Сім’я — святиня душі
В домашньому вогні горить світ,
Де батько й мати — два крила,
Дітей святої ниці світ,
Як золото у цяткі скла.
Сім’я — це храм без стін і дверей,
Де кожен звук — молитва чиста,
І в серцях розцвітають ідеї,
Як сніг на гірській вершині.
Домашній затишок
В кутку, де світ не знає про біль,
Сидять батьки біля вогню,
І діти чують ліку й силь
У теплоті — любові щиру.
Без слів розумієм один світ,
Де час стоїть на місці, мить,
Де тихо світ усім говорить
І серце вмить спокійним стане.
Батько й син
Його великі робочі руки
Вели мене крізь світ беріг,
Не знав я в дитинстві скорбот,
Лише батьківської святої фігури.
Тепер я праведник, як він,
І передам дітям я вдячність,
Як батько передав в поріг
Мені дарунок — мужність сиву.
Мати
О, мати! Ти — весь світ цілком,
Твої очі — два сонця світлі,
Твої руки гріють холодом,
І лікують всі недуги світлі.
Немає в світі більше плоті,
Ніж мати у години біль,
Вона молиться у святіні,
За дітей, як за своєї спалі.
Дитинство в домі
Як з чарівної казки світ,
Де ліпше дня не буває дні,
Той дім, де батьки в нас сидять,
І теплота в очах гарні.
Там дівчина моя росла,
Де тиша золота, як мед,
І мати їй все дарувала,
І радість давала у спадок.
Сімейна молитва
Коліна гнемо перед Богом,
І роду нашого молюсь,
Щоб радість золота й духовно
До внуків нашим промениста.
Сім’я — це генезис душ,
Де тече благодать із джерел,
І кожна мати нам — Господь,
Що ходить по земних раділ.
Родовід
В крові моїй — кіннота дідів,
У мене очі матерів,
Я — тканина родових мідій,
Де кожна нитка — чистий пір.
Сім’я моя — це древо світу,
Коренями в землю вростає,
І гілки до неба листом світять,
Як молоді душі гарають.
Два серця — одна любов
Батько й мати — два світи,
Що в синтезі творять добро,
Їх ніжність, мудрість і святи
Даруються нам, як зерно.
В сім’ї той ліквідує ночі
Сон світлий дітям, наче мед,
Де всі цінують ліку очі,
І дарує одним — поход.
Святкові дні
О, як святкувати бажаєм
Коли родина вся в домі!
Сидимо, руки обіймаєм,
Співаємо веселі мотиви.
Тоді забуваєм про борні,
Про світ, що давить на спину,
І вірим в чудо божечку вічне,
Що дарує нам сім’я в синю.
Внуки
Дідусь на колінах дитину,
І казки розповідає так,
Де світ весь стає чарівниця,
Де любов — наш головний флаг.
Поколінням передаємо
Цей клад — святиню й добро,
І сліз із радості сліємо,
Коли малюків золоту дорю.
Господиня дому
В домі панує дух святої,
Коли господиня в домі сидить,
Вона — молитва й мудрість вроди,
Що сім’ю від лиха хранить.
Її руки печуть хліба,
Готують їжу й теплоту,
За дітьми дивиться із неба,
Як ангел слідує мету.
Тиха вечеря
Коли закінчиться день мовчаливо,
Сідаємо всі за стіл,
Жінка несе із кухні чарів
Їжу, що пахне святої свіл.
Розмови тихі, взгляди теплі,
І дітей сміх у серце зіллях,
То чув я божим чином рай
В тиші побожній гарячій співі.
Батьківщина в домі
Батьківщину я вчу дітей
Не з книжок, а з очей батьків,
Як батько мій старів суворій
За честь, за святе — за основ.
Сім’я — це вже батьківщина,
Де хочем ми вмирати й жити,
Де честь є найбільша святиня,
Де можем ми себе вести.
Вечір в родині
Світ за вікном — холодна стіна,
А в домі — тепло й світ, святиня,
Де мати й батько у святиня,
Де діти сніть святу бачать.
Така сім’я — це чудо світу,
Де радість білий крилися,
Де кожен знаходить велику віту
Від мудрості й добра душі.
