Коваленко Михайло – Ночі в бібліотеці
Під люмінесцентним світлом ночей,
Сидимо ми серед книг і турбот,
Забули про світ за стінами стей,
Екзамени чекають на вихід.
Кавуни холодні і чай гарячий,
Товариші спать поклали голову,
Але я живу в часі невдячнім,
Де доля вчить мене новому слову.
Петренко Ірина – Студентська весна
Розцвітають квіти біля корпусу,
Молоді серця горять від надій,
Ми встаємо рано, не думаючи про грусь,
І біжимо в аудиторії між лав.
Весна приносить нам нові мрії,
Розширює горизонти наших душ,
Студентські дні — це вічні радості,
Де кожен з нас найде себе вже туш.
Шевченко Павло – На лекції
Професор говорить про минуле,
Про історію, про життя людей,
А я мрію про літо у селі,
Про рідних мне та близьких мені друзей.
Конспект веде рука моя машинально,
Розум же летить в далекі краї,
Але раптом слово прозвучить цікаво,
І я повертаюсь в залу знань на край.
Бондаренко Анна – Гуртожиток о третій ночі
За вікном гуртожитку город спить,
А ми гаємо про життя, про мрії,
Сміємось до сліз, навіть не спішимо
Ділити радість, турботи, беди.
Однолітки мої — братство на віку,
Разом ми пройдемо цей нелегкий шлях,
Гуртожиток — це дім, готель, гарячку,
Де кожен день нові відкриває просторах.
Лисак Сергій – Залік і радість
Екзамен здав — душа піднялася в небо,
На трійку? Так, але це вже крок вперед,
Забув про хвилювання, про докладні бази,
Тепер мене нічого не берет.
Залік пройдений — святкуємо на сніданку,
З друзями в кафе спускаємось гурьбою,
Забули про беди, про всі бази,
Студентське життя — це радість і розмови.
Морозова Крістина – Зимові дні
Мороз за вікном, білий покрив,
А ми спішимо в корпус крізь стужу,
Студентське пальто, снігові сніги,
І руки мерзнуть в гарячу кружу.
Але коли входимо в аудиторію,
Де світло, тепло і життя кипить,
Забуваємо про зимові негоди,
І серце починає в груді дріжать.
Терещенко Максим – Дружба студентська
З тобою я познав любов до книг,
До праці, до живого діалогу,
Товариш мій, мой верний мне друже,
Пройдемо разом цю вузьку дорогу.
У ночах без сну, під світлом ліхтарів,
Ми вчимось, смійомось, живемо мрією,
Студентська дружба — то скарб найбільший,
Що не забуде серце нікакою днею.
Гребнева Ольга – Первий день у виші
Входжу крізь ворота — новий світ біля мене,
Велика школа знань, немає мені місце тут,
Дрижить серце, і ноги не впевнено йдуть вперед,
Але оживає надія: я вже не самотня тут.
Студенти сміються, розмовляють за кутками,
Їх радість і впевненість виливаються наружу,
Я розумію: тут будуть мої найкращі дні,
Я розумію: тут змін на ніяку не буду жду.
Романенко Вадим – Бібліотека – святиня
Тихо в бібліотеці, свячено і холодно,
Книги в шафах — мудрість віків, розуму вчителька,
Я прочитав сотні сторінок, не рахуючи,
Але ще набагато більше чекає на мне далі.
Бібліотека — то храм науки і знання,
Де душа розкривається, набирає сили,
Студент, що знав цю святиню змалку,
Той знатиме правду, живе не без сили.
Ясенцева Наталія – Мрії студентські
Я мрію про те, щоб змінити світ,
Щоб знання мої послужили добру,
Студентка я, але вже маю план:
Куди поступлю, як жити в виші розбираю.
Студентські мрії — вони чисті і прекрасні,
Вони водять нас крізь неминучі беди,
І я вірю: коли вийду з цих стін,
То буду гордою тим, що робив тут я щодня.
Циборовський Григорій – Кампус восени
Листя падає, мов золото, на дорогу,
Кампус оживає новою красою,
Студенти спішать на лекції, розмовляючи
Про найважніше та про пустяки, що радо.
Восень — то пора переміни і надій,
Коли починається новий навчальний рік,
І кожен студент відчуває в груді вогонь,
Готовність змінить свою долю на крок.
