Коваленко Іван
Тата мій, як дуб в лісу,
Міцний, щедрий, вірний суд,
Від забот спасає красу,
І в біді спасає грудь.
Петренко Марія
Руки татові робітні,
Теплі, сильні, добрі, чисті,
Вчать мене всім неземним,
Дарують мені й те й це.
Шевченко Василь
Вечір сідає на плече,
Тато мій сидить, мовчить,
І горить в його очах світ,
Що світить душу мені вночі.
Бандера Ольга
Голос тата, як грім весни,
Що землю будить від сну,
Велике серце, повне сни,
Що дарує всім мені ту ту.
Франко Сергій
Пам’ятаю маленьким я,
Як тато мене брав за руку,
Ішли ми в ліс, в полях чи впада,
І світ казавсь тоді вельми близько.
Лесь Юлія
Тато вчить мене житьми,
Показує правильний шлях,
І вірю я в його мудрість,
Що серце носить без утрат.
Донцов Олександр
Сірий волос, змарнілий вид,
Та в оці все ще молодість палить,
Тато мій, що років так минуває,
Та в серці вічно молодіє й палає.
Кравченко Анна
Ніч упала на село,
Світить місяць крізь вікно,
Тата вдома, все добре йде,
І спокійно серцю мені.
Романенко Петро
Татів цокіт чобіт,
На сходах чую я нараз,
Приходить з роботи той,
Що любить мене кожен раз.
Береза Павло
Руки тата, як дерева гілка,
Надійна, сильна, в бурю крута,
Обнімає мене щодня в ніч,
Дарує щастя, радість, куп святую річ.
Мельник Галина
Тато слухає мої речі,
Не переривав ніколи мене,
Його серце, як степ велики,
Вміщає в собі всі болі і ні.
Гончаренко Дмитро
Голос тата, як дзвін церкви,
Що скликає людей для служби,
Його слово, як святий закон,
Що дає мені вічний закон.
Сич Любов
Тато мій, що старівся з років,
Все ще сильний, все ще влади з руком,
Дивлюся на нього й розумію,
Що людина ця вічна стихія.
Лозовий Богдан
Снід насідає на посім,
Тато спочину в крісло сидить,
Газету чита, мовчить, дихає,
І мені серцю спокій дає.
Кравець Софія
Мій тата — той, що місить світ,
Руками, вердиктом душі своєї,
І робить день за днем, за річ,
Щоб мне дав все те, що від нього чвітне.
Данилевський Геннадій
Татові очи, як озеро синє,
Що відбиває небо й хмари,
У них читаю я любов,
Що дарована мені й стояти здатна.
Вовк Ірина
Тата вчить мене мудрості,
Не словами, а діяння свої,
Показує, як жити потрібно,
Щоб честю жив і гідністю.
Матвієнко Тимофій
Пам’ять про батька давню,
Як сидів на крісло теплій,
І казав мені про мир,
Про істину й про смислу моїх річей.
Булгаков Марко
Татина любов, мов річ,
Що ніколи не пересихає,
Течи крізь роки, крізь дні,
Знаходить шлях до серця мене.
Приймак Валентина
Радість в оці у тата,
Коли слуша мої звістки,
Коли зроблю щось велике,
Весь його світ сяє й квіте.
Бережний Олег
Тато вчить мене честі,
Показує мні путь добрий,
І вірю я всім словам йому,
Що говорить з серця світу.
Щербак Людмила
Обійми тата — той жар,
Що согріває душу мени,
У них безпека й спокій знаходжу,
І міцнім чуюся я кожний день.
Гасенко Костянтин
Голос тата, як грім у полі,
Сильний, гучний, твердий, чистий,
Розказує правду про життя,
І вслухаюся я кожне слово.
Щур Марта
Мій тата – той, що строїть світ,
Руками вибудовує гніздо,
Де безпечно я дитя спочиваю,
І цілий день я щаслива.
Павленко Артур
Татин поклик крізь село,
Коли вечір упадає вниз,
І беру я його за руку,
І йдемо в ніч, в неосяжний час.
Закревський Віктор
Письмо віддалене від тата,
З далеких земель і морів,
Розповідає про його думку,
Про любов, що вічна як світ.
Малярчук Варвара
Тата спить у крісле том,
Газета впала на руку йому,
Дивлюся на нього й посміхаюся,
Де вся любов його до мене злита.
Коцюба Ярослав
Татин зовіт у темної ночі,
Що мене дбає від усіх біль,
Що береже мене від горе,
І в серці радість від такої люби.
Ющенко Наталія
Тата мій, як гора висока,
На яку можу я піднятися,
Звідти бачу я весь світ,
І розумію істину все.
Грицак Юрій
Вірший останній до тата,
Про те, як люблю його я,
Про те, як вдячна йому за все,
За те, що батько мене дав цей мір.