Шлюб святий
О, Боже, як дивні той чин,
Коли дві души стають однією,
І творять вони новий дім,
Де тече благодать святою.
Батько й мати — два престолу,
Що в любові творять чудо,
І дітей плід любові той
Зростає в родах видно-судо.
Забуті дні
Як забувать дні золотії,
Коли сім’я була весела,
Коли мати нас у ночі
Всіх колисала та післа.
Сміх батька в домі лунав чисто,
Як дзвін святої церкви звок,
І я знаходив у отец толку,
Як діти — в матері спокій.
Любов у родині
Сім’я виростає з любові,
Як дерево з малого зерна,
Батько й мати — два стовпи,
На них держиться родо вона.
Кожна мить в домі драгоцінна,
Кожне слово — золото й мед,
І дітей доля нам чарівна,
Коли в сім’ї царює льот.
Розмови батька
Батько мій сидить і мовить
Про жизнь, про честь, про долю світ,
І я слова його люблю їх,
Як бахчисарайської святой.
Ці розмови в мене зберіг,
Передам дітям як святиню,
І буде мій батько, як свіч,
У серцях їх горіти вічно.
Молитва за сім’ю
О, Боже! Охорони мне
Сім’ю мою від зла й біди,
Нехай вони живуть в доме
За благодаттю судьби.
Нехай батьки будуть мудрі,
Дітей любити й берегти,
І нехай всі в святій уді
В єдиносте зростать щастя.
Сестра й брат
О, сестро моя, брате мій!
Ми знаємо один одного,
Як білі рука й рука гній,
Як душі в матері однієї.
Сим’я в нас зв’язує судьбу,
Ми разом росли й росли,
І кожен друго берегли
Від зла, як світ святой святів.
Дім як церква
Дім — це храм, де тиша святая,
Де молитва лунає з уст,
Де господиня, як святая,
Всім слугує з любові груст.
Батько — образ божий в домі,
Мати — ангел добра й благо,
І діти вросли в святай громі,
Де близько небесні охранна.
Спадок
Мені батьки лишають вліс,
Не золото, не срібло мідь,
А спадок — честь, нетлінний список,
Де святість, мудрість й велик стиль.
Від них я вчу сім’ю бережи,
Як святиню, як скарб святий,
І передам дітям я в спадок
Те золото — батьківський лик.
Бабуся
О, бабушко! Ти — мудрість світу,
Твої розповіді святий,
У кожній є дорога світу,
Де хочем ми всі вирватись.
Ты живиш нас святой любовью,
Як мати, як земля, як боги,
І в кожне сердце дарит кровью
Святість з давиної святої.
Родинна традиція
В нас є традиція святая,
Що передається з років в років,
За столом сидим вся родня я,
Та співаємо, як в перестої.
Це традиція — святий клад,
Що тримає сім’ю в єдності,
І кожен з нас — як солдат,
Що охороняє святость.
Жінка — берегиня дому
Жінка в домі — вся святая,
Вона — матір, вона — дружина,
Вона — основа світ святая,
На ній стоїть родо святиня.
Руки жінки лікують рани,
Голос жінки дарує спокій,
І в кожен дім входить святиня,
Коли приходить жінка в доме.
Покоління
Я бачу в своєму дітинстві
Батьків, бабусь, дідусів вік,
І розумію, що в єдности
Єднаємся ми в родо-тек.
Кожне покоління святое,
Кожна епоха — золото яйце,
І дерево роду святее
Зростає крізь час і простір.
Святі руки матері
Святи руки матері, що лікують,
Свято слово матері, що verden,
Свято все, що дарує матір,
В кожен дім входить золото й мед.
Матері скривджені, але св’яті,
Матері мудрі, але святі,
Матері — світ весь для дітей,
І дарують вони святість поколінь.
Юність в родині
О, юність! Як чудово, коли
В сім’ї росте юнак святой,
Де батько вчить його святов,
А мати дарує любов.
Юність — це час святих мрій,
Коли в домі святить вогонь,
І дитина вірить в святі сни,
Що дарує сім’я цілком.