Фесенко Юлія – Друзі мої
Ви — мої друзі в цій нелегкій порі,
Ми разом сидимо, рівцемся в рядок,
Плачемо разом, коли падає вір,
І святкуємо разом кожен дрібний крок.
Студентські дні минають так швидко,
Мільйони миттєвостей, миттю становлять дні,
Але пам’ять про вас, про нашу дружбу дивну,
Залишиться в серці назавік у мене.
Ковальчук Микола – На перерві
Коридор гомоніє від голосів і сміху,
Студенти стоять, розмовляють, пустощать,
О перерві говорять як про святиню,
Короткий час, щоб вдихнути свободи дух.
Напиток холодний, сандвіч чиєї мами,
Розповідають смішні історії про викладачів,
І раптом, мов удар, лунає дзвінок на лекцію,
І знов ми йдемо в аудиторію з серцем сум.
Агєєва Вероніка – Почуття самотності
Іноді серед сотень студентів одинока,
Сидю в аудиторії, але нікого не маю близько,
Дивлюсь на лекцію, але не сприймаю слова,
Почуваюсь чужою, чужинцею, хворобливо.
Але потім комусь сміливо я помахую рукою,
Той мне посміхається, і раптом я вже не одна,
Студентське життя вчить нас цьому — не бути чужим,
Тому що кожен з нас коли-небудь почувався самотнім.
Витвицький Артем – Лабораторні роботи
На столі мікроскоп, на папері записи,
Хімічні розчини, лабораторні посудини,
Ми проводимо досліди в світі наук,
І відкриваємо нові світи в мікроскопічних крапельках.
Лабораторна робота — то не розрива,
То справжня наука, то справжня робота,
І коли одержуємо результат вдалий,
То чуємо закип серця, біжимо душею мелись.
Климець Яна – Соціальне життя
На вечірці коледжу музика грає,
Ми танцюємо, сміємось, забуваємо про стреси,
Студентське життя — то не лише навчання,
То й дружба, романтика, святкування успіхів.
Соціальне життя розвиває нас як людей,
Вчить комунікувати, слухати, розуміти,
І хоча в книгах про це не написано,
Це важливо для нас, как дихання, как святе, как малить.
Босак Роман – Іспит на камеру
Лікоть випоту на лобі студента,
Руки дрижать, коли входить в клас,
Іспит — то試石 для знань і нервів,
І кожен день вже третій раз.
Але коли викладач каже: “Добре!”
Розумієш, що всі ночі не марні,
Що жертви мої та піт і сльози
Не зникли в порожньому просторі марин.
Кравець Марія – Науковий гурток
Ми збираємось у науковому гуртку,
Обговорюємо статті, плануємо проекти,
Студентська наука — то не розривання часу,
То справжня робота, що вчить нас мислити, думати, творити.
Науковий гурток розширює горизонти,
Дає можливість опублікувати, представити,
І коли наш проект отримує визнання,
То розумієм: ми правильно обрали шлях далі.
Сніжко Павло – Жизнь у гуртожитку
Кімната з двома ліжками, одна лампа, один стіл,
Сусідка мене — незнайома мне, але вже як родина,
Ми ділимось усім: їжею, проблемами, мріями,
І гуртожиток стає для мене справжнім домом, сімейний мир тут.
Ванна кімната спільна, коридор довгий, гаслосно-гучно,
Але це гарячка студентської молоді,
Що живе, що вчиться, що мріє, що змінює світ,
Гуртожиток — то не номер готелю, то справжнє місце силі.
Виговська Галина – Тиск і стрес
На мені сидить гора завдань,
Дедлайни приходять один за одним,
Сплю чотири години, п’ю каву без кінця,
І розумію: так не може бути, але тримаюсь палю.
Стрес — супутник студента,
Як їжа і вода, як дихання, як крок,
Але коли проходить гарячка іспитів,
Розумієш: ти сильний, ти можеш, ти пройшов крок.
Гайда Сергій – Старший студент
Я вже третій курс, я знаю коридори,
Знаю викладачів, знаю де сидіти в їдальні,
Менші студенти дивляться на мене як на авторитет,
Але я пам’ятаю, якою була моя нерішучість перший день.
