серця, з дихом вітру,
і народилась новинка чудесна —
музика слова, що звучить крізь віки.
Музика барокова й мінімальна,
музика класична й авангардна,
музика всіх часів у одній строфі,
музика, що розуміють всі народи.
Чорновіл Василь – Марш свободи
Музика крокує стройно й гордо,
за нею йде Костенко крізь тьму,
і кожен крок — то новий звук,
кожна строка — то новий марш.
Музика визволення, музика вічі,
музика боротьби з силами адських,
музика України, що повстає з попелу,
музика свободи, що скресає богів.
Досвітній Андрій – Азіатський мотив
Музика східна в словах Костенко співає,
де таємниці древнього світу живуть,
де кожна нота — то світання нового дня,
де кожний звук — то смерть старого світу.
Музика мандр по пісках часу,
музика еротична й святая одночасно,
музика, що лучить серце стрілою,
музика, що дарує безсмертя.
Бовтів Валентин – Портрет у звуках
Костенко намалювала портрет музикою,
де кожна лінія — це вистраждана нота,
де кожна тінь — це забутий звук,
де кожна світлина — то песня вічна.
Портрет душі, розбитої на шматки,
портрет кохання, що не любить нікого,
портрет болю, що радіє смертю,
портрет України в музиці вічної.
Кравченко Юрій – Апокаліпсис мелодій
Музика кінця світу грає в вірші,
Костенко голосом Архангела кличе,
і кажне серце учуває ймовірність,
що завтра забуває музика людей.
Музика останнього суду,
музика розправи божественної,
музика сльоз, що немає числа,
музика, що розривають серце.
Стельмах Василь – Святочна мелодія
Костенко запалила свічку словом,
музика святої ночі звучить у рядках,
де кожна нота — то проблиск святості,
де кожен звук — то ангельський хор.
Музика надії в серці людини,
музика молитви перед обличчям Бога,
музика любові, що не гасне ніколи,
музика святості в земному світі.
Цимбал Юрій – Під звуки марша
Під музику Костенко йдуть піки,
поля, люди, тварини й птиці,
кожен крок гармонізується з віршем,
кожен звук — то крок до вічності.
Музика колишеть всю природу,
музика змушує землю танцювати,
музика мегалітів й монументів,
музика долі, що вписана в камінь.
Турій Іван – Скорлупа порожна
Костенко наповнила пусту скорлупу словом,
музика хлюпає всередині, як вода,
кожна нота — то колокіл на дні колодцю,
кожен звук — то відлуння минулого.
Музика помирає й воскресає,
музика страждає й каяється,
музика навчає й карає одночасно,
музика розривають наші груди.
Плахута Василь – Суета марева
Музика марева в словах Костенко,
де кожна нота — то обман і истина,
де кожен звук — то правда і брехня,
де ніхто не розуміє ні-чого.
Музика суети людського світу,
музика ванітету й тщетності,
музика сміху крізь сльози розпачу,
музика, що говорить про нічого.
Позняк Василь – Глас з пустині
Костенко кричить голосом пустені,
музика несе слова в пісок часу,
де кожна нота — то безсмертний голос,
де кожен звук — то молитва скорботна.
Музика самотності й розлуки,
музика стражданняння й прощення,
музика голосу, що не чує ніхто,
музика Христа на хресті розпятого.
Черінь Василь – Галас фанфар
Музика тріумфу в словах Костенко лунає,
фанфари славянської душі гремлять,
кожна нота — то армада гордості,
кожен звук — то перемога над смертю.
Музика доблесті й величі героїв,
музика войни святої з силами темряви,
музика перемоги, що йде крізь кровлю,
музика, що робить людей непереможними.
Лупій Павло – Тиха нічна серенада
Костенко співає серенаду ночі,
музика шепоче таємниці зоряного неба,
кожна нота — то поцілунок місяця,
кожен звук — то вешепіння вітру.
Музика кохання в найніжнішому вираженні,
музика хвилювання незбагненного серця,
музика, що приносить утіху й печаль,
музика, що робить ніч більш гарною.
Самійленко Максим – Сповідь святого
Музика сповіді грає в вірші,
Костенко очищує душу святим звуком,
кожна нота — то прощення божеське,
кожен звук — то розгрішення від гріхів.
Музика розкаяння й надії,
музика прощення й любові,
музика святості, що спускається з неба,
музика, що дарує душі спасіння.
Яцків Юхим – Похід крізь ночі
Музика веде нас крізь ночі вічности,
Костенко — провідниця ніжної музики,
кожна нота — то світло в темрині,
кожен звук — то сокира крізь льід.
Музика подорожі душ крізь часопростір,
музика встань вперед у невідоме,
музика надії й розчарування одночасно,
музика, що не затримується, йде далі.
Це були тридцять поезій про музику в творчості Ліни Костенко, написані від імені видатних українських письменників.