Став старшим студентом — означає помагати,
Означає передавати знання, досвід,
Означає бути прикладом і наставником,
Студентське життя вчить нас служити, не тільки брати.
Заїка Ольга – Перший конспект
Почала писати конспект першої лекції,
Пізньо зрозуміла, що не все розумію,
Почала писати так швидко, мов в панічці,
Потім прочитала — нічого не розбираю вже.
Конспектування — це мистецтво, що вчимось,
З часом руки пишуть правильно, розум швидко,
І конспект стає дзеркалом розуму,
Відбиває суть лекції, закарбовує слова в пам’ять вічно.
Мельник Тарас – Вихідні студента
Вихідний день — святиня для студента,
Спимо до обіду, не маємо забот,
Потім зустрічаємось з друзями у парку,
Забуваємо про лекції, про завдання, про біль.
Ці два дні — то не розривання,
То затримка дихання перед новим тижнем,
То можливість зібрати сили,
До знову поринути в навчання, у піт і у крем.
Сокирко Юрій – Читальна зала
В читальній залі тихо і святячо,
Тільки шелест сторінок, тишина затишна,
Я сидю з книгою про філософію,
Подорож розумом по світах ідей живу я.
Читальна зала — то святилище для душі,
Де час зупиняється, де живеш ви думками,
Де книги розмовляють з тобою мовою вічною,
І розумієш: ти не самотня, вічна крізь покоління.
Рева Анна – Перший реферат
Писала перший реферат усю ніч,
Не знаю як оформити, як оцитувати,
Перечитувала мільйон разів,
І потім здала з трепетом в серці.
Викладач повернув реферат — де-де помилки,
Але оцінка задовільна, хвала Богу!
Я вчусь на помилках, це нормально,
Перший реферат — то перший крок у світ наук.
Маланюк Дмитро – Кафе біля кампусу
Маленьке кафе, кут теплий, затишний,
Тут студенти сидять з ноутбуками, з книгами,
П’ють каву, розмовляють про гарячі новини,
Про вчителів, про задачі, про мрії мали й важкі.
Кафе біля кампусу — то друге місце навчання,
Тут йдеш з друзями, обговорюєш завдання,
А насправді просто хочеш побути з ними,
В теплі, в безпеці, подалі від життя вуличного.
Чередник Вікторія – Мотивація
Інколи мативу втрачаю,
Думаю: навіщо усе це вчити?
Але потім згадую свої мрії,
І знов горять очі, знов верю я в неї.
Мотивація — то електрика в серці,
Це вогонь, що горить або гасне,
Студент, що втратив мотивацію,
Той блукає в темноті, поки не знайде світ знов.
Циганко Іван – Стипендія
Одержав стипендію — день святковий!
Перший раз мені вистачає гроша,
На їжу, на книги, на ліки навіть,
Стипендія — то визнання мого гарячого розуму.
Не багато стипендія, але це мої гроші,
Заробив розумом, трудом, нічами без сну,
Стипендія — то чистота перемоги,
То почуття, що я на правильному шляху завеку.
Вовк Лариса – Майже випадок
Спав на парті під час лекції,
Раптом голос профессора: “Містерс!”
Прокинувся в жаху, весь у поті,
Профессор сміється — усе замітив, але не сердиться.
Студентське життя — то серія дивних моментів,
Коли чекаєш, що тебе виженуть,
А замість того посміхаються, розуміють,
Профессори теж були студентами колись.
Гарай Юрій – Контрольна робота
Друкує контрольна робота, серце в роті,
Думаю: це конець, я впав, я все забув,
Але як тільки беру ручку в руку,
Мозок просвітлюється, знання повертаються.
Контрольна робота — це спробування свідомості,
Що ми насправді вчимось, що вчимось не марно,
Коли результат гарний, То чуєш: ти живий, ти сильний, ти пройшов!
Хоменко Софія – Вибір профілю
Перед мною вибір спеціалізації,
Вибір путі, яким піду я далі,
Страх і надія змішуються в грудях,
Один крок — і змінюється все.
Вибір профілю — то вибір долі,
Відповідальність, що сідає мене на плечі,
Але я впевнена: правильно обрала,
І студентський виш буде мене справді готувати для життя.
